Звернення Леоніда Яковишина про боротьбу
зі скупниками голосів викликало широкий резонанс
Відгуки надходять до редакції газети, на популярні сайти і на сторінки у соцмережі. З’явилися перші претенденти і на одержання винагороди за підтвердження факту намагання заплатити їм гроші за «правильне» голосування на виборах. Заявляють люди і на тих, хто з надуманих причин випитує у них паспортні та інші персональні дані. Тобто формується реальний шанс гуртом ліквідувати на території Бобровицької ОТГ «чорний передвиборчий базар» з продажу виборчих голосів.
Публікуємо кілька коментарів на звернення Леоніда Григоровича Яковишина до виборців, які свідчать про те, що електорат активно прозріває і не бажає далі миритися з проявами злочинної виборчої ганьби.
Володимир Старостишин
Я пропрацював у Бобровицькому районі 23 роки, в тому числі 14 років – головою колгоспу у Олександрівці. Знаю ціну створення високоефективного с/г підприємства, але багатьом зі сторони це незрозуміло і викликає заздрість, в тому числі і до Яковишина Л Г. Все, що зробив Яковишин, назавжди залишиться на Бобровиччині. І не буде виведено у доларах за кордон, хоча він міг це легко зробити... Я точно знаю, що у нього за кордоном немає ніякого майна!!! Скажу більше:у нього дві дочки, і жодна не має за Києвом власного особняка чи дачі,бо він просто «помішаний» на цій Бобровиці. Ніхто не вічний, і ви, бобровичани, колись із прозрінням зрозумієте, що залишить ця людина на Вашій землі. А поки що заздріть Яковишину і продавайте свої голоси всяким прибульцям чи приходькам.... Хто не бачить свого під носом, а купляється на одноразові подачки, – той раб, а рабам майбутнє власне і своїх дітей, а також держава із чесною, не злодійською (бо голоси купляють тільки злодії) владою, мабуть, не потрібна. Повії теж продаються, але повноцінної сім'ї вони не створюють...
Марія Маринченко (відповідь Володимиру Старостишину) Повністю підтримую все сказане Вами, Володимире Михайловичу. Кожна людина має свої життєві принципи, моральні цінності. Чомусь наші люди замість того, щоб впрягтися у сани на повну та щось зробити для району, обмежують себе лише критикою тих, хто не проспав даремно свої дні й ночі і щось зробив для Бобровиччини. З собою Яковишин Л. Г. всього зробленого ним нікуди не забере. Все це – звичайна людська заздрість. Навіть не уявляю, яким був би Бобровицький район без таких людей, як Леонід Григорович, і тих, хто, як і він, працював на розвиток і благо Бобровиці та району.
Олександр Каранда
Звернення видатного організатора сільгоспвиробництва, Героя України Леоніда Яковишина я особисто сприйняв як і відому засторогу великого Кобзаря: «Схаменіться, будьте люде, бо лихо вам буде!...». Бо й справді, від одних виборів до наступних лихо мандрує Україною із жебрацькою торбою! Прикро від того, що свої пекельні соки оте всенародне лихо черпає з нашої довіри, нашої наївності у ставленні до тих кандидатів у владу, котрі напередодні кожних виборів направо і наліво, в усі боки роздають пустопорожні обіцянки про те, що вже завтра настане рай за умови, якщо винятково їх допустять гнані і голодні до владного корита. Нема числа тим обіцянкам, які лунали у свій час з вуст різних приходьків, рудьковських, порошенків, гончаренків, яценюків, парубіїв та іже з ними! А якщо обіцяне ще притрушують гречкою, цукром, макаронами, іншими копійчаними за вартістю безкоштовними «дарунками» – такими собі крихтами зі столів невситимих до багатства, то наші наївні мізки геть викидають зі своєї пам’яті, що таке вже було. Допоки ж продаватимемо свій особистий голос за обіцянку-цяцянку невситимому владоможцю – хоч вчорашньому, хоч сьогоднішньому?А доти, доки не усвідомимо до самісінької глибини біблейську мудрість судити кожного за справами, за ділами, звершеними задля блага ближнього. І лише тоді, коли усвідомимо цю мудрість, збагнемо й інше: до влади має прийти лише той, у кого життєва трудова дорога рясно полита власним потом, очевидними здобутками задля громади, а не задля власної родини, хто досвід має і хист неабиякий у тій справі, котрій служить…І оцей заклик шановного Леоніда Григоровича до нас, виборців, таки цьому неабияк сприятиме! Можливо, таки настане в багатьох прозріння, схаменуться люди, що яму копати власними руками, в котрих бюлетень триматимемо – то не лише велике глупство, а ще й великий гріх! Такий само, як гріх самогубства. Схаменімося ж!
Тамара Овчинко (відповідь Володимиру Старостишину)
Молодец, это все правда! Как же к ним досучаться, продажным украинцам?!
Ніна Волокита
Підтримую Вас повністю.
Людмила Лебеда
Дай Вам Бог здоров’я!
Тетяна Осипенко
Ви все описали вірно. Але якби наші люди не були настільки жадібними на ті 200 гривень і проголосували кожен за свого кандидата, якому дійсно довіряє і має надію на краще життя…
Наталі Майко
Повністю підтримую Вас!
Ольга Чичико
Дай Бог здоров'я такому керівнику і довгого віку!!!
Тамара Овчинко
Здоровья Вам и долгих лет жизни! Вы очень нужны Бобровице!
Валентина Тишакова
Таких би побільше!
