Захоплення жителя Сокиринець стало брендом його села

«Ресторан «Бджолярій» у Сокиринцях покаже кожен. Гарний та сучасний, виконаний у етнічних традиціях, він насправді є однією з окрас села, його промисловою гордістю. Адже в такому туристичному центрі, як Сокиринці, з їх неповторним галаганівським маєтком, подібний до «Бджолярію» заклад має всі перспективи для успішного розвитку. «Ресторан», як називають його у селі, насправді є закладом набагато унікальнішим: це – дегустаційна зала, де можна спробувати медові вина місцевого виробника Миколи Вовнянка.

 

Бджоли відбирають увесь час

Микола Іванович у бджільництві – скільки себе пам’ятає. Працював пасічником у Сокиринському професійно-технічному училищі, й удома завжди тримаав пару вуликів, як кажуть, для душі. Та з часом улюблене заняття все більше захоплювало. А коли ще й почало приносити прибуток, то навіть звільнився з роботи – адже власна пасіка зростала і їй треба було віддавати практично увесь свій час. Того часу завжди не вистачало, а зараз – і поготів. Застати Миколу Вовнянка вдома майже неможливо. Ось і того дня, коли ми приїхали до Сокиренець, бджоляр був у діловій поїздці в Чернівцях. Та про його справу було кому розповісти, адже всі троє дітей Миколи Івановича активно працюють у сімейному бізнесі, навіть наймолодший Ігор, котрий ще навчається у школі. Старші ж, Юля та Юрій, вже отримали освіту пасічників і тепер допомагають батькові, можна сказати, професійно.

 

Питний мед сокиринський

Як і кожен пасічник, Микола Вовнянко спеціалізується на збиранні добре відомих продуктів бджільництва – меду, пилку, прополісу, маткового молочка. Його ж унікальність в тому, що якось спробував, а тепер і зареєстрував власний медовий напій  – питний мед. Чоловік єдиний на Чернігівщині має відповідний патент та технічні умови на його виготовлення. За словами Юрія Вовнянка, виготовляється медовий напій за класичним старовинним рецептом, який не змінювався протягом століть: 50 кг меду кип’ятяться упродовж трьох годин, затим з нього збирають піну, переливають у 125-літрову ємність та доливають водою. В суміш додають кілограм пилку і залишають для бродіння, яке зазвичай триває не менше чотирьох місяців. Потім, у залежності від виду напою, у нього кладуть вишню, айву, лимон чи інший фрукт та розливають у пляшки. Такий секрет виготовлення напоїв «Питні меди сокиринські», які уже завоювали прихильність українців та відзнаки багатьох вітчизняних фестивалів і виставок. Сьогодні це – відомий сокиринський бренд, оригінальний, екологічно чистий та смачний. На запитання, чи полюбляє господар продукцію власного виробництва, Юрій посміхається: «Любиш-не любиш, а пити треба. При приготуванні кожен напій обов’язково пробуємо. Його ж не так вже й багато виходить».

 

Медова екзотика

Напередодні цьогорічного Вересаєвого свята у червні Сокиринці святкували ще одну подію: відкриття першої в Україні дегустаційної зали медових напоїв бренду Миколи Вовнянка «Питні меди сокиринські».

«На цьому місці була звичайна сільська хата, - повідує історію дегустаційної зали Юрій. – Ми вирішили переробити її, відремонтувати й осучаснити. Та лишень зняли дах – як стіни впали самі. Довелося все розбирати і відбудовувати з фундаменту». Мабуть, воно й на краще: тепер дегустаційна зала Вовнянків нічим не поступається подібним вітчизняним закладам, а від багатьох з них навіть краща. Її стилізовані національні інтер’єри пронизані неповторним ароматом свіжого дерева – воно використане в оздобленні стін, стелі, підлоги. З дерева зроблені столи й лави, меблі й віконні рами. Дерев’яна й сама будівля, все дерево для її спорудження – від східців до даху – привезли з Гуцульщини. Втім, Юрій каже, що з відкриттям дегустаційної зали робота тільки починається: Вовнянки планують облаштувати готель на її другому поверсі, відкрити сауну, а також зробити ставок у просторому дворі, який сьогодні прикрашають дерев’яні скульптури місцевих майстрів.

Та вже й зараз не бракує бажаючих скуштувати смачні медові напої і серед односельців, і серед гостей села, для яких сокиринські меди – справжня екзотика. До речі, їх дегустація є безкоштовною, а асортимент постійно розширюється. Сьогодні питні меди Миколи Вовнянка виготовляються з меду усіх сортів, крім акації (через її безбарвний колір) та соняха (через клейкі речовини, які він містить). «Пробуємо зробити щось особливе, наприклад, мед з екзотичними фруктами», - ділиться планами син господря Юрій.

Людмила СМИК.

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"