За жадобою до влади – їм на все начхати
«Діловитість» роботи сесії Бобровицької міської ради задали чотири депутати від партії «Наш край». Керівник команди, помічник народного депутата Бориса Приходька, лідер місцевого осередку партії Тетяна Олешко запропонувала внести до порядку денного сесії питання про затвердження робочої групи, яка буде займатися питаннями оптимізації кадрів у об’єднаній громаді, кандидатів давно намітили. Висновки цієї групи мають рекомендаційний характер, але дискусія стосовно затвердження групи зайняла майже дві години.
Було чотири пропозиції, одна з яких – перенести питання на четвер, 7 жовтня, щоб приурочити йому все засідання, за це й проголосували. Втім, мимо вух ініціаторів «патріотичної» говорильні пролетіла інформація від голови громади Тетяни Ковчежнюк, що для опалення шкіл, медичних та інших соціальних закладів не укладені договори на постачання газу. Намагалися закуповувати кубометр газ за 23 гривні, але відгукнулися поставщики тільки на ціну в 33 гривні. В громаді немає п’яти мільйонів гривень на «золотий» газ. Думаєте, депутати після такої інформації накинулися на її вирішення? Може, зацікавилися джерелами поповнення бюджету чи запропонували телеграму уряду, озвучили інші пропозиції? На щастя, в столиці, й без стурбованості місцевих депутатів, у когось, нібито, стукнуло в голову знизити не підйомні для соціалки ціни на газ. Але це ще в рамках якихось домовленостей, та якщо і знизять ціни до обіцяних, все одно вони будуть значно вищі, ніж була минулого року. З чиїх бюджетних наповнень одержить громада додаткові кошти?
Зреагував депутат від «Батьківщини» Михайло Дідок: запропонував переходити на дрова. Не сказав тільки, де і хто продає дрова у великій кількості, і за які кошти переобладнати котельні напередодні опалювального сезону. Проблему з дровами підтвердила й голова громади. Ініціатору ж дров’яного опалення варто б нагадати, як Леонід Яковишин на шпальтах газети «Чернігівщина» і в стінах обласної ради добивався передачі агролісів, які колись садили колгоспи, в територіальні громади для розвитку деревообробної галузі і нормального забезпечення сіл діловою деревиною і доступними дровами. Таку пропозицію давно відстоюють у більшості громад області. Але відстоювати інтересів громади, залучати до цього обласних і партійних лідерів своїх партій, – то не для бобровицьких депутатів.
«Начхавши» на питання опалення соціальних закладів, керівник «доблесної четвірки» Тетяна Олешко переключилася на інше «невідкладне» питання, заявивши, що перший заступник голови громади гальмує реконструкцію площі за 4 мільйони 600 тисяч гривень. Звинуватила в перешкоджанні «невідкладному будівництву» й Героя України Леоніда Яковишина. Проте ні вона, ні її «ординарці» не поцікавилися тим, чому тендер на роботи виграла дивна компанія, зареєстрована в Броварах за адресою, де зареєстровані ще 73 компанії. Статутний фонд цієї організації – аж … півтори тисячі гривень. На четвертому році її «бурхливої» діяльності (перед цим співзасновник її організовував будівництво у Городні) вона заробила один мільйон гривень, одержала чистий прибуток 6300 гривень, а в Бобровиці освоює майже п’ять мільйонів державних капіталовкладень найнятими з вулиці трьома робітниками з Рівненщини, ще двох-трьох залучають з місцевих. За неякісну роботу підрядник відповідатиме матеріально на суму в межах статутного фонду. Фахівці ж громади, які проводили тендер, пояснили, що за якість роботи відповідає технагляд в особі приватного інженера. Чим він відповідатиме? Власним майном? Ні, у найгіршому випадку може позбутися сертифікату на право технагляду, що теж не факт. Та й за сертифікат не перебудуєш площу.
Якість цієї роботи оцінили не депутати з «Нашого краю», а небайдужі бобровичани, забили тривогу, стали телефонувати до керівництва громади, в редакцію газети «Чернігівщина». Довелося міськраді викликати технагляд, який не відразу приїхав, нібито хворів, тож прислав … брата. Але замовник під натиском громадськості таки добився заміни неякісних дорогих бордюрів і вирівнювання покладеної на сміх курям плитки.
Генеральний директор ТОВ «Земля і воля» Леонід Яковишин пояснив, чому він втрутився в питання реконструкції площі за бюджет: найбільше грошей туди перераховує їхнє господарство, і в нього була інша пропозиція. Задовго до початку робіт він запропонував голові громади Тетяні Ковчежнюк не поспішати з цим проектом за рахунок бюджетних грошей і пообіцяв виділити певну суму з каси господарства, а також організувати збір коштів і від інших бізнесменів. Розкритикував і сам проект реконструкції площі, пообіцяв долучитися до виготовлення набагато кращого проекту за кошти господарства. Бо зараз з одного краю площі споруджують щось схоже на пляма «благоустрою», а що далі – незрозуміло. У міській раді пояснюють, що дороблятимуть «європлощу» ще двома проектами за додаткові мільйони. Хоч виділені майже п’ять мільйонів, які зараз освоюють, дуже потрібні й на важливіші проекти: увести в дію давно закопані нові труби водогону, бо на старому пориви майже щоденно; лікарні треба допомогти з ремонтом і оснащенням; приміщення Бобровицької школи №1 потребує капітального ремонту; дороги в місті і селах не всі відремонтовані, освітлення вулиць не завершено, у громади не вистачає коштів на опалення соціальної сфери, потрібні гроші на ремонт каналізаційного колектора; у міській раді велика папка інших проектів розвитку й благоустрою в місті і селах громади; врахувати потрібно й виклики насування нової хвилі пандемії – грошей на це немає.
Про свою ініціативу реконструювати всю площу без бюджетних видатків, а використати їх на інші невідкладні фінансування, Леонід Григорович розповів на сесії міськради, з чим погодилася й «четвірка», але лише язиками. Стосовно ж якихось власних ініціатив з розвитку громади й благоустрою в Бобровиці – жодної пропозиції.
Днями в обласних ЗМІ з’явилася інформація про те, як у Холминській ТГ (Корюківщина) почали ремонтувати дорогу своїми силами. В селищній раді пояснили журналістам, що депутати ініціювали збір коштів на матеріали, залучили техніку, два невеликі аграрні підприємства виділили по 150 тисяч гривень, різні суми надійшли від інших підприємців і просто жителів громади. Ремонт дороги місцевого значення на завершенні. Зібрали благодійні кошти й на потреби окремих шкіл і медичних закладів.
У Бобровиці лідер «Нашого краю» гордовито нагадала, що депутати проголосували за виділення з бюджету майже п’яти мільйонів на реконструкцію площі. Але стає очевидним, що їй байдуже до того, як ефективно використати й самим підтримати ініціативи колективу ТОВ «Земля і воля» із втілення в життя соціальних проектів. Звісно, щоб ділити готове, не обов’язково володіти бодай якимось розумом, інша справа – щось створювати, будувати на благо громади, конкретного виборця – для цього обов’язково потрібна передусім не інфікована паскудними бацилами совість.
Чи, може, помічник нардепа порадувала громаду фінансовою допомогою свого лідера Бориса Приходька на реконструкцію площі? Може, вона поцікавилася, чому він добився державного фінансування майже мільйона гривень на облаштування стоянки автомашин біля носівської лікарні, і жодної гривні не добився для стоянки під Бобровицькою лікарнею, де хаотично забито автівками? А голосували-то на виборах за нього бобровичани, а не «рідні» йому носівчани – землякам міг би допомогти й з власної кишені, і не демонструвати себе добреньким за народні гроші.
На сесії лідера «четвірки» непокоїло інше: мовляв, з підтримки Яковишина була обрана головою громади Тетяна Ковчежнюк, його людиною вважався донедавна секретар міськради Василь Кучерина, а тепер вони попали в немилість до Леоніда Яковишина.
Оце і є однією з головних недолугих рис «патріотичних» політиків, передусім на низу, і зокрема на Бобровиччині. Згадаймо, скільки років у районі формував владну команду райлікарнянський райком всіх провладних партій. І що б не творили «свої» чиновники, місцевим партійним лідерам було наплювати на знищення місцевої економіки, неефективне використання земель, низьку орендну плата за землю, тіньовий перепродаж корпоративних прав на земельні паї, розтринькування бюджету тощо. Заплющували очі й на те, як «свої» владні керівники не бажали відкривати в банку спецрхунок для збору благодійних пожертвувань для будівництва потрібних об’єктів – чиновники вважали «надійнішими» свої кишені. Яким створенням на Бобровиччині можуть похвалитися ці «патріоти»?
На базі нової партії «Наш край» з’явилися активні послідовники лікарняних райкомівців, серед них і Олександр Приходько, колишній непоганий господарник у Травкіному. Втім, як господарника його знищило, мабуть, багаторазове партійне перефарбовування, постійно під владну партію, хоча раніше демонстрував критичні погляди на столичний і низовий владний безлад. Тепер він, досвідчений, не цікавиться очевидними проблемами громади, а всю свою діловитість і злість спрямовує на Яковишина, який ніколи не терпів і не збирається терпіти непорядки в державі й громаді, неефективне й не на першочергові потреби витрачання народних грошей, незалежно від того, «свій» чи «не свій» чиновник це допускає. Бо такий громадський контроль за роботою місцевої й центральної влади – це і є європейський стандарт демократії і народовладдя. Але складається враження, що в Бобровиці відроджується сталінізм: «народними» руками нищити борців з безпорядками, неугодних для влади, навіть тих, хто ефективно й соціально відповідально працює на землі. Місцеві холуї кривавого Сталіна довели Україну до Голодомору, а яке завдання в сучасної бобровицької перефарбованої «четвірки»?
За які промахи в роботі напали вони на керівника найуспішнішого колективу? Що втрутився у неефективне витрачання бюджету на не першочерговий проект? Що піддав критиці роботу «своїх висуванців»? Що публікує в пресі гострий аналіз владної безвідповідальності в столиці й на низу?..
Придивіться, що робить громадськість США, Франції, Німеччини, Британії стосовне своїх ставлеників, коли вони приймають не народні рішення, намагаються замилити свої промахи. Там взагалі не існує поняття «своїх» і «не своїх», для них не важливе й те, хто за кого голосував, головне – громадський контроль за обраною владою. А в Бобровиці, щоб було, як вирішить «четвірка», які вказівки надійдуть?
Не так давно довелося займатися проблемою ледь не окупаційного ставлення газових магнатів до споживачів газу. Була гостра публікація в газеті «Чернігівщина» й на низці сайтів, але ні під час збору матеріалів, ні після публікацій не відчував втручання в цю проблему «крикливої» четвірки депутатів від «Нашого краю». Не піднімають вони це питання й на сесії міськради, хоч воно давно вже перезріло – вся Бобровиччина стогне від «окупаційних» слуг газових баронів. Бобровичани почали їздити в Носівку, де по-людськи працює офіс газопостачальників. Про депутатську боротьбу з цим злом і тарифним шкуродерством не варто й мову вести – «четвірці» начхати на проблеми народу. Хоча місцеві депутати найближче стоять біля виборців.
Мені телефонували з Мочалища пенсіонери: їм встановили замість стаціонарних телефонів радіотелефони, по яких не можна нікуди додзвонитися. Не додзвоняться ветерани і до начальниці цеху зв’язку Тетяни Олешко. Через бурхливу зайнятість політикою, їй, видно, ніколи перевірити, що твориться в її телекомівському господарстві. Та що там це: он будівельне сміття під будинком зв’язку скільки часу лежало – спасибі, комунгосп прибрав.
На сесії Леонід Григорович повідомив, що їхнє господарство за п’ять мільйонів гривень викупило у чужих хазяїв молокозаводу очисні споруди і передало їх в оренду комунгоспу за одну гривню місячної оплати. Якби «Земля і воля» цього не зробила, то Бобровиця залишилася б без каналізації, і стічні води розмили б і оті насмішки над центральною площею. Група «Нашого краю» і їхній столичний депутат Борис Приходько не беруться за вирішення таких проблем. Та хіба тільки таких? Краще запитати, якими проблемами, якими передвиборчими обіцянками на благо громади займаються члени «четвірки» Олександр Приходько, Олексій Чуб, Григорій Виноград, Тетяна Олешко? Може, виробництва якісь організовують, легалізували якусь сферу послуг, підняли питання причин найдорожчого в області ринку, і чому ринкові збори осідають у кишені обласних хазяїв, може, десь метр асфальту поклали, організували громадську акцію за підняття оплати за оренду землі?... Щоб хоч щось корисне зробили з передвиборчих обіцянок. Але по Бобровиці пішли гуляти чутки, що на 7 жовтня готують нове протистояння Яковишину. Оце увесь їхніх захист і добробут для виборців, а на обіцяне – бажання й кебеті бракує?
Григорій Войток
