З бобровицькими стоками пливуть й тисячі гривень комунального підприємства
Продовження до публікації «Совість вихлюпнули разом з каналізаційними стоками»)
Стали відомі нові факти з історії придбання лічильника каналізаційних стоків в Бобровиці за матеріальну допомогу товариства «Земля і воля», в ході чого третина суми наданої допомоги була переведена в готівку – 26600гривень. Для чого це робилося – відомо лише організаторам цієї фінансової схеми. Зараз ними займається поліція.
Та цим не закінчуються хитромудра історія з лічильником . У «Місьдобробуді» за голови вхопилися, коли побачили «сучасний» прилад, куплений приватником, – для нього потрібна окрема схема електороживлення, яка з додатковою лінією електропередач «потягне» щонайменше на 80 тисяч гривень.
Довелося комунальному підприємству укладати новий договір з іншим підприємцем, щоб з’їздив у Дніпро, поміняв там лічильник, а потім встановив його на колекторі. За новий прилад «Міськдобробут» доплатив виробнику своїх 11 тисяч гривень, монтаж його обійдеться десь у 12 тисяч.
Виникає природне запитання: навіщо було економити на лічильнику, купленому за гроші благодійника, щоб потім міняти його на інший, доплачуючи немалу суму з каси підприємства? За таку «економію», як кажуть в народі, і кури засміють. Бо навіть школяр порахує, що коли до 55 тисяч гривень, заплачених за «не той» лічильник, додати 11 тисяч гривень з каси комунального підприємства, то вийде сума в 66 тисяч гривень – вартість потрібного лічильника. Від «Землі і волі» одержали 82 тисячі 600 гривень. Тобто, дитина зрозуміє, що грошової допомоги вистачає не лише на придбання нормального лічильника, а й навіть на його встановлення, ще й залишиться дві-три тисячі … на каву. Звісно, це в тому випадку, коли не застосовувати хитромудрої схеми. Проте, мабуть, дехто захотів не дармової кави, а, умовно кажучи, з ящик дорогого коньяку з великою банкою чорної ікри на додачу?
Вийшло не так, як гадалося. Запідозривши махінацію з наданою допомогою, генеральний директор ТОВ «Земля і воля» Леонід Яковишин зажадав повернення господарству 82 тисяч 600 гривень. У «Міськдобробуті» сказали, що, мабуть, доведеться брати кредит і повертати гроші.
Тож підіб’ємо остаточну суму від таких «фокусів»: до 82 тисяч 600 гривень додамо 23 тисячі (на обмін і встановлення лічильника), й вийде 105 тисяч 600 гривень – такі будуть втрати «Міськдобробуту». Чи не ляжуть вони на наші тарифи? Адже комунальне підприємство заробляє гроші не на виробництві, а на комунальних послугах.
І це ще не все: через недолугу тяганину із встановленням лічильника стоків, беззубість мерії перед новим власником очисних споруд, «Міскдобробут» змушений платити за необґрунтовані об’єми стоків, від чого комунальники все далі залазять у борги – за півмільйона гривень сягають.
Підсумовуючи, варто ще раз наголосити, що організатором придбання і встановлення приладу обліку за благодійну допомогу був міський голова Володимир Якушко. І гроші він випросив… А який результат від того має місто? Як фінансово «оздоровився» «Містдобробуту»?
Втім, відповіді на ці та інші запитання, що випливають з бобровицької каналізації, опублікуємо пізніше. Історія не завершилась.
Григорій Войток
