Володимир Корсун: «Законопроект 1888 - правова основа для боротьби з контрабандою мобільних терміналів в Україні»
Генеральний директор державного підприємства «Український державний центр радіочастот» Володимир Корсун після 100 днів роботи на цій посаді, розповів про проблеми в галузі, досягнення та перспективи розвитку стратегічного держпідприємства
- Володимире Івановичу, в Інтернеті промайнула новина, що УДЦР п'ять місяців перевіряли аудитори. З чим це пов'язано?
Щоб проаналізувати стан справ і активів, особливо враховуючи вимогу до підвищення ефективності держпідприємств, підготувати фінансову звітність відповідно до вимог міжнародних стандартів, було прийнято рішення про проведення якісного та незалежного аудиту. Позитивний висновок щодо фінансової звітності УДЦР, яке було зроблено провідною аудиторською компанією, переконало нас у правильності обраного шляху.
- Але якщо результати міжнародного аудиту свідчать про успішний менеджмент держпідприємства, тоді з чим пов'язане внесення УДЦР у список підприємств, які можуть бути перетворені в державні акціонерні товариства?
Включення УДЦР до переліку державних підприємств, які не підлягають приватизації, але можуть бути перетворені в державні акціонерні товариства, на мій погляд, це просто помилка.
По-перше, УДЦР в силу своєї специфіки - участі в контролі над державним радіочастотним ресурсом, має загальнодержавне значення.
По-друге, радіочастотний ресурс - наднаціональний, він не обмежується межами однієї країни, тому завдання міжнародної координації частот не можуть вирішуватися акціонерним товариством.
По-третє, координація всередині країни між загальними користувачами радіочастотного ресурсу та спеціальними користувачами забезпечує державну безпеку і теж не може бути передана в руки акціонерного товариства. Сподіваюся, що при розгляді цього законопроекту помилки допущено не буде.
- Після успішного і прозорого аукціону з продажу ліцензій на зв'язок третього покоління, в Україні стали активно розгортати мережі 3G. Більше того, Президент України Петро Порошенко сказав, що в 2017 році наша країна перейде до ще більш високого стандарту зв'язку - 4G. Чи готові фахівці Вашого підприємства надати допомогу операторам мобільного зв'язку в побудові мереж нового покоління?
- В Україні немає ніяких інших фахівців, окрім як на УДЦР, які здатні б це зробити. Наші завжди беруть участь у всіляких конференціях, форумах і робочих групах під егідою Міжнародного союзу електрозв'язку щодо впровадження найновіших технологій, діляться власними напрацюваннями, і, в свою чергу, отримують з перших вуст найсвіжішу інформацію про досягнення зарубіжних колег, у тому числі і про впровадження технологій зв'язку 4-го покоління.
Що стосується технічної сторони питання, то при переході на 4G нам, як мінімум, потрібно звільняти або намагатися реформувати смугу частот так званого першого і другого цифрового дивідендів. В Україні зараз ця смуга зайнята іншими технологіями і користувачами, зокрема стандартом CDMA, телевізійним мовленням і спецкористувачами. Тому потрібно буде знайти прийнятне рішення щодо розподілу цього ресурсу з майбутніми ліцензіатами 4G і з нинішніми володарями цього частотного ресурсу.
- При переході на ЗG-зв'язок для частини абонентів мобільного зв'язку може стати актуальною послуга MNP (mobile number portability) тобто перенесення номера свого мобільного телефону до іншого оператора. Чи є в Україні можливість забезпечити цю послугу і яка роль УДЦР у процесі MNP?
- У багатьох країнах світу, де послуга MNP вже впроваджена, це стимулювало здорову конкуренцію і принесло користь ринку послуг зв'язку, оскільки у споживача з'явилася можливість вибрати кращого оператора зв'язку. У нашій країні подібного досвіду ще не було. Сьогодні розробляються проекти нормативних документів, що регламентують порядок надання послуги MNP, а також встановлюються технічні вимоги до телекомунікаційних мереж, які будуть їх надавати. На УДЦР покладена роль адміністратора, який повинен забезпечити централізоване технічне адміністрування персональних та перенесених абонентських номерів. В даний час вже проводяться роботи по створенню єдиної автоматизованої інформаційної системи підтримки послуги MNP. Сподіваємося, що на початку 2016 послуга MNP запрацює в нашій країні як мінімум в тестовому режимі.
- Зовсім недавно Президент України Петро Порошенко закликав працівників митниці блокувати «сірі» iPhone за кодами IMEI, якщо вони незаконно ввезені в Україну. Чи може УДЦР допомогти митниці перемогти контрабанду мобільних пристроїв?
- Легальні імпортери досі з вдячністю згадують той період, коли в червні 2009 року УДЦР вперше запустив систему обліку кодів ІМЕІ. Тоді контрабанда мобільних терміналів практично припинилася, всі продавці з'ясовували у імпортерів, а покупці запитували у продавців, чи внесений код ІМЕІ мобільного телефону в базу даних УДЦР. Та й будь-який покупець мав вільний доступ до бази даних кодів ІМЕІ законно ввезених мобільних телефонів. Ніхто не хотів купувати «сірі» телефони, щоб потім не було з ними проблем. Бюджет же мав хорошу прибавку від збільшення імпортних зборів. Якщо в першій половині того ж 2009 року надходження до бюджету України від їх імпорту склали всього близько 60 млн грн., то за друге півріччя, після запуску процедури обліку кодів, надходження зросли майже в 10 разів і склали 570 млн. грн. Найбільш показовим був 2013 рік, коли бюджет країни поповнився на 1,3 млрд.грн. Однак, у квітні 2014 змінами до закону «Про радіочастотний ресурс України» реєстрацію кодів ІМЕІ скасували.
Втім, це не означає, що база даних кодів IMEI у нас пропала. База працює і постійно оновлюється. Тільки цього року було внесено в базу понад 1,5 мільйона кодів IMEI мобільних терміналів. Їх продовжують вносити легальні імпортери, виключно на добровільній основі. Тому технічно УДЦР готовий надати допомогу митній службі в боротьбі з контрабандою. Але щоб ця система запрацювала повністю і принесла позитивні результати, повинні сказати своє слово народні депутати.
Якщо законопроект 1888 буде прийнятий, то це створить правову основу для боротьби з контрабандою та нелегальним імпортом мобільних терміналів з GSM-модулем і дозволить поповнювати держбюджет за рахунок митних і податкових зборів порядку 1,5-2,5 млрд. грн. щорічно.
Ще одна цінність цієї системи: вона дозволить вирішити правоохоронним органам проблему боротьби з крадіжками мобільних телефонів, яка стає загрозливою.
- Законопроект №1888 передбачає не тільки введення IMEI-кодів, але й досить істотний пакет з дерегуляції процедур використання радіочастотного ресурсу України операторами мобільного зв'язку та іншими гравцями ринку телекомунікацій. Можна, докладніше про це?
- Передбачено значне спрощення і скорочення строків доступу до користування радіочастотним ресурсом (РЧР) України. Замість висновку щодо електромагнітної сумісності (ЕМС), користувач РЧР буде отримувати розрахунок ЕМС. Це не тільки зміна назви - це скорочення кількості поданих заявочних документів, строків видачі розрахунку ЕМС. Замість 30 днів - 10 днів, а в разі необхідності узгодження зі спецкористувачами: замість 80 днів - 40 днів. І ще суттєві новації: можливість подавати заявочні документи і отримувати від УДЦР розрахунок ЕМС в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису, а також застосування принципу мовчазної згоди у разі недотримання термінів.
Дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів (РЕЗ) не буде. Досить реєстрації присвоєння радіочастот в Реєстрі присвоєнь радіочастот загальних (цивільних) користувачів РЕЗ, встановленого (змонтованого) на підставі розрахунку ЕМС. Для цього користувачеві досить подати УДЦР декларацію встановленої форми про готовність РЕМ до експлуатації. Всі необхідні вимірювання та випробування користувач проводить самостійно, без обов'язкової участі фахівців УДЦР. На протязі 5 днів (замість 45 за чинним Законом) присвоєння реєструється в Реєстрі і користувач має всі законні права на його використання.
- Деякі оператори скаржаться на жорстку позицію в питанні проведення радіочастотного моніторингу. Яка позиція УДЦР у цьому питанні?
- Скажімо, щоб вирішити суперечку між різними учасниками ринку телекомунікацій, треба володіти ситуацією по всьому спектру радіочастот, розуміти, яка зараз електромагнітна обстановка в тому місці, де планується ставити нові радіоелектронні засоби, чи не перешкодять вони роботі вже встановленим РЕЗ. А враховуючи, що за досить нетривалий час відбувається значне оновлення телекомунікаційних технологій, які часто несумісні зі старими, то моніторинг потрібен в першу чергу самим же операторам.
Цим знехтували близько 10 років тому в Казахстані, де уряд вирішив був, що учасники ринку телекомунікацій самі його відрегулюють. Моніторинг здійснювався тільки за добровільними замовленнями користувачів і в заявленому ними обсязі. Через деякий час оператори, що працюють в Казахстані, попросили уряд відновити роботу радіочастотного центру, бо їм потрібен третейський суддя, який допоможе розібратися між собою. У 2013 році представники Казахстану приїжджали до нас для вивчення досвіду та відродження своєї зруйнованої системи радіомоніторингу.
- В пресі з'явилася інформація про те, що УДЦР мало не нав'язує інтернет-провайдерам свої послуги з вимірювання якості зв'язку? Наскільки обґрунтовані такі висловлювання?
- Свої послуги ми нікому не нав'язуємо, а пропонуємо. У нас створено спеціалізований підрозділ, що має необхідні для проведення таких вимірювань обладнання, фахівців, відповідні методики, сертифікати та атестати. Для багатьох операторів значно вигідніше цю роботу замовити спеціалізованій лабораторії, а не купувати дуже дороге обладнання, навчати і утримувати фахівців відповідної кваліфікації.
В УДЦР є спеціальна сертифікована лабораторія - Центр сертифікації, який може здійснювати всі необхідні випробування практично всього телекомунікаційного обладнання. Наші підрозділи атестовані та сертифіковані в найбільших і найавторитетніших лабораторіях і сертифікаційних центрах Європи і світу. До речі, про рівень довіри до УДЦР наших замовників говорить той факт, що перший iPhone в Україні був сертифікований саме в нашому Центрі сертифікації. Серед наших замовників - підприємства оборонного комплексу, виробники обладнання для космосу, провідні зарубіжні виробники.
За матеріалами: «Економические известия»
