Вихід із скрутної ситуації з безробіттям жителі Срібнянщини знаходять у підприємництві
Буває, що відкриття власної справи стає єдиним виходом зі складної нинішньої ситуації на сучасному ринку праці, особливо для мешканців районів, де немає потужних промислових підприємств і добре розвинених галузей виробництва. Одним з таких районів Чернігівщини є Срібнянський. Сьогодні з понад тринадцяти тисяч його жителів 14,38% працездатного населення займаються малим та середнім бізнесом. Наскільки успішною є галузь підприємництва Срібнянщини – розповідає заступник голови Срібнянської райдержадміністрації Павло Петрусенко.
- Павле Олександровичу, 14,38% із загальної кількості – це багато чи мало?
- Одразу скажу: хотілося б більше. Адже ще Адам Сміт говорив, що підприємництво – це майбутнє економіки. У першому півріччі поточного року у сфері малого та середнього бізнесу на Срібнянщині працював 871 житель району; 24 суб’єкти підприємницької діяльності відкрили свою справу. Погоджуюся: цифри не захмарні, ми не є якимось героями в підприємництві. І причина тому зрозуміла: поняття підприємництва містить в собі певний ризик. Це доволі новаторський вид економічної діяльності, і зважуючись на нього, люди вкладають свої знання, ідеї, ресурси з тим, щоб у кінцевому результаті отримати прибуток. Але ж так трапляється не завжди. Особисто мені відомі випадки, коли бізнес не те що завдавав великих збитків срібнянцям, а й фактично відбирав у них усе, що мали. Тож відчайдухів, котрі сьогодні наважуються відкривати власну справу, треба лише вітати, бо вони йдуть на це на свій страх і ризик, не знаючи, що з цього вийде і лише сподіваючись на успіх. На це здатен далеко не кожен.
- Та все ж, зважуються...- Так, і це дуже добре. Особливо, коли підприємницьку діяльність розпочинає молодь. У нашому районі вона прекрасна – розумна, енергійна, завзята. Але знову ж таки проблема: близько 80% випускників шкіл щороку вступають до вузів, а потім не можуть знайти роботу за спеціальністю, примінити себе в обраній сфері. Відкриття власної справи дозволяє їм певною мірою реалізуватися, знайти свою нішу в житті.
- Павле Олександровичу, сьогодні важко стати підприємцем?
- Найчастіше в бізнес приходять з Центру зайнятості населення: там безробітні проходять навчання, складають бізнес-план і за умови його успішного захисту отримують кошти на початок підприємницької діяльності. Допомогу в оформленні всіх необхідних документів, а також фахові консультації всі, хто починає власну справу, можуть отримати в Центрі адміністративних послуг, який діє у Срібному вже два роки саме з метою підтримки підприємців. Варто сказати, що ми розробили програму підтримки підприємництва на 2013-2014 роки, але через відсутність коштів у районному бюджеті поки що не можемо закласти під неї фінансування.
- В яких сферах працюють підприємці Срібнянщини?
- Переважно це торгівля та надання побутових послуг: перукарських, ремонту взуття, комп’ютерної техніки, автомобілів... Адже малий та середній бізнес району в основному сконцентрований в райцентрі. Втім, радує те, що підприємці Срібнянщини беруться й за фермерське господарство, і навіть за виробництво. У районі працює дев’ять фермерів, котрі займаються обробкою землі. Маємо гарний приклад успішного підприємництва у Калюжинцях: агроном за освітою Микола Темчур налагодив переробку олійних культур на власній броварні. У бізнесі він вже більше десяти років, за цей час побував на багатьох виставках, вчився та набирався досвіду. Щоб поставити справу на потік, поклав багато часу й сил: поки підібрав потрібну техніку, знайшов саме своє: те, що користується попитом, в чому гарний фахівець. Та коли запитую його, чи ризикнув би зараз розпочати бізнес, - каже, що іще рік-два тому бігом побіг би, а сьогодні вже б не пішов... Не раз і не два за ці десять років бували моменти, коли хотів все покинути.
Шкода, що таких прикладів – одиниці. Срібнянщина ж має гарний потенціал. І я – не лише про землю. Скажімо, стоїть у нас порожнє приміщення хлібозаводу – тільки заходь і працюй. Є добротна якісна споруда, територія, комунікації... Тільки немає бажаючих взятися за неї, щоб відродити виробництво, або ж створити щось нове на його базі. Майже така ж ситуація і з заводом продтоварів. Багато хто ще пам’ятає, яким попитом користувалися його консервації, якісна й екологічно чиста продукція. А що тепер? Підприємство ледь-ледь жевріє, і щоб його врятувати, потрібно провести повну модернізацію. Коштує це мільйон гривень, але бажаючих інвестувати таку суму у загалом перспективний і потрібний завод досі не знаходиться.
- Павле Олександровичу, срібнянські підприємці допомагають владі вирішувати соціальні та комунальні проблеми?
- А кого ж нам іще просити про це, як не підприємців? Завжди йдемо до них, і вони завжди відгукуються. За прикладами далеко ходити не потрібно – скажімо, на дитячому майданчику у центрі Срібного частина дерев’яних фігур виготовлена деревообробним підприємством «ПП Гайдай». Й у підготовці до нещодавнього Вересаєвого свята вони теж нам дуже допомогли з облаштуванням території. Усього у Срібному працює два деревообробних підприємства, що виконують всі столярні роботи та обладнані власною пилорамою, сушкою, цехом для заготовок.
Велика проблема у Срібнянському районі – забезпечення водою: 60% наших колодязів порожні. У цьому році плануємо завершити встановлення водогонів, які встановлюються коштом населення. Та практично по всіх селах маємо інвестиції підприємців у цю роботу, що значно здешевлює жителям проект. Так само і в Срібному – підприємець Павло Кириченко допоміг фінансуванням у встановленні водогону, тим самим значно знизивши суму грошового внеску населення.
Часто просимо підприємців посприяти й у ремонті шкіл та доріг, і у проведенні районних свят. Крім того, частка надходжень до бюджетів усіх рівнів від діяльності суб’єктів малого бізнесу Срібнянщини становить 13,7 %, середнього – 14,9 %. Ці кошти теж спрямовуються на розвиток суспільства і території.
Людмила СМИК.
