Від виборів до виборів Чернігів живе виборами
«Доленосні» бачення розвитку нашої області, що потоком розливаються від ймовірних кандидатів у народні депутати по 205 округу (Чернігів), затінили все інше життя чернігівців. З інформації в місцевих ЗМІ складається враження, що саме новоявлені «рятівники» найбільше вболівають за долю нашого краю.
Говорю це не стільки з іронією, як виходячи з конкретної ситуації. Після Революції гідності в області помінявся вже вдруге губернатор, ще один чиновник тривалий час виконував обов’язки голови ОДА, натомість лише недавно призначений з Києва куратор Чернігівщини Сергій Березенко створив раду регіонального розвитку області і центр (банк народних ініціатив) з конкретними пропозиціями: «Знаєш, як підвищити економіку – телефонуй!», «Знаєш, як подолати корупцію – телефонуй!». Місцеві журналісти написали, що найпершим відгукнувся на ці заклики бізнесмен з Дніпропетровська, донедавна заступник голови Дніпропетровської обласної держадміністрації Геннадій Корбан. На його плакатах, що красуються по Чернігову, написано категоричне: Корбан знає! Корбан може!
І якщо то більше схоже на гарні лозунги, то посланець з Києва відразу розгледів і конкретику: виявляється, на чернігівських підприємствах можна розмістити замовлення українських збройних сил і створити нові робочі місця. А місцеві керівники, виходить, цього не помічали? Чи бачили, але не спроможні були втілити в життя важливе питання оборонного значення для держави і соціального – для області? Звісно, постійно плакатись на ситуацію і клянчити допомогу легше, ніж оживлювати виробництво і заробляти гроші.
Донедавна сторонній для області молодий політик Сергій Березенко побував і в Чернігівській музичній школі №1, де звернув увагу на застарілі музичні інструменти і умови роботи: старе приміщення і ставки викладачів розраховані на 300 учнів, а навчається вдвічі більше. Столичний гість пригадав цитату колишнього англійського прем’єра Черчіля, котрий в роки війни сказав, мовляв, якщо скорочувати фінансування культури, то заради чого тоді воюємо. Цю крилату фразу український політик «приміряв» і на ситуацію в сьогоднішній країні.
Тобто, новий куратор області з першого дня взявся за вирішення конкретних проблем, з приводу чого можна тільки порадуватись. Серйозні наміри допомогти області тиражує через ЗМІ і дніпропетровський бізнесмен Корбан. Напевно, незабаром «засвітяться» в Чернігові й інші «круті» доброзичливці. Навколо них і крутитиметься до дня виборів життя обласного центру, ну ото як Земля навколо Сонця!
Втім дивує інше: ймовірні кандидати в депутати беруться за вирішення тих проблем, що виникли не сьогодні, і не вчора-позавчора, вони, та багато інших, порушувались на засіданнях ОДА і сесіях обласної ради, на круглих столах громадськості, в пресі, але, тепер бачимо, що все те залишили чужим претендентам на депутатський мандат, щоб їм було чим завойовувати серця виборців?
Мабуть, добре було б, якби звільнився ще й якийсь сільський виборчий округ? Може, і там з’явилися б кандидати з баченням вирішення аграрних проблем? А то зараз, складається враження, в обласній владі взагалі ніхто не займається предметно розвитком агропромислового комплексу, впродовж ось уже трьох місяців вакантною є навіть посада заступника губернатора по селу.
- У обласній раді я очолюю аграрно-екологічну комісію, до якої входять депутати, основна діяльність яких пов’язана з сільськогосподарським виробництвом, - розповів Арсен Дідур. - Час-від-часу в нас виникають питання, що потребують вирішення за участі обласної влади. І це не якісь особисті проблеми, а порушені виборцями. З колишнім заступником губернатора Костянтином Лубенцовим наша депутатська комісія мала постійні робочі контакти, вдавалося спільно дещо вирішувати. Тепер взаємодія депутатів-аграрників з обласною держадміністрацією, можна сказати, відсутня, а питання накопичуються. Є усна згода нового голови обласної держадміністрації Валерія Куліча особисто зустрітися з депутатами нашої комісії, проте поки що він не знаходить на це часу.
Голова депутатської комісії зазначив, що їх передусім непокоїть те, чи буде ОДА відстоювати в Києві думку аграрників про недопущення переведення сільгоспвиробників на загальну систему оподаткування. Бо якщо це відбудеться (розмова йде на серйозному рівні), то Україна може загубити тваринництво і свою переробку. В селах залишиться лише рослинництво експертного спрямування (ріпак, кукурудза, сонях, соя), здебільшого без місцевих працівників. А це – шлях до вимирання сіл.
Є що обсудити з аграрним заступником губернатора в питаннях екологічної безпеки, розбазарювання і неефективного використання родючих земель тощо.
- Агропромислова галузь на даний час чи не єдина, яка стабільно продукує робочі місця, забезпечує збільшення валової продукції, справно наповнює бюджет, - аргументував свої думки Арсен Володимирович. - За всю Україну не збираюся стверджувати, а зокрема на Чернігівщині бачу величезні невикористані резерви у сільськогосподарському виробництві. Над ними треба працювати щоденно, погодинно. І не про чужих інвесторів мріяти, а вітчизняних підтримувати. Якщо немає на це бюджетних грошей, то хоча б прибрали з їхнього шляху бюрократично-корупційні схеми. Коли влада створить належні умови для розвитку своїх виробників, ті неодмінно самі залучать для подальшого розвитку і зарубіжних інвесторів, котрі з більшою впевненістю вкладають свої гроші в конкретне виробництво, ніж в якісь гарні обіцянки.
Зараз в Україні, на Чернігівщині зокрема, часто можна почути про зовнішні перешкоди в розвитку економіки. Водночас дуже мало робиться власними силами для тієї економіки, без якої просто неможливо подолати і зовнішній чинник – війну. Вочевидь, це добре розуміє наш молодий куратор Березенко, що за короткий час свого кураторства встиг ткнути пальцем, спрямувати погляди місцевих керманичів на дуже важливі проблеми. Причому саме на ті, про які в області знали, але чекали, що хтось приїде і все повирішує?
А з яким «почуттям гідності» читають обласні лідери на плакатах від дніпропетровського бізнесмена: «Корбан знає!» , «Корбан може!»? Хоча, якось «дрібнувате», от якби те заявляв хтось з Грузії чи Прибалтики?!..
Григорій Войток