Вершкове масло українського виробництва Європі не потрібне. Росії – теж…
- Наше вершкове масло не хочуть продавати в країнах Європи не через те, що воно якоїсь низької якості, - пояснює організатор молочного виробництва. – 
На думку Арсена Дідура, дещо краще підготувалися до вибриків Росії вітчизняні виробники твердих сирів. Сусідні споживачі цієї продукції, як кажуть у селах, «варили воду» і в минулі роки, що змусило шукати нові ринки збуту. Торік експорт до Росії скоротився до 50 відсотків за рахунок Молдови і країн Кавказу та Середньої Азії.
Окремі заводи значно зменшили виробництво твердих сирів, натомість збільшили обсяги кисломолочної 
- Переорієнтування у видах продукції і ринках збуту потребує додаткових затрат, отже й зростання собівартості продукції, - пояснює далі Арсен Володимирович. – Піднімати ціни на молочку – далі нікуди, бо тоді її не розкуповуватиме збіднілий останнім часом наш споживач. І в світі існує неабияка конкуренція. Тому заводи вимушені «заморозити» закупівельні ціни на молоко, що неодмінно призведе до подальшого скорочення поголів’я корів.
На останній проблемі досвідчений виробничник зупинився детальніше. 
- І в цьому випадку не обійтися без участі держави, - наголошує співрозмовник. – Необхідно створювати в селах нові робочі місця або, навіть, передбачати в бюджеті дотації тим господарям, які вимушені будуть відмовлятися від своїх корівок-годувальниць. Передусім у тих селах, що віддалені від сільськогосподарських ринків. Інакше – неминуче соціальне загострення. З іншого боку, необхідно прискорити і розширити курс на розвиток великого молочного товарного виробництва. Перші такі комплекси вже є, а щоб їх було більше – необхідні не здирницькі кредити або хоча б цивілізовані, не хабарницькі умови для входження внутрішніх і зовнішніх інвестицій.
Вітчизняна молочна галузь поставлена на грань зникнення, що потягне за собою додаткове безробіття, подальше вимирання сіл і невеликих міст, де молокозаводи – головні бюджетоутворюючі підприємства. У такому ж стані м’ясне виробництво. Скоро й цукру свого не буде. І перетвориться колись багатогалузева аграрна Україна на виробника зерна кукурудзи і соняшника.
На даний час в державній казні немає грошей для підтримки аграрного виробництва. Але з Києва лунають пропозиції, щоб ще й пільги забрати від сільгоспвиробників, зокрема перевести їх на загальну схему оподаткування. Може, цим і одержать в державному бюджеті якесь тимчасове збільшення, але скількох стабільних платників податків розорять?
- Голова обласної ради Микола Звєрєв від імені депутатів направив звернення у Верховну Раду з вимогою, щоб народні обранці не голосували за «вбивчі» для сільгоспвиробників закони, - похвалився голова аграрної комісії обласної ради Арсен Дідур. – Бо і вони, і урядовці, з одного боку, ратують за вступ у Євросоюз, а з іншого – продовжують чиргикати на старому возі. Хто нас таких там чекає? І хто прибіжить до нас рятувати наші села?
Арсен Дідур - уродженець Запоріжжя», житель Києва - в 1998 році оживив непрацюючий Куликівський завод замінника цільного молока і вивів його в число кращих переробних підприємств області. Тобто, проблеми цієї галузі знає з середини, знає ціну вітчизняного виробництва для району, області й держави. Не знає тільки, чому не хочуть знати про це ті, від кого багато в чому залежить розвиток того вітчизняного виробництва?
Розмову вів Григорій Войток
