Цьогорічне традиційне свято День міста співпало з 72-ю річницею визволення району від нацистських окупантів. Самих визволителів залишилося в районі менше сотні, на площу прийшли шестеро. 
Ще недавно ці ветерани й гадки не мали, що їхні поріділі ряди учасників бойових дій поповнять внуки і правники. І що в один день вони разом одержуватимуть бойові нагороди: сивочолі – за бої в 40-х, молоді – за сьогоденну мужність на сході держави.
«Світ перевернувся, - кажуть ветерани-фронтовики. – Гинуть наші хлопці від рук тих, з батьками і дідами яких ми пліч-о-пліч воювали проти німецьких загарбників».
За два дні до святкових дійств у район надійшла десята трагічна звістка про вбитого земляка. Виконувач обов’язки голови райдержадміністрації Володимир Ляховенко говорив, що думали навіть відмінити святкові заходи. Але ж вони передбачали й вшанування пам’яті загиблих у тій і цій війнах, сказати сердечні слова вдячності живим героям.
Передбачало святкування й патріотичне виховання молоді та й старших поколінь, любові до всього українського. 
Святкували День міста і річницю визволення району за участі всіх територіальних громад і більшості трудових колективів райцентру. Крізь трибуну 
А які талановиті люди заселяють древній наш район! Колективні й одиничні виставки народних умільців – юних і найстарших – можна назвати своєрідним фестивалем таланту й краси. Працювало й журі, визначало кращі творіння, але не було гірших робіт.
Так, тяжкі зараз часи для нашої держави, одначе її роботящий люд не старцює по світу, як державні керманичі, а трудиться на рідній землі, і он який достаток показує на святкових столах. То не євро-продукти, а наші, з українських сіл. І жартувати не перестали селяни, а на свято чи з «іншого приводу» - з домашньою випивкою та смачною закускою. Потім і пісню затягнути неабиякі мастаки.
Григорій Войток
