Стратегічні плани щодо землі треба будувати не на три-п’ять, а мінімум на двадцять-тридцять років
Цього року на Чернігівщині очікується найбільший в історії області врожай зернових культур. Вже намолочено два з половиною мільйони тонн зерна, а роботи ще тривають. Вітаючи хліборобів з Днем працівників сільського господарства, губернатор Чернігівської області Володимир Хоменко наголосив, що регіон на весь наступний рік забезпечений хлібом.
За результатами хліборобського року перше місце в області посів Прилуцький район. Голова Прилуцької райдержадміністрації Олег Власенко називає такий успіх доброю традицією, адже агропромисловий комплекс Прилуччини неодноразово нагороджувався почесними відзнаками.
Про цьогорічні досягнення прилуцьких аграріїв Олег Власенко розповів в інтерв’ю нашому виданню.
- Олеже Дмитровичу, хто доклав найбільше зусиль до отримання нинішнього високого результату?
- Цей результат – досягнення всієї команди, починаючи від простого водія, свинарки, доярки, і закінчуючи керівниками наших потужних сільгосппідприємств, малих аграрних підприємств (так званого сектору фермерства) і, звісно ж, команди управління агропромислового комплексу Прилуцької РДА, яку очолює Григорій Мирвода.
Якщо говорити про нинішній стан справ, то в цьому році плануємо намолотити 370-380 тисяч тонн зернових, станом на сьогдні вже надоїли близько 10 тисяч тонн молока.
Розширюємо галузь тваринництва, й цьогорічна цінова позиція по зерну підтверджує, що тут ми йдемо правильним руслом. Адже переробити зерно і продати готовою продукцією – чи то молочною, чи м’ясною, чи навіть продукцією м’ясокомбінатів – сьогодні набагато вигідніше, ніж продавати просто зерно. Тому що за цей рік ціни на зерно впали, вартість же продуктів харчування залишилася незміннною.
- Розширення галузі тваринництва означає відкриття на Прилуччині нових сільгосппідприємств?
- Відкриваємо нові молочні зали по ТОВ «Крок-УкрЗалізбуд», добудували ще один корівник на 350 голів великої рогатої худоби. Зараз плануємо також розширювати тваринництво і по ТОВ «Богданівське»; працюємо по розширенню свинарства по ТОВ «Агрікор Холдинг».
Моє ставлення до розвитку тваринництва знають всі керівники. Скажу про нього простим прикладом: у Половій відновили роботу ферми, і кількість людей за рік збільшилася на 30 чоловік. В селі з’явилося життя, тому що з’явилися робочі місця, люди отримали можливість заробляти – і навколо цього вже почався певний процес відродження села. Для мене відродження села пов’язане не стільки зі школою (бо знайти дітей – це не так вже й швидко), скільки з тваринництвом та появою робочих місць. Тому що молодь не приїде в село, де немає роботи. А якщо робота є – то й люди їхатимуть, народжуватимуть дітей, підніматимуть демографічну ситуацію. Ось тоді вже й можна говорити, що в такого села є майбутнє.
- Чи йдуть інвестиції в сільське господарство Прилуччини?
- Що стосується інвестицій, то в цьому році ми велику увагу приділили розвитку елеваторного комплексу ТОВ «Наташа-Агро» у Малій Дівиці, який буде відкрито найближчим часом. Зараз робиться серйозна реконструкція, встановлюється нове англійське обладнання по елеваторному комплексу підприємства ТОВ «Ресурс-Агро» у Малківці.
- Олеже Дмитровичу, які проблеми цього року найбільше стали на заваді хліборобам?
- На жаль, це примхи природи: аномальна спека відобразилася на наших показниках.
Хочу зазначити також, що зараз головне завдання для нас – не тільки дати можливість сільгоспвиробнику заробити, а й зробити так, щоб заробляючи на землі, ці заробітки збільшувалися, але й збільшувалася соціальна допомога територіальним громадам.
Той врожай, який ми отримали цьогоріч – не ідеальний. Для мене головне, щоб сільгоспвиробники намагалися отримати максимальну рентабельність, не шкодячи землі. Адже можна внести мінеральні добрива якоїсь сумнівної якості, зібрати рік-два досить потужний врожай, але втратити бальність землі, яку потім уже не зможемо повернути. Тому зараз наші зусилля в першу чергу спрямовані на те, щоб поєднати рентабельність і прибуток з якісним обробітком землі. Той же «Агрікор» зараз повернувся до оранки. Культура землеробства обов’язково має бути на належному рівні. Люди повинні розуміти: зайшовши на цю землю, треба будувати стратегічні плани навіть не на три й не на п’ять років, а мінімум на двадцять-тридцять. Щоб ми чітко знали, куди рухаємося, чого хочемо досягти і що залишимо своїм нащадкам.
Людмила Смик
