Слідом за рошенівськими цукерками в Росію не пустили прилуцьке м’ясо
Днями інтернет-новини зарясніли повідомленнями про те, що Росія тимчасово відмовилася від м’ясної продукції двох українських підприємств, у числі яких - і прилуцьке ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство Прилуки-Агропереробка». За інформацією Федеральної служби Росії з ветеринарного і фітосанітарного нагляду (Россільгоспнагляду), під час лабораторних досліджень у мороженій яловичині прилуцького виробника були виявлені «мезофільні аеробні і факультативно-анаеробні мікроорганізми». Про ці бактерії, які позначаються аббревіатурою МАФАМ, Довідник Споживача журналу «Тест» повідомляє: «Кількість МАФАМ можна розглядати як загальне мікробне число, тобто зміст усіх мікроорганізмів у продукті. Якщо контролювати цей показник на всіх етапах виробництва, то можна простежити наскільки "чиста" сировина надходить на виробництво, як змінюється її «чистота» після теплової обробки і чи не зазнає продукт повторного забруднення після термообробки й під час фасування. Адже мікроорганізми можуть потрапляти в продукт з тари http://test.org.ua/.
ТОВ «ВКП Прилуки-Агропереробка» працює на базі Прилуцького м’ясокомбінату з 2001 року. Основним видом діяльності компанії є оптовий та роздрібний продаж і купівля м’яса, м’ясні напівфабрикати та субпродукти.
На жаль, нам не вдалося зв’язатися з керівником ТОВ «ВКП Прилуки-Агропереробка» Артемом Рожком, аби отримати коментар з перших вуст. Однак, своїми думками щодо продукції підприємства поділився Володимир Бобошко, перший заступник голови Прилуцької райдерждержадміністрації, в підпорядкуванні якої знаходиться «Прилуки-Агропереробка». Цю посаду Володимир Михайлович обіймає два місяці, а до того трудився в системі ТОВ «ВКП Прилуки-Агропереробка», тож ситуація на підприємстві йому відома, як кажуть, зсередини.
Зі слів посадовця, підприємство використовує власну сировину та закуповує її в Чернігівській і сусідніх областях: Полтавській, Черкаській, Сумській. М’ясо відповідає всім санітарним вимогам, система контролю і поставок на підприємстві налагоджена роками. Список постачальників сировини узгоджується з Управлінням ветеринарної медицини, кожна партія тварин супроводжується ветеринарним документом. Ветеринарно-санітарний контроль на підприємстві здійснюється офіційним лікарем ветеринарної медицини.
«Позаторік, коли була аналогічна ситуація з поставками до Росії, на ТОВ «ВКП Прилуки-Агропереробка» пройшло кілька перевірок, і за їх результатами були виконані абсолютно всі вимоги – впритул, наприклад, до того, на якій відстані на стіні має знаходитися термометр.
Наскільки мені відомо, нині підприємство планує розширити мережу своїх фірмових магазинів у Прилуках та районі, торгувати продукцією на прилеглих Варвинщині та Срібнянщині, - розповідає Володимир Бобошко. Зі свого боку хочу запевнити: чим зможемо – допоможемо, адже у якості цієї продукції не маю жодних сумнівів».
В Прилуках фірмовий магазин «Ситий тато» торгової марки «Сігма», де реалізується продукція «ВКП Прилуки-Агропереробка», працює вже багато років. Його продавці кажуть, що якихось скарг чи претензій щодо яловичини, і взагалі м’яса, від покупців не надходило. Розповідають: «Купувати його цими днями стали не менше, а навпаки, навіть більше, бо в Прилуках отримали зарплату, якої люди не бачили два місяці. М’ясо в магазині смачне, завжди свіже, і ціна прийнятна. Діє постійна система знижок – для пенсіонерів, для тих, хто бере на 100 і більше гривень... Тож клієнти магазину нашою продукцією задоволені, маємо багато постійних покупців».
А як поставилися прилучани до російського рішення щодо заборони м’яса місцевого виробника та що думають вони про продукцію ТОВ «ВКП Прилуки-Агропереробка»?
Олег Васильович, безробітний:
- Сири, цукерки, тепер – ще й м’ясо? Українським виробникам треба шукати нові ринки збуту продукції, адже у торгових стосунках з Росією вирішальну роль часто грає політика. Я переконаний: аби Україна вступила до Митного Союзу – нічого поганого в прилуцькій яловичині не знайшли б.
Лілія Олександрівна, домогосподарка:
- Звісно, такі повідомлення насторожують. Адже м’ясні вироби недешеві, і купуючи, хочеться знати, що вони корисні для здоров’я і якоїсь шкоди не завдадуть. Зараз взагалі стільки пишуть і показують про те, з чого роблять продукти (в тому числі й м’ясні), які жахливі харчові й смакові добавки туди додають – що часом аж моторошно стає! Тож і задумуєшся: чи варто взагалі таке купувати?
Андрій Вікторович, пенсіонер:
- З нашої пенсії на м’ясо дуже не розженешся. Купуємо його рідко, і в основному – курятину. Ковбаси теж їмо нечасто. Якщо ж беремо свинину чи яловичину – то на базарі. Там і поторгуватися можна, і знаєш, що худоба – з наших сіл, а не вирощена на якихось «хімікатах».
Ірина Миколаївна, касир:
- Моя сім’я полюбляє прилуцькі ковбаси та м’ясо. Купуємо їх постійно – і вдома їмо, і в школу бутерброди дітям роблю, і на святковому столі в нас вони завжди є. Смачні, поживні, нічого поганого про них сказати не можу. Прикро буде, якщо після цих заборон припинять їх випускати.
Людмила Смик
