Шахраї атакують… у міліції «мудрують»
Вже понад три роки поспіль у Селищі Носівського району люди літнього віку стають жертвами шахраїв ромської зовнішності. Арсенал злодійських технологій у цих безсоромних злодюг достатньо багатий, тому нещасні селяни знову й знов потрапляють до них на гачок. То жінки-циганки заходять до хат нібито під приводом підвищення пенсії, то соціальними працівниками представляються, а буває, що «невинно» лічильник перевіряють. Лише потім старенькі помічають зниклі гроші. Більш того, якщо цим псевдоробітникам різних інстанцій не відчинити двері вдень, то вони можуть повернутися вночі і вже жорстокішими методами виманити нещасну тисячу, яку пенсіонери копієчку до копієчки збирають собі на смерть…
Так сталося з 87-річною Мартою Гордієнко, яка навіть на поріг не пустила підозрілу жінку, що днями завітала до старенької, представившись працівницею Пенсійного фонду.
- Мати їй сказала, що сама з’ясує у сільраді чи підвищили їй пенсію чи ні, - розповідає син Анатолій, який наступного дня після інциденту приїхав із Одеси, де постійно проживає з родиною. – На що незнайома жінка спокійно запевнила, що ще повернеться.
І, мабуть-таки, повернулася, припускає чоловік. Але вже не особисто. Бо до бабусі в ту ніч завітав незнайомець, який вдерся через вікно у веранді, витягнувши раму, що була зацементована. Селяни переконані, що орудував не сам, бо там без підмоги не обійтися. Та й треба ж було комусь пильнувати, що діється зі сторони вулиці. Підкравшись до сплячої бабусі, злодій почав вимагати гроші.
- У хаті була лише тисяча гривень, яку мама одразу віддала, але зловмисник не повірив, що то всі заощадження. Схватив її за обличчя, штовхнув кілька разів – від чого у неї все тіло в синцях і ніс розбитий. Хвала Богу жива лишилася, але така налякана, що й досі плаче й тремтить.
Як би скінчилася ця страшна історія не відомо, якби не крики із сусіднього будинку, де якраз святкували весілля. Від гучних звуків шахрай одразу розгубився і втік, навіть гроші не забрав. А нещасна жінка всю ніч просиділа біля витягнутого злочинцем вікна, аж доки сусіди не прокинулися.
- Зайшла в хату жінка, - крізь сльози говорить Наталія Йосипівна. - Почала розповідати про страшні пожежі через несправну електропроводку. Каже, давайте і у вас подивимося. У кімнатах походила, потім до веранди пішла, ще на лічильник глянула. І каже: ходіть ще в сарай перевіримо. Ми з дідом і пішли. Навіть двері не закрили. Поки дивилися-роздивлялися до нас ще одна дівчина підійшла, попросили написати адресу і розписатися, що, мовляв, з проводкою у нас все гаразд, бо їм для звітності треба. Ми з дідом до хати повернулися, а вони собі пішли. Дивлюся всі шухляди у комоді відкриті… і тут до мене дійшло. Я туди – пусто. Лише конверти лежать. 20 тисяч гривень, які ми копили роками зникли за одну мить.
Сусіди дивуються, як так що навіть собаки не гавкали. А їх у господарів двоє, голосисті дуже. А то наче під гіпнозом мовчки спостерігали за всім, що відбувається у дворі.
У сільській раді про події знають. І навіть не дивуються. Бо таке нашестя шахраїв вже не перший рік у Селищі. Пальців обох рук не вистачить аби перерахувати ошуканих старих, що постраждали від жорстокого обману циганів.
- Я весь час пропрацювала медичним працівником у селі і знаю всіх постраждалих особисто, - розповідає Валентина Гребеник. – Люди дуже тяжко переносять такі події, тому доводиться підставляти своє плече. І нервова система здає, і серце не витримує – так обертаються циганські походеньки для наших бабусь і дідусів. Ми постійно попереджуємо наших односельців – не впускайте незнайомців. І вони знають про це, але різні випадки трапляться. То в дворі якраз пораються, то на вулиці зустрінуть… куди вже подінешся. Коли закінчиться це страхіття не уявляємо.
Селяни вже навіть не сподіваються, що зловмисників буде покарано. Бо за ці роки міліцією не розкрито жодного злочину, щодо шахрайства в Селищі. Хто допоможе ошуканим людям – питання риторичне… І чому в нашій країні зазвичай одинокі й старі стають зовсім безпорадними і нікому не потрібними. Виходить, що вони важко працюючи на своїй Богом даній землі, стають жертвами «паразитів», які забирають в них чесно зароблені гривні. А ті, безсоромні, насамперед, і користуються слабкістю та незахищеністю людей похилого віку. Цинічно й підступно залишаючи їх біля розбитого корита…
Сніжана БОЖОК, фото автора
