Понад триста років українського гетьмана Івана Мазепу проклинають. І не на політичних мітингах, а в... церквах... Тих самих, які було зведено на гроші гетьмана і під його ж державницькою опікою. Чому так? Коли буде покладений цьому край? І чи буде?...
Нещодавно і на Чернігівщині, й в інших куточках України, відбулися заходи, присвячені 374-річчю від дня народження Івана Мазепи, одного з найвідоміших гетьманів України. «Чернігівщина» у №13 повідомляла про це. Слід зауважити, що урочистості були доволі скромними, і вже, напевно, не тому, що дата не ювілейна. Просто у нас звикли щось і десь відзначати гучно тоді, коли це доцільно з, так би мовити, політичних міркувань. Свого часу ім’я Мазепи широко використовували українські політики з різних: і проросійського, й прозахідного таборів. Перші казали: «клятий зрадник», другі: «далекоглядний патріот».
Цього ж року політики ніби води в роти понабирали. Чи то президентські вибори ще далеко, а настрої електорату не вивчені до кінця, чи що інше, але факт залишається фактом – про Мазепу 20 березня воліли не особливо згадувати. Навіть у Чернігові, де є і храми, на гетьманові гроші муровані, і зроблені на його ж замовлення всесвітньовідомі царські врата, що зберігаються на Валу у соборі Бориса і Гліба.
Та мова наша не про політику, а про справедливість. Історичну! Річ у тім, що доволі скромний пам’ятник гетьману Мазепі зведено на чернігівському Валу поруч із вже згадуваним Борисоглібським собором. Трохи далі ще один храм – Спасо-Преображенський. Він є діючим і належить до УПЦ Московського патріархату, тобто, до тієї церкви, яка на замовлення земного царя прокляла людину, наклавши на нього офіційну анафему. І сусідствують отак православний храм, у якому свого часу молився православний гетьман, і пам’ятник, зведений йому – вже проклятому церквою...
Дурниця якась виходить, хіба ні?! Чи буде так тривати довго? Де справедливість?... Запитань багато і над відповідями на них, виявляється, думають не лише в Україні, а й в Росії. Так, минулого тижня у Києві відбувалася презентація книги відомого російського історика Тетяни Таїрової-Яковлєвої «Іван Мазепа і Російська імперія. Історія «зради».
Пані історик, звісно, не російський цар чи архієрей, але, на її думку, анафема Івану Мазепі, оголошена російською православною церквою, не вкладається в церковні канони.
«Анафему було зроблено за прямим наказом Петра (мова про царя Петра І – того, за чиїм наказом було знищено гетьманську столицю Батурин на Чернігівщині і по-звірячому закатовано його жителів. – Ред.), і вона не мала нічого спільного з церковними канонами. Зберігся навіть лист з конкретною вказівкою піддати Івана Мазепу анафемі. Петро не один раз використовував анафему в своїх цілях. Потім він піддав анафемі коханця своєї першої дружини Євдокії Лопухіної, також тільки для того, щоб зробити йому гірше. Він ще його на кіл посадив», – розповіла пані історик.
Офіційно ж Мазепу піддали анафемі за нібито порушення ним присяги. І ось що з цього приводу думає Тетяна Таїрова-Яковлєва: «Присягу порушували багато гетьманів, починаючи з Богдана Хмельницького, який присягав польському королю. А потім Росія ще й привела аргументи – чому він цю присягу може порушити. Власне, аргументом було те, що польська сторона не витримує якісь умови угоди. Крім того, присягу порушували всі гвардійські офіцери Російської імперії ХVІІІ століття, які спочатку присягали Іоанну Антоновичу, а потім дозволяли його повалити, присягали Єлизаветі Петрівні або присягали Петру ІІІ. А потім дозволяли його вбити і присягали Катерині, й так далі. Тому всі офіцери, починаючи з Орлових та Потьомкіних, теж повинні були бути піддані анафемі».
Ставлення до відлучення Мазепи від церкви в сучасній Росії вже не таке однозначне, як раніше, запевняє Таїрова-Яковлєва.
«Антимазепинська риторика останні років зо два стихла в Росії. Особливо лютих нападів я давно не чую. Я сподіваюся, що період запеклого антимазепинського настрою минув. Зрозуміло, що він був пов’язаний з політикою. Фахівці з богослов’я кажуть, що за порушення присяги максимально, що накладається за церковними канонами – це відлучення від причастя, поки людина не покається або не сповідається. Це максимально! Мої знайомі священики Московського патріархату також дотримуються думки, що з богословської точки зору анафема Мазепи є неправильною позицією. Навіть керівництво патріархату (Московського. – Ред.) висловлювалося досить гнучко в цьому питанні, мовляв, треба розбиратися», – підбила підсумок російський науковець.
Ось такою є думка історика з Росії, до якої, безумовно, варто дослухатися тим, хто не вірить фахівцям вітчизняним, вважаючи, що їхні твердження є нічим іншим, як політичним замовленням.
Дозволю собі також висловити думку про те, що наступного року, коли в березні – чи то в Чернігові, чи й в Батурині – відзначатимуть 375-річний ювілей Мазепи, у всьому, що відбуватиметься, буде зовсім небагато політики. Скільки можна?! Натомість там будуть присутні історія, факти і справедливість.
Довідка
Тетяні Таїровій-Яковлєвій – 45 років. Вона – історик і викладач, спеціалізується на дослідженні України періоду XVI-XVIII століть.
Т. Таїрова-Яковлєва є директором центру з вивчення історії України історичного факультету Санкт-Петербурзького державного університету, доктором історичних наук, професором.
Олександр СУПРОНЮК,
тижневик «Чернігівщина» №14 (394)
