Пенсіонерів більше, ніж працездатних, але село ще живе…
На сходці громади в селі Ярославка не прозвучало жодного серйозного зауваження чи каверзного запитання на роботу сільського голови Галини Юхно. Це підкреслив у своєму виступі голова Бобровицької районної ради Олександр Шапченко і додав, що на сходках деяких інших сіл доходить, буває, ледь не до бійки. А стосовно критичного галасу, то й дивуватися нічого.
Ярославка – одне з найбільших сіл району, де проживає майже 900 мешканців, переважна більшість з яких пенсіонери. І громаду не можна назвати пасивною до суспільного життя. Скажімо, це село першим у районі, ще за влади комуністів, добилося повернення церковній громаді приміщення церкви ( в 1931 році побудоване), що використовувалось під клуб. Пізніше саме представники громади кинулися шукати інвестора, щоб врятувати недолуге реформований колгосп від повного розвалу, оскільки пропоновані райкомом Компартії керівники тримались недовго, встигали лише внести свою лепту в розкрадання і подальше руйнування господарства, вже в незалежній Україні його поля позаростали бур’янами, опустілі ферми, багато людей залишилися без роботи. В 2001 році делегація з Ярославки «достукалась» до Леоніда Яковишина, і їхнє село стало першим, в якому розвалене господарство взяло під своє крило ТОВ «Земля і воля». З тих пір ні пайовики, ні орендатор жодного разу не пошкодували, що об’єдналися для співпраці. 
- В успішній роботі вашої громади проглядаються дві основні складові, - говорив учасникам сходки представник району Олександр Шапченко. Це – правильний вибір орендаря та виважена з ним співпраця, і, звісно, - результати вашого голосування на останніх виборах сільського голови.
З цим погодилися інші виступаючі. Бо ще до обіцяної Києвом децентралізації влади Ярославка вже живе з грошима, вчителі місцевої школи в числі перших в районі одержали зарплату за проблемні у бюджетних питаннях місяці – листопад-грудень минулого року, за січень теж виплатили без затримки.
Центральна вулиця в Ярославці вночі освітлюється, в цьому році запланували повісти електричні ліхтарі й на інших вулицях. Дороги ремонтує базове господарство «Земля і воля», долучається до цього й громада. Також окультурює, засаджує деревами колишні пустирі, огороджує всі соціальні об’єкти. Та найбільш відповідальний проект 2015 року - зробити сучасним дитячий садок.
- Що в Ярославці з’явився справжній господар, свідчить навіть гарно оформлений в’їзд в село, впорядкована перша автобусна зупинка, - давала оцінку роботі сільського голови виконавчий директор ТОВ «Земля і воля» Валентина Чернякова. – Саме Галина Іванівна започаткувала в районі встановлення по селу вказівних знаків розташування вулиць. З її звіту видно, що до наведення порядку на кладовищах і по вулицях залучається велика кількість жителів, їй ідуть на зустріч місцеві приватні підприємці. З таким ініціативним керівником громади приємно працювати і нам, господарникам, надавати матеріальну і фінансову допомогу, бо знаємо, що те піде на благо села.
Порадувала Валентина Онисимівна і пайовиків: в цьому році до 5800 гривень зростає плата за земельний пай, за повну вартість будуть викуплені майнові паї, забирає «Земля і воля» в оренду і болотисті землі, що ніколи не оброблялися. Тобто, орендар виплатить власникам паїв додатково не один мільйон гривень. В рамках соціальної відповідальності буде надана допомога соціальній сфері. Виконавчий директор зазначила, що сільський голова частий гість в конторі господарства, звідки повертається в село кожного разу не з порожніми руками.
І сільська рада старається, за минулий рік значно перевиконала всі бюджетні зобов’язання (на 150-197 відсотків по видах податків), відповідно було чим забезпечувати й видатки.
З Ярославки мобілізовано 16 військовозобов’язаних, два бійці загинули смертю хоробрих у зоні АТО. Сільська громада надає велику допомогу родинам убієнних, а також є головним благодійником для земляків, які захищають Україну на східних рубежах. На цьому наголосив заступник голови Бобровицької райдержадміністрації Володимир Ляховенко, котрий теж взяв участь у сходці села. Він також відзначив, що ярославська громада в питаннях благодійності краща в районі.
Начальник служби з надзвичайних ситуацій в районі Олег Пінчук розповів, як спільними зусиллями державних рятівників і місцевих помічників професійних пожежників швидко погасили вогонь в садибі жителя села і врятували від знищення житловий будинок.
Завітали були на сходку села й представники двох чужих агрофірм. 
Від однієї («Агрохорс»), база якої у колишньому Червоноармійському відділку Бобровицького бурякорадгоспу, взяв слово співзасновник, армійський полковник запасу Ігор Бобров. Він сказав, що їхнє господарство орендує землі в Київській області, має 900 гектарів болотистих земель і в Бобровицькому районі, правда використовують лише 200 гектарів. Та згодні взяти паї, якщо є вільні, і в Ярославці, навіть непридатні для обробітку.
Пайовики засумнівалися в благих намірах цих орендарів: не дали ради раніше взятим землям, але хочуть брати в оренду ще кілька сотень гектарів, по суті, болота. З якою метою? У Ярославці є орендар, роками перевірений, що прийшов у село тоді, коли «добитий» колишній колгосп нікому не був потрібний. Тепер багато хто кидається хапонути десь земельки. Мабуть, їм уже відомо, коли «демократична» влада таки виставить на продаж землі сільськогосподарського призначення? І тоді зароблять на цьому не власники земельних паїв, а проворні перекупщики, новоспечені «хлібороби».
Громада Ярославки вислухала представника чужої агрофірми і ввічливо відмовила йому у співпраці. Представник іншої фірми не захотів виступати перед пайовиками, хоча сільський голова оголосила його і надала слово, яким гість не скористався.
На сходці спокійно розглянули всі питання, що стояли в порядку денному. Практично всі вони стосувалися соціального захисту жителів села і подальшого наведення в ньому порядку.
Григорій Войток
Бобровицький район
