Один з перших законів незалежної України – Закон про охорону праці
Прийнятий він першим скликанням Верховної Ради в 1992 році. Поправки до нього вносили в 2002 році. Незадовго до широкомасштабного вторгнення росіян в Україну законодавці посилили відповідальність за злочини проти безпеки праці, увели у законодавство п’ять нових розділів.
– Прийнятий тридцять років тому Закон про охорону праці з наступними поправками повністю чинний і у воєнний час, – наголосив головний державний інспектор відділу з питань безпеки праці Управління інспекційної діяльності у Чернігівській області центрального міжрайонного Управління Державної служби з питань праці Володимир Микитко на нараді з посадовцями товариства «Земля і воля», відповідальними за безпеку праці. – Більше того, умови воєнного часу зобов’язують вас посилити увагу до дотримання вимог цього законодавства, оскільки в області немало випадків загибелі людей через неуважне, необережне ставлення до неопізнаних вибухових предметів під час поїздок по дорогах і узбіччях, на полях і в лісах, де ступала нога окупантів.
Державний інспектор загострив увагу учасників наради на серйозну інструктажну роботу з працівниками, їхнє стажування перед весняним виходом у поле, наголосив на дотримання всіх вимог при роботі на техніці й з приладами підвищеної безпеки. Нагадав Володимир Миколайович, на роботі якої техніки працівник повинен мати спеціальний доступ, пройшовши відповідне навчання. Ніжинський аграрний ліцеї видає такі доступи після проходження спеціальних курсів з дев’яти категорій техніки підвищеної безпеки.
Головний державний інспектор з відділу питань безпеки праці навів конкретні приклади важких наслідків від недотримання вимог законодавства про охорону праці, причому як для постраждалого, так і до посадової особи, яка повинна слідкувати за дотриманням вимог з безпеки праці. Бо через неналежний, халатний контроль передбачена відповідальність, в тому числі й карна згідно відповідно до п’яти пунктів поправки до законодавства 1992 року.
В учасників наради виникли питання до головного державного інспектора, на які він дав роз’яснення.
Григорій ЗАГРЕБЛЯ