Обласне управління капітального будівництва брехливими обіцянками ремонтує дороги в Бобровицькій громаді
На щастя, тут працює товариство «Земля і воля», генеральний директор якого, Герой України Леонід Яковишин, навіть у ці найскладніші часи в історії господарства й країни, не обіцянками годує Бобровиччину, а асфальтом з власного заводу ремонтує дороги, в тому числі й ті, які пошкодила окупаційна техніка. Хоча ці ремонти повинне виконувати обласне управління капітального будівництва за бюджетні кошти. Обсяги робіт і їхнє фінансування передбачене відповідним планом з кошторисом. І невелику ділянку між Бобровицею і селом Браниця капітально відремонтувала шляхова організація з Чернігова. Але раптом обласні шляховики забрали свою техніку і покотили в інший район, колишній Ічнянський. За неофіційною інформацією, військово-цивільний губернатор Чаус запланував туди поїздку, а там деякі ділянки доріг – у суцільних вибоїнах. Соромно по них зустрічати велике керівництво: не залатані навіть ті вибоїни, які утворилися від снарядів, що задовго до війни вибухали на військовому складі під Ічнею.
Але чому латали дорогу перед приїздом обласного керівника за рахунок запланованого на Бобровицьку громаду? Хоча ця допомога повинна б бути у пріоритеті, оскільки в Бобровиці чи не найбільше серед всіх громад області ремонтується доріг за кошти базового господарства «Земля і воля» і за місцевий бюджет. А допомагають передусім, як заведено, тим, хто сам береться за виконання певної роботи.
У планах обласного управління капітального будівництва закладений ремонт дороги від Бобровиці до Ярославки, Старої Басані і Пісок. Але після деокупації цих сіл минули місяці, а до ремонту ніхто не приступав, хоч уже й осінь стояла на порозі. Тож за ремонт взялося товариство «Земля і воля». В області пообіцяли, що виділені кошти на цю дорогу підуть на ремонт інших доріг на території Бобровицької громади. 
Але дні, тижні, місяці минули, а обласні шляховики не приїхали в Бобровицю завершувати ремонт дороги навіть до Браниці, де вибоїна на вибоїні, й до глибокої осені – лічені дні. Тож генеральному директору ТОВ «Земля і воля» Леоніду Яковишину знову довелося відправляти на дорогу бригаду Рачика Ламазяна. Запустили й свій асфальтний завод. На семи кілометрах дороги вже виконаний ямковий ремонт, полагодили центральну дорогу в Браниці. Без вибоїн і ділянка дороги носівського напрямку. 
Результати роботи цієї бригади на дорозі від Бобровиці до Пісок, й по селу, вже показували. Багато зроблено й по Кобижчанському напрямку, й у селі. У кінці минулого тижня бригада Рачика Ламазяна відремонтувала дорогу по вулиці Кобижчанський шлях у Носівці, де відділення ТОВ «Земля і воля», і проживають працівники та пайовики.
На фоні всієї цієї дорожньо-ремонтної історії довелося почути й невдоволення одного активного автомобіліста, мовляв, газета писала, що дорогу до Браниці повинне капітально відремонтувати обласне шляхове підприємство, а ремонтує ямки місцева невеличка бригада. Тобто він сподівався на гарантований якісний ремонт, а тут на дорогу вийшли шляховики з лопатами, а не з асфальтоукладальником. Мовляв, із залатаних ямок асфальт залишається на колесах його джипа. І не дивно – відповідальну роботу доручили заїжджим нефахівцям, народні гроші на вітер викидають.
Хто в цьому винен? «Народний активіст» не назвав конкретного винного, а лише натякнув. За нібито неякісну роботу вину поклав на «заїжджого» в Бобровицю Рачика Ламазяна? З невдоволення «патріотичного активіста» вина лягає і на Леоніда Яковишина, який не став більше чекати брехливих обіцянок з області й за кошти господарства став ремонтувати дороги якісним свіжим асфальтом? До речі, хто їздив до Браниці, міг побачити, що асфальт із залатаних невеликих і великих вибоїн не винесений за колесами автомашин і тракторів. І якість дороги вже не та, яку показували на фото попередньої публікації.
Про це невдоволення я розповів Рачику Ламазяну. Він усміхнувся і сказав, що так безтолково занепокоїтись якістю дороги міг якийсь «сіювітрений псевдо патріот». Він же, Рачик, за національністю – не українець, але тут, на українських землях Бобровиччини, більше двадцяти років будує й ремонтує дороги. У Бобровиці давно вже не займається цією роботою колишня державна шляхова служба. Невелика недержавна бригада Ламазяна виконує не тільки ямкові ремонти, а й будує великі ділянки дороги за кошти товариства «Земля і воля». До речі, будівництво одного кілометра дороги господарським способом – удвічі дешевше, ніж вартість будівництва за бюджетні кошти. Чому так? Занепокоєний автомобіліст може здогадатись. І якість дороги відповідна. Можете порівняти це, коли їдете на Марківці, – 12 кілометрів дороги капітально зроблено руками невеличкої бригади Ламазяна. По дорозі між Старою Басанню і Пісками, яку споруджував Ламазян, ворожі танки ганяли і жодної серйозної вибоїни не зробили, лише в трьох місцях, де на асфальтівці горіла техніка окупантів, незначно пошкоджене асфальтоване покриття. Та й по громаді, поки «патріот» чекав капітального ремонту, бригада «не українця» відремонтувала більше ста кілометрів доріг, і далі ремонтує. Ще ця невеличка бригада лише за минулий місяць заробила для українського бюджету майже двісті тисяч гривень податку. «А чим похвалиться «патріот» України?» – передав Ламазян це запитання тому, хто так зверхньо відгукнувся про конкретну роботу «не українця» за національністю і шляхового будівника-ремонтника без асфальтоукладальника. І тут же нагадав, що будівництво доріг до Марківців, і до Пісок, і на інших ділянках виконується з допомогою спеціальної техніки. А взагалі-то, народна мудрість здавна гласить: де багато крику і недолугих повчань, там немає роботи, – одні заклики.
Григорій ВОЙТОК
