«Бажай не того, щоб добитись успіху, а того, щоб твоє життя мало сенс».
Альберт Ейнштейн
Намагаються управляти всім, але не вміють управляти собою
У цинізмі всіх попередників переплюнули
Треба ж було мені глянути по телевізору на передноворічне обличчя прем’єра, щоб потім на всі наступні дні втратити святковий настрій і пройнятися розгадкою: що то воно випромінювало – доброзичливу усмішку чи іронічно-цинічну посмішку? Більше всього, - останнє.
Керманич хвалилився поступом уперед, якоюсь єдністю в суспільстві, що в 2016 році українці вільно їздитимуть по Європі – у ділових справах та на відпочинок, що вдалося зберегти цілісність України…
На фоні райдужних передсвяткових привітань та інтерв’ю прочитав у ЗМІ й про іншу Україну: згідно із соціологічними дослідженнями більше половини громадян України негативно оцінюють свій матеріальний стан і ситуацію в країні. Вони вступають в 2016 рік з очікуванням погіршення власних статків, і порядків у державі. Тож, за результатами опитування, більшість громадян готова вийти на вулиці з протестами. Соціологи констатують, що це характерно для передреволюційного настрою в суспільстві. Чий цей «успіх»?
Працював я в комуністичній державі, працюю і в незалежній Україні. Та незважаючи на ідеологічні постулати і державні порядки, завжди пам’ятав й досі пам’ятаю одне: кожна людина народжується з певною ціллю. Свою ціль відчув серцем ще в дитинстві – розумно працювати на землі, вболівати за її долю. Це й стало сенсом мого життя. З повчань Великих довідався, що сенс людського життя визначає…еволюція. Вона ж відповідає й на вічне запитання: в чому сенс життя? Виявляється – в…удосконалюванні! Оскільки прагнення до досконалості потрібне для нашого ж добра, а нерідко й для того, щоб просто вижити.
До речі, за біологічну історію нашої планети півмільярда видів живих істот не витримали іспиту адаптації в середовищі, занепали і зникли великі цивілізації, що порушували головну вимогу життя – удосконаленість.
Прочитав у студентські роки ще одну споконвічну мудрість: еволюція сховала ключ від людського щастя усередину кожної людини.
Я теж, бувало, відступав від написаного життям закону, потім гадав, де закопані причини певних невдач. А вони були на поверхні: пропускав момент необхідної досконалості або бездумно гнався за успіхом. Робив висновки і повертався до змісту сенсу життя. Тож і зберіг успішне сільськогосподарське виробництво з великим трудовим колективом від пагубного впливу біснуватих реформаторів-революціонерів різних політичних мастей.
Ще раз наголошу: за вимогами еволюції працював за радянської влади, такий підхід до роботи й у нинішніх драконівських умовах. З цієї, моєї «консервативної дзвіниці», й дивуюся: чому молодий керманич, що присвоїв сам собі титул «європейський», керує господарством великої держави не за світовою наукою, а за давно віджилою? І голови людям дурить один в один, як дурили колишні вожді, - міфічними успіхами. Правда, змінив мету того кінцевого «успіху» - з комунізму на європейський рай. То, може, з «європизованого» треба починати й декомунізацію, поставлену останнім часом вище економіки?
Не чим іншим, як цинізмом, можна назвати радісне передноворічне вихваляння «Лідера» нації про успіх на шляху одержання Україною безвізового режиму з Євросоюзом. Десятки мільйонів пенсіонерів і працівників на мінімальну зарплату ніколи не скористаються безвізовим режимом, у них на ліки та нормальні харчі не вистачає грошей, а євровождь їх «обрадував» майбутньою можливістю безвізової поїздки в Європу на … відпочинок. Явно злукавив і не сказав правду: на роботу – горшки виносити з-під немічних європейців. Бо в Україні й такої немає, не говорячи вже про нормальну роботу, скажімо, на виробництві – основи добробуту кожного суспільства.
Насмішкувато виглядає й те, що хтось там у Європі пообіцяв Україні той захмарний безвізовий режим, а в передноворічних посланнях до народу це вже названо Успіхом європейської влади. Але ж такі обіцянки були й на 2015 рік!? До подібного самовихваляння не опускалися навіть найбільш злочинні та брехливі попередники, більшовицьких включаючи.
А про яку єдність говорив, коли її немає навіть у депутатській коаліції? Коли між її депутатами, а також між соратниками по Майдану гідності, он які бійки виникають – весь світ регоче, аж за боки береться? Коли Схід і Захід України – як кровні вороги? Коли партії і депутати, та навіть виборці, поділені на «правильних» й «не правильних»?
Треба бути великим фантастом, щоб гордитись успіхом у збереженні цілісності 
України, - без Криму й Донбасу. А обіцяли ж бо з колишнім міністром оборони коли провести парад у Севастополі? Забули? Як і багато інших обіцянок своєму народу забули. Бо мастаки придумувати нові обіцянки і артистично їх виголошувати з телевізорів! Наживо перед народними масами бояться хвастатись своїми «досягненнями».
У цьому економічно-політичному дурдомі страшною недолугістю є та, що «очищений » революцією «гідності» уряд кинулася управляти всім і всіма, але його міністри, вочевидь, не вміють управляти головним - собою. Виходить, що то не для них світові вчення про сенс життя? Якось почитав у одного Великого: «Найкоротше вираження сенсу життя може бути таким: світ рухається й удосконалюється, головне завдання – внести вклад у цей рух, підкоритися йому й співпрацювати з ним».
Звісно, це набагато складніше, ніж «очаровувати» людей міфічною євроінтеграцією чи продемонструвати свій «бійцівський» характер. Але історія не пам’ятає прикладів відродження і розвитку держави без вагомих вкладів у рух удосконалення. Для здійснення цього треба передусім керманичам бачити сенс життя - не лозунговий, а еволюцією визначений. Поки що Незалежною управляють гончі урядовці за міфічними успіхами і поганенькі політичні піарщики. Але ж то ми, виборці, таких обрали у Верховну Раду, а вона на себе приміряла уряд! Тепер про третій Майдан говоримо. А хто на заміну «люстровно-успішним» прийде? Нові обличчя? Вибачте, обмовився – нові кулаки? Саме такі увійшли в моду на останніх виборах, вони замінили приватних масажистів та водіїв.
Еволюція жорстока
«Європизований » очільник уряду України ще вміє 
жебракувати по всьому світу, а потім вихвалятися, що вдалося випросити десь кілька доларів чи євро. До його голови, видно, не доходить мудрість староримського майстра слова Плавта: «Бідність є вчителем у всіх ремеслах». Тобто, бідність можна подолати лише наполегливою і вмілою працею. Та наш євро керманич, напевно, не знає не тільки цієї мудрості, а й післявоєнної історії країн Європи. Жодна з них не піднялася з руїн завдячуючи жебракуванню, без удосконалення своєї економіки.
Українські ж урядовці записують у свій успіх навіть відкрите грабування народу, пояснюючи це вдень і вночі з телеекранів якимись, нікому не зрозумілими, реформами. При цьому прем’єр цинічно хвалиться й власною самопожертвою заради щасливого майбутнього України. А насправді бачимо, що то його команда кидає мільйони українців у жертву заради збереження своєї «європейської» влади. Найбільш терплячі верстви населення – селяни – й ті вже виходять на протести, автотраси перекривають, щоб звернути увагу світової спільноти на нові, розуму позбавлені, ініціативи уряду.
Хто бачив новорічний «Квартал 95», той міг помітити, що найбільшу хвилю оплесків кількатисячної зали викликав коротенький тост артистки, яка грала Юлію Тимошенко. Вона підняла новорічний бокал за український народ і вточнила: «… але без нас!». В її компанії були артисти «Кварталу», що грали «успішних» керманичів.
Еволюція – природна, але й жорстока форма розвитку. З одного боку, вона неодмінно допомагає тим, хто сприймає її вимоги і постійно удосконалюється, а з іншого – безпощадно знищує тих, хто намагається жити за неприродними правилами, в угоду лише собі. Через це зруйнувалося Російське самодержавство, що зупинилося було в удосконаленості, коли багато інших країн рвонули вперед, передусім у створенні демократичних передумов у розвитку економіки та державності.
По Європі прокотились революції, але не такі кроваві, як у Росії. Бо там революції здійснювалися в угоду процесу змін, кращих форм розвитку, а в Росії – заради захоплення влади, щоб потім управляти величезною державою всупереч еволюції, задурюючи народ бердовими ідеями. Більшовицька влада добивалася навіть повної відсутності Бога в людини, а це – великий крок назад і вниз, чим і завершилося комуністичне правління.
А згадаймо, коли розпочався явний процес розпаду СРСР? Визначення йому дала сама Комуністична партія, що й довела країну до того процесу, - брежнєвський застій. Спробувала була партія удосконалювати занепалу економіку, але теж поза законами еволюції, здебільшого порожніми гаслами.
Цю антинародну справу продовжили й керманичі-незалежники, вихідці з тієї системи, але вже з переважаючою власною вигодою. Всі вони, разом із своїми оточеннями, стали мільйонерами-мільярдерами, що й визначило сенс їхнього життя. Забрали вони в свої команди й бандитів з «великої дороги». Але скількох їх уже настигла доля тих зажерливих царських багачів, що не бачили перед собою простий люд? Та й після останньої української Революції значно збідніли українські олігархи-владники. Їхні втрачені мільярди пішли не на розвиток українського суспільства, а на підкупи нової влади, люстраторів, «реформованих» правоохоронців, зрештою – на розвиток європейської та іншої зарубіжної економіки, куди вони вивезли награбовані в України мільярди. І цей процес триває на шкоду українцям. Навіть найбідніша за всі роки незалежності державна казна цинічно розкрадається, в що носом тикають наших керманичів їхні друзі-захисники з Європи і США.
Невже наші лідери-мільярдери не усвідомлюють, що жорстока еволюція і їх не пощадить? Бо від неї, тієї еволюції, не захистять ні НАТО, ні Росія, ні всі війська світу. А ще – від еволюційного процесу неможливо відкупитися ні золотом, ні мільярдами. З ним, Небом закладеним процесом, можна лише співпрацювати в рамках сенсу життя. Тоді й оживе, Тарасом Шевченком пророкована, «Слава України!». Поки що – переважають гарні урядові лозунги і обіцянки, як колись…
Леонід Яковишин
Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля», кандидат економічних наук
