Нам би так, як у Європі!...

               Плани є, але їх виконаннянадто складне

Ще до обрання на посаду голови Чернігівської обласної ради Микола Звєрєв побував у Польщі, Словаччині, країнах Прибалтики, де знайомився з досвідом децентралізації влади і розвитку самоврядування. Ніби відчував, що доведеться особисто і предметно займатися цими питаннями. Тож відразу, як тільки був обраний очільником  самоврядної структури області,  включився в «реформування знизу», виходячи з побаченим у найближчих європейських сусідів.

 - У Словаччині мене приємно вразило передусім те, що 73 відсотки зібраного бюджету залишається в громадах, - сказав голова облради. – На ці гроші ремонтують дороги, утримують школи нижчих рівнів, вирішуються інші проблеми життя певного населеного пункту. Люди  повноправні господарі на території свого проживання. Їм не треба возити в столицю хабарі, щоб щось там «вибити». Не треба згинатися перед кандидатом у депутати чи президенти, щоб «ощасливив» якоюсь милостинею, за яку потім потрібно відробляти на виборах.  Голова громади там справді слуга народу, бо інакше він не буде  головою. Тим більше, і думати не сміє про якісь корупційні схеми - він у громади, як на долоні.

Досвід на те й вивчається, щоб все краще з нього запроваджувати в себе. Звісно, Микола Звєрєв далеко не перший «накинувся» на європейські моделі  управління територіями і країною в цілому. Уже стільки статей і рекомендацій написано про це, що куди там Марксу, Енгельсу і Леніну з їхніми повними зібраннями творів, разом узятими.  А реального євро реформування то немає!... Невже в Звєрєва є якась «чарівна паличка»? 

Ще до зустрічі з ним вдалося довідатись в області, що Київ уже «зарубав» кілька його ініціатив, зокрема і стосовно створення своєрідного муніципального банку, що мав би захистити бюджети громад від свавілля Державного казначейства.

 - Забирати гроші, які по закону належать громаді, - це злочин,- з неприхованим обуренням говорить голова обласної ради. – Я розумію, нині складна ситуація в державі, але без позитивних змін у населених пунктах вона не тільки  не поліпшиться, а й може призвести до нових майданів. Тому зараз потрібно негайно братися за активізацію громад у питаннях розвитку територій і боротьби з корупцією. Навіть не діждавши обіцяної «зверху» децентралізації влади. Столиця дуже «важка» на «підйом», коли мова заходить про делегування чистини своїх повноважень самоврядним органам влади. Цього чекали з першого дня незалежності. Що, й далі чекати і самим нічого не робити? Тільки ображатися на те, що гроші продовжують акумулювати в Києві?...Переконаний, бажана реформа не за горами. Але й власна бездіяльність смерті подібна, особливо для нашої Чернігівщини.

На думку Миколи Звєрєва, починати аналізувати становище в області потрібно не з політичних уподобань її жителів, і навіть не з економіки, а з демографічної ситуації і середньої тривалості життя людей. Ці показники найгірші по Україні. Причин – цілий комплекс. Одна з головних у цьому списку – бідність. Щоб її долати, потрібні інвестиції у будівництво і виробництво, що забезпечить створення нових робочих місць і підняття зарплати на економічно спроможних підприємствах. За цим «потягнеться» вверх соціальні стандарти, люди краще заживуть. Прийдуть нові інвестори, навіть ті, що боялися заходити з грошима у вимираючу область. 

Знову ж, ніяких нових відкриттів, все давно відоме, але…

Голова обласної ради вирішив спробувати продовжити після отого «але» конкретними справами, спрямованими на активізацію ініціативи «знизу».

 Складне завдання. Бо чим зараз переймаються керівники територіальних громад і голови районних рад? Перші – підписують довідки і чекають на дотації бюджету «зверху», не всі добиваються навіть, щоб бур’яни  в селі були покошені. Правда, є й ініціативні, намагаються навіть щось будувати, ремонтувати… Але, починаючи з 2013 року, казначейство все болючіше «б’є їх по руках», від чого пасивні взагалі опускають руки.

 Для голів районних рад головним є – провести чотири сесії на рік і кілька засідань президії, побувати на окремих святково-урочистих заходах. Не даремно, більш «продвинуті»   голови від безділля  пристрастилися до комп’ютерних ігор, у районах їх так і «величають»- «Комп’ютерник».

Накази і розпорядження «зверху» майже нічого не змінюють. А от через залучення голів самоврядних органів влади до складання і реалізації проектів розвитку територій можна добитися конкретних зрушень – вирішив Микола Звєрєв. З його ініціативи був створений муніципальний центр «Сіверщина» для реалізації нової інноваційної програми.

 - Зрозуміло, що без серйозних інвестицій не обійтись, - продовжує пояснювати Микола Вікторович.– Для того, щоб вони прийшли, треба під них щось пропонувати конкретне. У цьому напрямку  зробили вже велику роботу. Зокрема провели аудит біоресурсів, щоб налагодити виробництво альтернативних джерел енергії. Нам Богом дані  величезні лісові масиви,  де стільки  відходів деревини, що їх навіть важко облікувати.  Ми не нав’язували, а запропонували Семенівському, Ріпкинському, Щорському, Городннському, Коропському, Бахмацькому і Козелецькому районам попрацювати над цією програмою. З боку  муніципального центру надається допомога у складанні бізнес-планів, пошуків інвесторів і майданчиків для проектування і будівництва підприємств для переробки відходів деревини  на альтернативне паливо тощо.

Голова обласної ради задоволений стараннями Семенівки, де керівники району пішли ще далі: планують налагодити виробництво цегли, переробку сміття, окультурити і зарибнити ставки, реалізувати ряд інших проектів.

Активізується в питаннях розвитку виробництва Сосницький район. А в Городнянському запускають пілотний проект з децентралізації влади. Сільські ради можуть мати окремі рахунки у відділеннях «Ощадбанку».

Cвоєрідна «люстрація» кожного сільського голови повинна проходити, виходячи з його уміння господарювати в селі, розумно розпоряджатися грошима громади. Невмілого і випадкового голову наступного разу не оберуть, або й достроково відкличуть.  Це при існуючій системі обирають здебільшого «свого», «доброго», «кума»… Що нікого не «здав», до відповідальності не притягнув. А ще коли десь щось випросить для села – взагалі вічний голова. Навіть закривають очі на надмірне і швидке його збагачення.

Конкретний прилад у Бобровицькому районі, де сільського голову піймали на хабарі, а він тепер пояснює, що брав гроші на потреби села. І багато хто вірить йому, хоча про себе бубнять, як останнім часом розбагатів їхній Костянтинович. Правда, на дострокових виборах його дружину таки не допустили до посади сільського голови, не дали «продовжувати справу чоловіка». Тобто, люди починають прозрівати. Ще ширше розкриють очі, коли бачитимуть своїх обранців у клопотах над розвитком села чи міста, створенням багатої місцевої казни. 

На даний час ніяких претензій не чуємо від виборців і до голів районних рад, сварять здебільшого голів РДА. Але то призначенці Президента. На цих чиновників може вплинути хіба що сесія районної ради. Чому не впливає? А кому потрібні зайві клопоти? Ще й коли їх не вимагають роботодавці – виборці!…

Переформатоване керівництво обласної ради намагається щось змінити, передусім залучити  і сільських, і районних голів до питань розвитку територій. Трудова терапія на всіх рівнях ефективна в боротьбі з бідністю і за вільне, самодостатнє виробництво. Доцільна  тут і народна мудрість: «Під лежачий камінь  вода не біжить».  Тож наступний конкретний приклад.

Від російських заборон на ввезення з України молочної продукції постраждали і молокозаводи Чернігівщини. Очевидно, що потрібно шукати нові ринки збуту, в том числі і європейські. А це пов’язано із запровадженням нових стандартів, більш складною сертифікацією. В одиночку нашим підприємствам важко з цим впоратися. Але є досвід Латвії із створення відповідних кооперативів. Над цією проблемою нині працює радник голови обласної ради, голова депутатської аграрної комісії Арсен Дідур, який має досвід відродження і розвитку молоковиробництва.

 -Чернігівщина багата на корисні копалини для будівельної галузі, - продовжує розповідь Микола Звєрєв. – Тут теж уже є нові бізнес-плани, в тому числі з перспективами залучення іноземних інвесторів. Вони вимагають детального аудиту проектів, що дуже важко зробити в районі, тим більше – селі. Допомагає наш муніципальний центр.

У області багато мертвих малих і великих підприємств. Київська влада не приїде їх оживлювати. Якщо не зробити це на місці, і негайно, то й бажана децентралізм владних повноважень відразу ж забуксує. Вчитись працювати по-новому треба вже зараз – переконаний голова обласної ради. Він не наказує і не агітує, він пропонує допомогу своєї команди.

У Чернігові журналісти назвали Звєрєва реформатором. Дехто сприймає це з черв’ячком посмішки в куточку губ, мовляв, фантастикою займається. Але знову пригадаймо багатовікову мудрість про лежачий камінь.  Уподібнившись йому, миніколи не досягнемо європейського рівня життя. Навіть тоді, коли євро урядовці підпишуть всі угоди з Євросоюзом. Від цього манна з неба не впаде.

З головою Чернігівської обласної ради Миколою Звєрєвим розмовляв і його думки записав Григорій Войток.

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"