На телеекранах – Леви, а перед Удавом-Путіним – Кролики, ще й слабенькі управлінці
Був Крим, нема Криму: кому кричати «Слава!»?..
Подивишся по телевізії виступи українських державників та «патріотичних» політиків, і душа «радіє» за державу, що управляють нею такі «сміливі» і «розумні» керманичі. Як палко закликають вони співвітчизників кидатись під кулі захищати те, що самі «проморгали», а точніше – прос…ли.
Це ж треба було так «загуляти» на «поминках» влади Януковича і не помітити, як Крим взяв курс на Росію! Схаменулися, коли там почали вже хазяйнувати на повну силу путінські «чоловічки», що й за кермо поставили своїх служак. Але лише спохватилися, і аж ніяк не врозумились. У державі «пожежа», новій владі зібрати б біля себе досвідчених «пожежників» і рятувати ситуацію, а «захмелілим» від перемоги на Майдані новим Вождям вистачило глузду лише на те, щоб зателефонувати до зарубіжних «шефів».
Поки ті радились між собою, як і «підшефним» допомогти, і дешевий російський газ не втратити, - від України Крим ту-ту-ту-у-у! Після цієї ганьби всесвітнього масштабу «майданній» владі нарешті б за голову вхопитися , але де там – «замочували» нові портфелі, і не тільки в столиці, а й на рибалку «вертольотили». А по-новому зарепетували, коли трикольоровий Удав роззявив свою пащу й на материкову Україну?
Мабуть, треба було завчасно це прогнозувати, ще коли революцію організовували. Та й потім, не перемогу святкувати, а з професіоналами думати й діяти, щоб зіпсувати загарбницький апетит Путіну, і не тремтіти перед ним, як кролик перед удавом.
Тепер, коли Крим проґавили, коли навіть німецькі депутати занепокоїлись «вакуумом влади на Сході», перший заступник Яценюка, силовик за фахом і досвідом Ярема гордовито заявляє на весь світ, що «українські спеціалісти розгледіли російських військових на Донеччині».
Хоч би не виставляв на посміховисько себе і всю Україну. Бо навіть дитина може запитати його: «А раніше що, повилазило було тим спеціалістам?». У Криму, не говорячи вже про Донбас, не відразу масово з’явилися «російські військові». А кому не відомо, що будь-якого хижака найлегше знищувати в зародку. 
Напевно, не знає цього лише есбеушний генерал Наливайченко? Його служба розлупила очі, коли диверсантами буквально кишів Схід. Закричали «Караул!» і давай військо залучати на війну з ними, заодно й з цивільним населенням. Західняків ставити лоб у лоб із східняками?..
Виходить, проспали початок диверсії відповідні служби, не вжили вчасно заходів, а тепер наслідки їхньої бездіяльності мусять виправляти своєю кров’ю і навіть життям молоді (та й старші), недостатньо навчені для війни, люди? Знову виникла потреба в масовому героїзмі, як було при комуністах? Тоді за людське життя не давали ламаного гроша, і тепер?...
Хто, хто, а Наливайченко повинен добре знати повадки і наміри Путіна – вони вихованці однієї чекістської школи. Не знаю, випадково чи закономірно, але обидва – друзі Німеччини. Український чекіст при незалежній Україні почав публічно демонструвати цю дружбу ( деякі ЗМІ і глибше копають), а Путіна ще 
Німецька Демократична Республіка нагородила медаллю за дружбу. Тоді він, офіцер КДБ, працював директором Дрезденського будинку дружби СРСР-НДР. І тепер, як президент Росії, у дружніх стосунках з нинішнім німецьким канцлером Меркель. Скажете, за Україну розсварилися? Не тіште свою душу таким висновком.
Меркель – найхитріший і наймудріший політик Європи, Путін – чекіст до кісток, причому, вирощений ще з ленінсько-сталінським «душком». До речі, його дід Спиридон був кухарем у обох цих диктаторів – Леніна і Сталіна.
Внучок з дитинства мріяв не будувати, а шпигувати, ворогів виловлювати і стріляти, диверсії організовувати. Він навчався в Ленінградському університеті на престижному факультеті міжнародного права, але жодного дня не працював за одержаним фахом – відразу подався в розвідники.
Ще одна істина – чекістів колишніх не буває. Перейняти імперсько-диктаторські методи теж є в кого, історія Росії пройнята ними з першого дня виникнення Московіті . 
Покійний Єльцин забрав до себе Путіна не економіку розбудовувати і не дружні стосунки встановлювати з братніми республіками-державами, а щоб допоміг Чечню приборкати, демократію в Росії «загнати в рамки», і чекіст з цим завданням справився, заодно і самого «хрещеного-батька» вигнав з Кремля, щоб не «дихав» там своїм демократичним «безглуздям».
Йому б тільки свої амбіції задовольнити. Руки агресора не доходять до російських віддалених сіл і цілих територій. На Приамур’ї і Прибайкаллі «на широку ногу» господарюють китайці, не ефективно використовуються величезні території за Уралом і крайньої Півночі, а йому подавай нові, чужі землі. Росія – найбагатша в світі за природніми ресурсами, але «пасе задніх» за ефективністю їх використанням. Космос освоює, а й досі не має нормального вітчизняного трактора чи комбайна. А який рівень життя людей за 100-200 кілометрів від Москви чи Петербурга? Коли туди дійде столична, не говорячи вже за європейську, цивілізація?
Втім особисто Путін добряче «пропитався» європейським життям, але однобоко. Як сказав відомий шахіст і російський опозиціонер Гаррі Каспаров, Путін хоче правити, як Сталін, а жити, як Абрамович. Він цього вже досягнув. Та гени імператора-завойовника беруть верх.
У підступних його намірах і далекоглядних імперських планах не сумніваюся я, хлібороб за фахом і покликанням. Розумію також, що для здійснення тих планів Імператору потрібні приводи, підстави, хоча б «натягнуті»… Не вірю, що цього елементарного не усвідомлює досвідчені генерали спецслужби, не розуміють далеко не новачки у владі Турчинов і Яценюк, численні їхні помічники та радники - вітчизняні й зарубіжні.
Але один західний політик назвав Україну єдиною в світі державою, де оголошена на певній території антитерористична операція, а терористи продовжують там захоплювати міліцейські приміщення разом з міліцією. І підсумував, що українська влада ні на що не здатна. Мало того, вона «керує» на руку Росії.
Прості люди теж дивляться на все це і спересердя плюються, мовляв, на словах за Україну і її народ, а насправді роблять все на зло. І це спостерігається не тільки в питаннях захисту цілісності держави, а й стосовно розвитку економіки і соціального захисту суспільства.
У невмінні управляти економікою і суспільством «переплюнули» всіх «попєрєдніков»
Я розумію, у яке трудне становище потрапила Україна. Згоден й з тим, що вела туди нашу державу команда Януковича, а початок того ганебного шляху криється ще в кінці минулого століття. Але я не можу «під плакувати» й новій владі. Бо те, що вона натворила за два місяці, яскраво засвідчило її непрофесіоналізм, некомпетентність. Тобто, не треба все списувати на Януковича і Путіна. Так, вони заслуговують на найвищі земний і Господній суди, але не вони зараз при владі в Україні. А нинішні Лідери яким місцем думали, коли по тілах загиблої Небесної сотні рвалися в ту владу? Головні фігури там були й раніше. Чи аналізували причини, через які звідти злетіли? Навряд чи… Бо інакше б формували уряд не за квото-партійним принципом.
Уряду треба рятувати головне – економіку, 45-мільйонну державу не прогодує Європа, вона 10-мільйонній Греції не дасть ради. Гроші треба самим заробляти. Хто це організує? Нові урядовці, яких самих ще треба вчити елементарному. Журналісти зафіксували, як один з нових міністрів на серйозному засіданні уряду грався по «крутому» телефону в якусь гру. Напевно, його рано вигнали з школи, і він ще й досі перебуває в дитинстві.
Наше профільне міністерство АПК очолив не фахівець, без практичного досвіду роботи на землі. Може, він і хороший чоловік, згодом розбереться і в питаннях організації сільськогосподарського виробництва європейського рівня, але часу немає на навчання міністра, призначеного за партійною квотою.
Не можна спокійно спостерігати за знищенням української гривні. Перший великий її обвал був в кінці 2008 року, тоді прем’єр Тимошенко звинуватила у всіх гріхах свого соратника і висуванця президента Ющенка. А тепер хто винен у новому небувалому обвалу національної валюти? Звісно, скажуть, що Янукович. От тільки не говорять про те, що вони робили у Верховній Раді, коли колишній президент творив негаразди? Останнім часом «викрили» й інших винних – кілька приватних банків, що, ніби то, спекулювали на ситуації. Але гривна «полетіла» донизу не вчора, і не позавчора. Чому так довго шукав Нацбанк «фінансових диверсантів»?
У зв’язку з цим, конкретне запитання до Турчинова і Яценюка: за які заслуги перед банківською системою України призначили на посаду керівника Нацбанку Степана Кубіва? Досвіду і професіоналізму, набутих у, по суті, в периферійному Кредит Банку з польськими інвестиціями, явно замало. Виходить, головними аргументами є участь Кубіва на Майдані і давня дружба з прем’єром Яценюком, в 2010 році очолив обласну організацію його «Фронту змін»? Але ж не на свій день народження кликав його глава уряду, а на одну з найголовніших державних посад. Посідаючи неї, Кубів обіцяв парламенту, що «вся система Нацбанку буде працювати чесно і прозоро». А от що й професійно – не сказав. Тепер цю установу безперервно пікетують невдоволені українці. І це, думаю, тільки початок.
Дивує кадрова чехарда і на районному рівні. Навіть за Ющенка-Тимошенко, а потім і за Януковича, не звільняли поголовно всіх голів районних держадміністрації. Тепер всю владу цього рівня «постригли під нульовку». А кинулись підбирати нових – виникла проблема. Передусім це торкнулося Чернігівщини і зокрема Бобровицького району. Боюся, в наш район можуть призначити за принципом, якби кого призначити. Кому вигідна така кадрова політика?
Серйозні претензії на дії нової влади з кожним днем все більше лунають з радіо-телеефірів, пишуться на полосах друкованих видань і виголошуються на майданах. Знову чутно там і представників Правого сектора. Поки що вони виходять на мітинги з голими руками або з бітами. Може настати час, що знову візьмуть у руки й автомати, і виконають свою обіцянку, дану в перший день нової влади: поженуть і «майданну» владу, навіть ще лютіше, ніж Януковича, якщо й нова не краща буде за попередників. І це буде правильно. Як колись казали наші мудрі пращури: «Взявся за гуж, не кажи, що не дуж». Ніхто нікого силоміць не садив у державне крісло. І від відповідальності за результати роботи ніхто не звільнений. Ситуація складна?.. Ще більша відповідальність повинна наступати. Не вигідно? Пошукайте собі іншу роботу і не ховайтеся за «ситуацію». Хочете в Європу, то навчіться спочатку самі працювати по-європейськи – відповідально, а не «гострим» язиком.
По телевізії ви Леви, а перед Путіним – кролики. На Майданах ви – «надія нації», а за штурвалом Українського корабля – нікчемні капітани. Засліплене вашими «блискучими» промовами суспільство довго не хотіло цього помічати. Майдан показує, що добрі українці нарешті прозрівають. І якщо й далі так працюватиме, як працюєте перші місяці, шлях у вас один – вслід за Януковичем, тільки з меншими грошима. І Росії ви не потрібні будете, тим більше – Європі. Задумайтесь над цим – маленькі й великі управлінці нової влади!
Леонід Яковишин
Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля»
