Знайомтеся:
Олена Борисівна Дмитренко – голова Козелецької селищної ради об’єднаної територіальної громади.
Наталія Іванівна Лугіна – секретар Козелецької селищної ради об’єднаної територіальної громади.
З досьє команди Миколи Рудьковського в Козелецькому районі на виборах до Верховної Ради:
Олена Борисівна Дмитренко – член Наглядової ради Благодійного фонду Миколи Рудьковського.
Про нього у «Нашому виборі»: «Кажуть, велика політика псує людей. Але незважаючи на те, що Микола Миколайович вже довгий час у політиці, він не втратив свого людського обличчя».
Наталія Іванівна Лугіна – журналіст, депутат Козелецької районної ради.
Про нього у «Нашому виборі»: «Микола Рудьковський – гідний приклад для молодого покоління».
Свого часу портретами Олени Борисівни й Наталії Іванівни, котрі займали чільні місця в команді Миколи Рудьковського, розцяцькований був інформаційний бюлетень під назвою «Наш вибір», де про засновництво зазначено: кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №210 (Чернігівська область) Рудьковський Микола Миколайович.
Було те ще до Революції гідності. Але наголосити хочу на тому, що народний депутат Микола Рудьковський практично нічого не виконав з передвиборчої програми, яка ледь вмістилася на газетній шпальті.
Перед виборцями ж звітував лише благодійністю, що не є обов’язком народного депутата, а лише його рішенням, а перед виборами – банальною подачкою. За ухиляння ж парламентарія від виконання пунктів передвиборчої програми мали б понести політичну та моральну відповідальність і ті, хто разом з кандидатом у депутати брехав виборцям про сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, підвищення рівня соціальних стандартів, покращення умов та якості надання медичних послуг і багато іншого.
Повинні відповісти також за те, що запевняли земляків, ніби Микола Рудьковський з приходом у політику «не втратив свого обличчя»? Бо як же тоді бути з розповідями колишнього директора 
«Нафтогазвидобування» Олега Семінського (три роки тримали в підвалі), який публічно і в Генпрокуратурі звинуватив свого шефа Миколу Рудьковського у страшному злочині? Чи не через це «людському обличчю» довелося терміново виїжджати за кордон? Відомі й інші скандальні вчинки Рудьковського…
А який він «гідний приклад для молоді» після розголосу на міжнародному рівні про його вояжі по світу з відомими красунями, ще й за державні кошти – були відкриті й кримінальні справи. Недавно Рудьковський потрапив у світові й вітчизняні ЗМІ ще з однією кримінальною історією, а також з новою красунею модельної зовнішності. Це і є «гідний приклад для молоді»?
Та Бог з ними, з тими Рудьковськими історіями!.. Сьогодення загадковіше іншою історією: у Козелецькій об’єднаній територіальній громаді всі головні посади зайняли члени колишньої команди Миколи Рудьковського.
Звісно, нічого протизаконного в цьому немає. До того ж, електорат, видно, не забув і про стимул: на виборах члени команди Рудьковського щедро ділили благодійність, а обрана головою об’єднаної громади Олена Дмитренко взагалі була у керівництві благодійного фонду. Втім, давно немає ні Рудьковського, ні його щедрої благодійності. За які ж заслуги такий успіх на останніх місцевих виборах у старо-нової команди? За нові обіцянки?
Досліджувати виконання всіх обіцянок не стану, а зупинюся передусім на очевидній проблемі, об яку спотикаються і пішоходи, і ще болючіше – водії. Тією проблемою свого часу переймався (у «Нашому виборі») й депутат Рудьковський. «Реконструкція та будівництво нових доріг» – було в його програмі. Також чи не на кожній зустрічі з виборцями наголошував, що сільські дороги можуть стати кращими.
Чому ж «оглухли» до розумної думки їхнього лідера члени старої-молодої команди? І «оглухли» саме тоді, коли треба не тиражувати в масах ту «розумну» думку, а закачувати рукава та включати мізки, й втілювати гарно виголошене в ремонт та будівництво доріг.
Газета «Чернігівщина» від 7 червня цього року опублікувала фоторепортаж під заголовком «У Козельці кудою не їдь – яма на ямі». За переказами очевидців, у Козелецькій ОТГ та райдержадміністрації невдоволено відредагували на критичну публікацію. Натомість мешканці Козельця та навколишніх сіл навпаки – підтримали. А останнім часом ще й претензіями засипали автора публікації: мовляв, місцева влада не реагує на критику.
Довелося знову їхати в селище. З головою об’єднаної громади Оленою Дмитренко та її заступником Миколою Чемерисом зустрітися не вдалося. Склалося враження, що вони просто не захотіли давати якісь пояснення. Не заховалася від журналіста секретар селищної ради Наталія Лугіна, але питання доріг не в її компетенції.
Не радісною була розмова з першим заступником голови Козелецької райдержадміністрації Юрієм Заславським. Відчувалася безпомічність перед обласними й столичними чиновниками, які обіцяють фінансування ремонту доріг у Козелецькому районі за залишковим принципом. Та й основні повноваження господарювання в районі передані об’єднаним громадам, яких у районі натворили аж чотири. Ті повноваження ніби й прийняли, але результатів розвитку й поліпшення рівня життя простолюду немає. Як і розвитку самих територій.
Найбільш грошовитою з них виявилася Деснянська ОТГ. З її казни навіть державний бюджет поживився: вилучив 12 мільйонів гривень надлишків. А до реформи ті гроші використали б у районі. Така-то децентралізація. І стосовно доріг: у самому Козельці давно не пам’ятають, щоб з початку весни й до початку липня практично не приступали до їх ремонту.
Про незадовільне фінансування на утримання доріг довелося чути й від заступника голови Козелецької об’єднаної територіальної громади Миколи Чемериса під час зустрічі перед першою публікацією про розбиті дороги. Втім, обласні ЗМІ пишуть: полатані дороги в Ічнянському, Прилуцькому та ще в дев’ятьох районах. Від Бобровиці до межі з Козелецьким районом – взагалі євростандарт, зроблений товариством «Земля і воля». А далі – з кожним днем все більше заростають узбіччя. За рік-два навколо пеньків від спиляних дерев виростуть такі чагарники, що дорога може перетворитися в непроїзну, передусім для вантажівок.
І асфальтне покриття місцями перетворюється на танкодром. Добавляють ям на дорозі й автомашини, що кудись вивозять придорожню деревину. Хто її вивозить, хто гроші заробляє – «державна таємниця». А скільки вибоїн можна було б залатати за виручені гроші від продажу «нічиєї» деревини! Хоч достеменно відомо, хто саджав ті дерева піввіку тому – дорожні бригади, які були в кожному селі.
Нинішні ж керманичі громад, певно, не здатні не лише щось примножувати, а й розумно розпорядитися на користь громади одержаними «з неба» ресурсами. З якою метою вони рвалися до влади? Хоча «рвалися» звучить якось несправедливо: у владу привели ту команду самі виборці, що, напевно, ще не відійшли були від благодійного дурману Рудьковського.
Спілкуючись з мешканцями Козельця, ні від кого не почув, що після створення об’єднаної громади простим людям краще зажилося. Та й де візьметься те краще, коли он як збільшилися витрати на утримання чиновників, яких більшає й більшає… Насувається велика оптимізація шкіл та інших соціальних закладів. Навіть рядовий люд почав помічати схеми місцевого рівня для розкрадання бюджетних грошей, тіньових виробництв і сфер надання послуг. Помічені протистояння між представниками різних гілок влади за сфери впливу. Резонансу й переляку добавило спалення автівки заступнику голови об’єднаної громади. У скандалі зі львівським сміттям громадські активісти теж вбачають слід місцевих чиновників.
Козелець наповнений чутками, що в розпорядженні нової керівниці громади вже не один, а два персональні водії (нібито один – за її кошти), що Олена Борисівна поклала око на місце в парламенті…
Як відомо, різні чутки з’являються найчастіше на ґрунті суспільного невдоволення, недостатньо прозорої роботи владних структур та їхніх очільників. Причому більше тих чуток з’явилося, як не дивно, після проведення в Козелецькому районі «успішної» децентралізації. А зокрема в Козельці – з приходом до влади ново-старої «благодійної» команди втікача Миколи Рудьковського.
Григорій ВОЙТОК
P.S. Стало відомо про відповідь на запит від виконувача обов’язків голови Козелецької райдержадміністрації Юрія Заславського. Там, зокрема, зазначено, що лісорубний квиток серія ЧН ЛРК №…24129 на видалення аварійно небезпечних дерев на ділянці автомобільних доріг Т – 25-28 Козелець – Бобровиця в межах земель Козелецької селищної ради видано Козелецькій селищній раді.
Коментарі, як то кажуть, зайві. І все ж одну народну мудрість нагадаємо: хто красно говорить, громаду на гачок ловить. Здається, Козелець уже на гачку?
