Майже два мільйони щоденно платять українці за «вистави» парламентських партій

 

         Під пустопорожній лемент призначених владою «борців за народ»    парламент прийняв торік небувалі  антинародні соціально-побутові закони, а на завершення ще й узаконив фінансування з дірявої державної скарбниці своїх головних партій. Після такої перемоги  «слуги народу»  зареготали на всю свою металокераміку: оприлюднили мільйонні декларації, мовляв, дивіться дурні, кого ви дотуєте із своїх бідних гаманців. Такого цинічного глузування з простолюддя навряд чи знайдете ще десь.

         Найбільшу фінансову підтримку одержала «найбідніша» партія «найбіднішого» лідера Перта Порошенка. З дурняку вона заплатила за останні три місяці 2016 року майже 19 мільйонів на різну агітаційну діяльність, 15 мільйонів - на утримання регіональних осередків, 2,4 мільйона – на зарплату партапарату, більше 7 мільйонів – за випуск партійної газети, оплачувала щедро  міжнародну діяльність тощо.

         На фоні ось таких витрат з бюджету чи поцікавився хто: за які кошти жила партія до бюджетної подачки, і чи заплачені податки з тих  «невідомих» сотень  мільйонів?

         Це запитання передусім стосується лідера тринькання народних грошей  на свою пропаганду, політичного банкрута -«Народного фронту». Згідно зі звітом за перший квартал 2016 року «фронтовики» витратили лише 11 тисяч … на оплату зв’язку. А вже в четвертому кварталі їхня діяльність оцінена в 47 мільйонів гривень, з яких бюджет заплатив 46,3 мільйони. Лише на красування перед телекамерами пішло без малого  26 мільйонів. Найбільше одержали телеканали «1+1», «Україна» і СТБ, на друковані ЗМІ відвалили більше 6 мільйонів. За оренду київського офісу, де й кабінет лідера Яценюка, за три місяці заплатили 820 тисяч гривень, зрозуміло, з кишень платників податків.

         До речі, поруч з цим дорогим офісом красується й офіс головного радикала Ляшка. А за його  безупинне лементування у телевізорах та інших ЗМІ бюджет заплатив 17 мільйонів, найбільше (біля 4 мільйонів) дісталося телеканалу «112 Україна). Не поскупилися радикали на оплату іншої партійної діяльності.

         Дорога газета у партії «Самопоміч» - майже 17 мільйонів оплатили   її друк за  три  місяці. Недешева й інша пропаганда, адже грошей «на халяву» одержали майже стільки, як і президентська та прем’єрівська  партії, бо лідер Садовий найкраще скористався дотриманням гендерної рівності – у складі фракції більше третини жінки, за це й доплата велика з бюджету. Тож і хороших комп’ютерів накупили майже на 4 мільйони, прапорів і блокнотів – на 2 мільйони, за інші товари і послуги заплатили 15,5 мільйона, не пожаліли більше 3 мільйонів для політичних консультантів та соціологів, правда з приближеної до лідера Садового компанії «Фрама», як написала «Українська правда».

         Запитаймо себе, і тих, хто виділив такі великі гроші на партії: як це позначилося на порядках в Україні, на розвитку економіки, на правовому захисту громадян, зрештою – на добробуті простого люду? Що і від кого захищають оті штатні фізіономії, що красуються за  народні гроші на телеекранах і сторінках газет? І чи хоч на  пів-відсотка самі вони стали менш корупційними та продажними,  ніж були до бюджетного фінансування?

         Та вітчизняні ЗМІ постійно торочать нам про інше, або аж танцюють з радості, що хтось нам виділив гуманітарки  на … 200 тисяч. А вже яка радість здіймається навколо кимось пообіцяного кредитного траншу!.. І всім ніби повилазило й мозки в другий бік повернуто, тож не бачимо і не усвідомлюємо: «Уже не за горами той час, коли всі податки доведеться направляти на обслуговування державного боргу», - застерігає директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров.

         Та що там це,  що не так просто сприймається пересічними людьми!  В Україні замилюється  і запудрюється все: корупція, казнокрадство, недолугість, чиновницька дурість і продажність, відвертий цинізм і демонстративна неповага  до свого народу. Як  ото патріотичний  Львів завалюється  непотребом, так й вітчизняний інформаційний простір засмічується далеко не першочерговим для нашого суспільства медіа-продуктом, виготовленим за  вкрадені «хазяями» в державі мільярди, а тепер ще й за офіційно виділені мільйони, відірвані від дитсадків, шкіл, лікарень, пенсій, всього збіднілого люду. І на цей, уже повний,  рік закладено в бюджеті  сотні мільйонів. А на армію, поранених, тяжко хворих продовжуємо волонтерити. 

         Замість прикладів ефективної боротьби з корупцією, досвіду підняття вітчизняної економіки та  її ефективного інвестування, показу успішної людини праці в усіх галузях вітчизняного суспільства, вмілого долання проблем,  внутрішніх та зовнішніх викликів, нам постійно підкидають чужу і другорядну інформацію та аналітику. Бо  в Україні, виявляється,  чи не найбільше знавців політичних процесів у США та  Європі. Стосовно ж України, то тут знавець на знавці сидить з рекомендаціями,  як повернути Крим і Донбас. Правда, зводиться здебільшого до одного: США і Європа поможуть. А як радують наші душі прогнози про розвал Росії! Ще й під відому пісню: «Надейся и жди…».

         Натомість ніхто не береться відповісти: де і за які кошти живуть 8 мільйонів українців працездатного віку? Цю цифру статистика назвала: з 26 мільйонів всіх працездатних відняла 16 мільйонів працюючих і 2 мільйони офіційних безробітних, ото й залишилося аж 8 мільйонів «невидимок».  Як залучити їх до бюджетоутворюючої  праці – без варіантів. І пенсійний фонд може зникнути через брак коштів. В урядовців і депутатів клепки вистачає лише на те, щоб працюючих  пенсіонерів обкласти податками, а тепер хочуть взагалі позбавити права підробляти, хоча   за пенсію не проживеш.

         Найбагатші у Європі, якщо не в світі, українські політики жирують по всіх райських куточках планети, самі та їхні олігархічні хазяї офшорами прославляються, обдираючи країну до ниточки, до цурочки, за що народ злобно плюється на них, водночас, як звірятко перед удавом, витягує із колись наповнених   торбинок останні гривні  і протягує  їм, щоб розповідали з телеекранів …  як вони люблять свій народ, і як ненавидять рідну владу, біля золотого корита якої самі сидять.

         Істину помітили великі, що бажаючих бути обманутими дуже важко зупинити, а українців,  видно,  ще  важче,  або й неможливо.  

 

                                                                          Григорій Войток 

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"