Бобровиця святкувала: визволення згадали, патріотизм показали й від душі поярмаркували
Так співпало, що відбулося свято в останній день ще літньої погоди. Видно, самі Небеса так розпорядилися. Адже й гуляння влаштували з нагоди реальних причин і заслуженого славлення: «Квітчаймо врожаями та піснями Бобровицький край!». Згадала ведуча й про 75-річчя визволення рідної землі від нацистських загарбників.
Святкували на головній площі Бобровиці – центру об’єднаної громади й поки що центру Бобровицького району, оскільки існують ще і районна державна адміністрація, і районна рада. У святкуванні ж взяли участь села лише Бобровицької об’єднаної громади, а Новобасанської веселилися окремо. Ніякої трагедії в цьому немає, проблема в іншому: децентралізація ще не завершена, а загострення неповаги в сусідських стосунках вже присутнє. Чи не доведеться стосовно громад ставити таке питання, яке ставимо по Україні: як об’єднати Схід і Захід в ім’я розквіту Вітчизни?
Втім, непомітно було, щоб хтось публічно звертав увагу на неповний список сіл-учасників річного свята. Для масовості їх замінили торговельники – такої кількості місцевих і приїжджих підприємців зі своїм товаром Бобровиця не пам’ятає. Одна жіночка пожартувала: «Знають, що в бобровичан є гроші, тому й ринули до нас на ярмарок».
Справді, ледь не на півкілометра розтягнулися торговельні ряди. Та найбільші черги покупців утворилися біля палаток двох місцевих аграрних господарств: товариство «Земля і воля» продавало крупи та іншу продукцію власного виробництва за цінами виробника, а господарство «Козацьке» порадувало земляків дешевим цукром.
До речі, сільгоспвиробники не змогли масово святкувати. Зокрема, трудівники «Землі і волі» того дня були в полі і намолотили більше 11 тисяч тонн зерна кукурудзи.
Одначе від сіл були представники, які показували свою майстерність та виставили продукцію домашнього виробництва: ковбаси, кров’янки, вареники, випічку, солонину, майстерно приготовлену городину. А які майстри народного мистецтва живуть і творять на Бобровиччині! Причому, від літніх людей до юних талантів – очі розбігаються.
Офіційне відкриття свята запланували на 11-ту годину, тож народ встиг все те оглянути, дещо купити, а найсмачніше – скуштувати. Ще одна незначна, але відмінність цьогорічного свята від минулих: 
небувала кількість мангалів із шашликами, дим і аромати від яких накрили всю святкову площу. І охочих купити їхню продукцію було немало.
Та коли ведуча свята оголосила про офіційне його відкриття, більшість учасників і гостей зібралася біля великої сцени. Пізніше голова Бобровицької райдержадміністрації Василь Кучерина, виступаючи з привітанням, наголосив, що і сцену організував, і концерт від президентського оркестру подарував народний депутат Олег Дмитренко, котрий і з привітанням потім виступив.
Завітали на свято й інші почесні гості: заступник голови Чернігівської обласної ради Арсен Дідур, голова Козелецької райдержадміністрації Володимир Швед, земляк з Чернігова Володимир Сидоренко та багато «неофіційних».
Право ж відкрити святкову програму надали дітям. В їхніх виступах відтворювався образ квіткового пісенного краю й дитяча патріотична любов до України. Незмінними учасниками таких свят є й учні місцевого коледжу.
Обереги ж української народної спадщини відтворювали працьовиті 
представники сіл у своїх «куренях», «світлицях», «на полянах». Журі відзначало й нагороджувало кращі колективи. Окрема була нагорода «За постійне утримання території населеного пункту в зразковому естетичному та санітарному стані» та «За вагомий внесок у розбудову Бобровицької об’єднаної територіальної громади».
У Бобровиці вже стало традицією: молоді пари стають на весільний рушник в день проведення такого свята. З незабутньою подією молодят вітала голова об’єднаної громади Тетяна Ковчежнюк. 
А в іншому місці учасники свята смакували «кавою від мера». Може, й дрібниця, але приємна.
Теж подія: численній публіці дарував свої музично-пісенні виступи президентський оркестр із заслуженими артистами.
Була від свята й практична користь: у багатьох присутніх відпала потреба їхати по вишукані та дешевші товари у столицю чи інші міста – все те купили на ярмарку в Бобровиці. Заодно відпочили культурно, з друзями зустрілися, за талановитих та майстровитих сусідів і просто знайомих пораділи…
І все ж, на грандіозному святі практично непомітною була одна з його складових – 75 років визволення Чернігівщини й Бобровиччини від фашистських загарбників. З тих, хто звільняв, у живих залишилися одиниці – їх напередодні по домівках привітали, подяки від них почули. А 75-річчя історичного подвигу – то для протоколу?
Один відомий чернігівський фотокор зняв у спину групу згорблених ветеранів, знімок помістив у соцмережі і підписав іронічно: «Уходящая эпоха». На святі серед «почесних гостей» не було жодного з тієї епохи, яка йде від нас з десятками мільйонів загиблих і померлих у боротьбі за територіальну цілісність й гідне майбутнє України. Невже й це підпадає під декомунізацію та забуття? Щоб підростаюче покоління не порівнювало й не питало дорослих «патріотів» у вишиванках: а яку Україну ви нам передасте?
Ця «шпилька» не зіпсує свято, оскільки воно вже відбулося. Але минуле, передусім героїчне, треба постійно пам’ятати заради майбутнього – так мудрі вчать.
Григорій ЗАГРЕБЛЯ
