Аграрним «кулаком» - по землезагарбниках та іншому безладу
Ініціативна група сільгоспвиробників Бобровицького району підготувала і провела розширене зібрання місцевих аграрників, запросила й представників великих агрохолдингів. Прибули в залу засідань адміністративного будинку всі, за винятком керівника ТОВ «Світанок».
Питання допомоги райцентру у завершенні запланованого обсягу ремонту доріг на вулицях Бобровиці розглянули швидко. Пояснення давав виконувач обов’язки голови райдержадміністрації Володимир Ляховенко, міський голова Володимир Якушко оголосив пропозицію міської ради стосовно сум фінансової допомоги з кожного сільгоспвиробника. Суттєвих заперечень не було, оскільки виконуються попередні домовленості: пайову участь у фінансуванні ремонту доріг повинні розпочати великі господарства. Приклад показало ТОВ «Земля і воля» - вже потратило на дорожній ремонт з початку року більш як 1 мільйон 300 тисяч гривень. За міський бюджет відремонтовано 21 вулицю на 4 мільйони 600 тисяч гривень. Для завершення цьогорічної програми по дорогах місту не вистачає 700 тисяч гривень. Їх і будуть перераховувати аграрники, в залежності від розмірів господарств.
Жвавіше проходила дискусія навколо створення громадської районної організації місцевих сільгоспвиробників. Після засідання ініціативної групи, що проходило за тиждень перед загальним зібранням, відбулися збори фермерів району, де було прийнято рішення про реорганізацію спілки фермерів у районну організацію сільгоспвиробників. Головою обрали Григорія Винограда, його заступником – Миколу Фенюка. Від них і надійшла пропозиція стосовно створення на базі цього об’єднання широкої ради сільгоспвиробників.
Присутні аграрники погодилися. Генеральний директор ТОВ «Земля і воля» Леонід Яковишин пообіцяв розробити проект Статуту нового аграрного об’єднання, що потім буде винесений на установчі збори 20 жовтня цього року. З цим теж усі погодилися. Проте у виступах Леоніда Яковишина, Григорія Винограда, Миколи Фенюка та інших присутніх прозвучали невдоволення поведінкою в районі представників окремих заїжджих агрохолдингів.
- Скільки вже тих аграрних мільярдерів збанкрутували? – сказав Леонід Григорович. – Дехто з них у бігах, бо набрався мільярдних кредитів, перегнав їх у офшори, а заложниками залишив власників земельних паїв. Та навіщо далеко ходити, он цілісне господарство у Вороньках нашого району розвалив теж «багатий» холдинги. Інші взялися за бобровицький «Світанок», вже ділять його землю.
- Недавно проїжджав по селах, де господарював добре відомий нам Куровський, - взяв слово Григорій Виноград. – Сам Іван Іванович десь подівся зі своєю «доброчинністю», а в «ощасливлених» ним селах тепер жодна лампочка не горить вечорами на вулицях. А я, куркуль у третьому поколінні, як працював на землі, так і працюю, людям роботу даю, податки плачу. Оце вам і різниця між мною, фермером, і «зальотними» любителями землі.
- Я дивуюся, невже так уже потрібні великому агрохолдингу ті 400 гектарів землі, за якими він вліз у товариство «Світанок», - обурювався фермер Микола Фенюк. – Тепер у цьому господарстві колотнеча, невідомо чим закінчиться.
Інші виступаючі наводили приклади, як важко ладити в одному селі з чужими орендарями. Ніби, вони тут головні, а не ті, хто споконвік працює на землі.
Виступили перед місцевими сільгоспвиробниками два представники холдингів. Один пояснив, що то вони «ощасливлюють» пайовиків «Світанку», а інший почав розповідати про ринок і конкуренцію. На це місцеві хлібороби дали їм роз’яснення, що то за «ринкові відносини» вони привезли в район. Щоб захиститися від того дикого ринку, і створюють аграрії свою раду місцевих сільгоспвиробників, такий собі аграрний «кулак» проти зальотних землезагарбників та іншого безладу.
Поки триватиме юридичне оформленні аграрної ради, дивись, і першу добру справу – ремонт доріг у Бобровиці – завершать. Візьмуться за інший безлад: побутовий, суспільний, політичний, самоврядний, правовий. Адже за Конституцією України влада в нашій державі належить то народу. І реалізувати те право народ повинен не тільки на виборах, а щоденно. Так вирішили аграрії Бобровиччини.
Григорій Загребля