Аграрії Бобровиччини об’єднуються, щоб наводити лад в районі і давати відсіч землезахватчикам
Шляхова організація через недофінансування практично усунулась від ремонту доріг. У район залетіли перші «ластівки»-рекетири, які шляхом авансового підкупу одержують від окремих власників земельних паїв генеральні доручення на повне розпорядження цими паями. Яскравий приклад по товариству 
«Світанок» (Бобровиця): два жителі з іншого міста придбали таким шляхом кілька десятків земельних паїв і тепер, без дотримання правових норм, кинулися на свій розсуд відгороджувати «свої» ділянки, паралізуючи роботу цілісного господарства.
Щоб не допустити масового розгулу в районі чужих землезахвадчиків, для наведення ладу на дорогах і в населених пунктах, а також створення дієвого громадського контролю за органами влади і силових структур, провідні сільгоспвиробники Бобровиччини вирішили об’єднатися і створити свою аграрну раду.
Днями відбулося зібрання ініціативної групи, що проходило в залі засідань райдержадміністрації за участю виконувача обов’язки голови РДА Володимира Ляховенка.
З конкретними пропозиціями стосовно участі всіх аграрників та інших виробничих, побутових і торгівельних структур в наведенні порядку в районі звернувся до колег 
Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля» Леонід Яковишин. Він зазначив, що очолюване ним господарство щороку вкладає в ремонт доріг від трьох і більше мільйонів гривень. Це – без кількох мільйонів відрахувань на дороги від покупки пального. Проводить «Земля і воля» обкошування та розчищення від зарослі узбіччя доріг. Бо сподіватися на виконання цих робіт шляховими організаціями за державні кошти – марно. І жити в чагарниках і суцільних вибоїнах на дорогах і вулицях – теж соромно, не по-господарськи.
З думкою старішого аграрника району погодилися керівник 
товариства «Козацьке» Сергій Чубовський, відомі фермери Григорій Виноград, Микола Фенюк, Микола Самсон та інші члени ініціативної групи. Водночас вони зауважили й виконувачу обов’язки голови райдержадміністрації Володимиру Ляховенку, щоб до участі в ремонті доріг і впорядкуванню узбіч активніше залучав і підрозділи великих агрохолдінгів, мовляв, вони перевозять зерно, добрива, хімікати, техніку, будівельні матеріали по наших дорогах, ще й такими ваговозами ( 60-тонними), яких немає в розпорядженні місцевих сільгоспвиробників. Натомість участь заїжджих «хліборобів» в формуванні бюджету та створенні нових робочих місць – мімінізована.
Аграрії звернули увагу влади району й на те, що круглий рік їздить по дорогах транспорт, нерідко великоваговий, приватних торговельників, причому товарообороти окремих сягають не однієї сотні мільйонів. А який їхній внесок у скарбницю району? Копійчаний? Сільгоспвиробники запропонували органам влади віднайти способи для залучення й цієї категорії місцевого бізнесу до наведення порядку на дорогах і населених пунктах району. З відомих причин в державі зараз вкрай сутужно з бюджетом, натомість і в цих умовах торгівельники і побутовики одержують (видно, й непогані) прибутки. І не десь одержують, а в районі. А не допомагати там, де тобі надають можливість заробляти і в достатку жити, - не по-божому.
У цьому році Бобровицька міська рада витратила на капітальний і ямковий ремонт доріг 4,6 мільйона гривень. Як заявив міський голова Володимир 
Якушко, міський бюджет вичерпав свої цьогорічні фінансові можливості на ці роботи, але кілька вулиць ще не впорядкували. Одну – профінансує «Земля і воля», й до цього вже господарство капітально відремонтувало кілька великих ділянок на інших вулицях. Потрібна фінансова допомога всіх не бюджетний колективів, що працюють в місті. Сільгоспвиробники пообіцяли допомогти, водночас нагадали, що й про села не треба забувати. А першочергове там – захист власників земельних паїв і місцевих орендарів від зальотних «хліборобів». Тих, хто споконвіку працює на землі, оборює поведінка цих «захвадчиків», котрі починають господарювати в районі, як в себе вдома. На їхню нахабну поведінку мало реагують місцеві правоохоронні органи, пояснюють це тим, що то господарські питання, і що так написане законодавство. А що від таких «господарських» питань вже починає кров проливатися – теж не біда? То десь, не в нас?.
Досвідчений аграрник Леонід Яковишин наголосив, що невідомо чим може закінчиться 
конфлікт на землі товариства «Світанок», якщо туди не втрутяться вчасно силовики. Передбачив також ймовірні ще страшніші земельні війни, коли скасують мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Мовляв, «грошові мішки», шляхом скуповування окремих паїв, розвалюватимуть навіть найміцніші самостійні господарства, що призведе до масштабнішого безробіття в селах, значного скорочення надходжень до бюджету. Тоді українські села не врятує ніяка децентралізація, не потрібні вони й українським агрохолдингам, котрим потрібна лише земля. А що очікувати від майбутніх іноземних господарів? У своїх країнах вони не займаються соціалкою, то справа державна. А в нас, особливо в цей тяжкий період?
Для громадської протидії повному краху вітчизняного сільгоспвиробництва аграрії Бобровиччини й оголосили про своє об’єднання. Загальний збір запланували на 11 годину 28 вересня в залі засідання районної держадміністрації.
Про результати цього зібрання, а також про хід виконання його ініціатив, - регулярно повідомлятимуть газета «Чернігівщина», сайт «Земля і воля» та інші місцеві ЗМІ.
Григорій Загребля
