Що з агросектором?
Згідно з даними Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА, аграрний сектор Чернігівщини складає 40% валового регіонального продукту. Чернігівщина має значний сільськогосподарський потенціал і є однією з найрозвинутіших аграрних областей України, яка забезпечує 5% виробництва сільськогосподарської продукції країни. Саме продукція аграріїв складає основну частину експорту, однак війна внесла свої корективи. Про перспективи аграрного сектору та його тенденції, про державну підтримку аграріїв і проблеми, з якими вони стикаються, наша розмова з директором профільного департаменту Чернігівської ОДА Олегом Крапивним.
– Олегу Вікторовичу, чи існують наразі проблеми з експортом? Чи є приклади по господарствах, які з початком кризи логістики вклались в переробку?
– Проблеми з експортом існують з початку воєнних дій на території України. Експорт до росії Чернігівщина припинила ще до повномасштабного вторгнення, починаючи з 2014 року. Сказати однозначно, що відбулась повноцінна заміна цього ринку, не можна, оскільки деякі переробні підприємства нашої області були повністю орієнтовані на російський ринок (95% виробленої продукції експортували до цієї країни) через зручну логістику та споживчі переваги. Наразі підприємства шукають інших імпортерів, збільшуючи експорт до країн Європи, Туреччини, розширюючи експорт до Китаю. Серед країн-імпортерів сільськогосподарської продукції можна ще визначити Молдову, Азербайджан, Казахстан, Ліван, Алжир, Туніс, Гану, Катар, Єгипет. Що стосується переробки, то з 40% валового регіонального продукту в області 30% – це сільгоспвиробництво, а 10% – переробна галузь.
Головною причиною погіршення експортної діяльності підприємств є високі логістичні витрати на перевезення агровантажів залізничним транспортом для суб’єктів господарювання. Як відомо, Чернігівська область є найвіддаленішою областю України, що межує з російською федерацією та республікою білорусь, які є країнами-агресорами. Відповідно, щоб продати вироблену продукцію, аграрії мають доставляти її або в порти України, або до інших держав, зазнаючи при цьому логістичних витрат, які в рази більші за витрати інших регіонів. Середня віддаленість портів Одеси для агровиробників області складає 700 кілометрів, а витрати на транспортування однієї тонни продукції сягають до однієї тисячі гривень. Відтак, віддаленість Чернігівської області від портів та кордонів дружніх держав та найвищі логістичні витрати впливають на рівень закупівельних цін на нашу агропродукцію.
Державою вжиті певні заходи щодо покращення логістики сільськогосподарської продукції з віддалених від портів регіонів. Зокрема, постановою КМУ від 17.05.2024 № 581 затверджено зміни, що вносяться до постанови КМУ від 09.02.2024 № 129 і розпорядження КМУ від 30.04.2024 № 380. Зазначені зміни передбачають компенсацію доходів, недоотриманих АТ «Українська залізниця» внаслідок надання знижки у розмірі 30% до встановлених тарифів на перевезення, під час здійснення експортних перевезень сільськогосподарської продукції, що відвантажується із станцій, розташованих на територіях можливих бойових дій (для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій), територіях активних бойових дій (для яких не визначена дата завершення бойових дій) або на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначена дата завершення бойових дій), включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
З першого грудня 2024 року вступає в дію постанова КМУ №1261 від 29.10.2024 «Про запровадження режиму експортного забезпечення».
– Що змінює ця постанова?
– Режим експортного забезпечення для окремих категорій аграрної продукції встановлюється для зменшення тіньових схем в експортній діяльності та оптимізації надходжень до державного бюджету. Ці зміни також дозволять зменшити порушення валютного законодавства для експорту агропродукції.
Згідно з цією постановою експорт товарів дозволяється виключно суб’єктам господарювання, які належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Мінагрополітики встановлює мінімальні ціни на окремі види товарів, що виключає демпінг. Якщо передбачені в договорі зовнішньоторговельні ціни будуть нижчими за ціни, визначені міністерством, експорт окремих видів товарів буде заборонено.
Ще одна позиція – цифрова трансформація митного оформлення, яка забезпечить прозорість та ефективність контролю за експортними операціями. Є тут і особливості податкового звітування для експортерів. Зокрема, експортери зобов’язані дотримуватися особливих правил оформлення та реєстрації податкових накладних, які визначаються чинним законодавством.
Мінімально допустимі експортні ціни будуть встановлені на такі види товарів: мед натуральний, горіхи волоські у шкаралупі (без шкаралупи), пшениця і суміш пшениці та жита (меслин), жито, ячмінь, овес, кукурудза, соєві боби, насіння ріпаку, насіння соняшнику, олія соєва, олія соняшникова, олія ріпакова, макуха.
– Чи є приклади по господарствах, які з початком кризи логістики вклались у переробку?
– У 2022 році повномасштабне вторгнення російської федерації спричинило негативні наслідки для сільськогосподарських та переробних підприємств Чернігівської області. Частина переробних підприємств зазнали пошкоджень або взагалі припинили виробничу діяльність. Але, незважаючи на зовнішні загрози, у громадах області суб’єктами господарювання організовано переробку сільськогосподарської сировини, зокрема створені міні-пекарні, потужності з виробництва олії, переробки круп, молока тощо.
Так, у 2022 році в селищі Любеч Чернігівського району було створено міні-пекарню КП «Любецьке» Любецької селищної ради. Виробничі потужності підприємства складають 300 кілограмів хліба на добу. У селі Деснянське Понорницької громади Новгород-Сіверського району ПП «Авангардхліб» також почало випікати хліб. У селищі Понорниця Новгород-Сіверського району ФГ «Бородюк» налагодило виробництво картопляного крохмалю (потужності – 54 кілограми на добу), ФГ «СВ Дубровське» з села Тупичів Чернігівського району відкрило виробництво соняшникової олії. ТОВ «Чернігів агроінвестиції» (селище Ріпки Чернігівського р-ну) побудувало та у травні поточного року ввело в експлуатацію завод з переробки гречаної крупи, потужністю 24 тонни на добу. У найближчих планах заводу переробка і інших круп, зокрема проса.
Голова ФГ «Напорівське» з села Лукашівка Чернігівського району Григорій Ткаченко відкрив у Чернігові сироварню, потужністю з переробки молочної сировини 300 літрів на добу, де виготовляє більше 30 видів сирів. Зараз працює над створенням власної торгової марки.
Починаючи з 2022 року, агровиробники Чернігівської області беруть участь у державній грантовій програмі на створення або розвиток виробництв переробної промисловості. 16 підприємств вже отримали 80,4 мільйона гривень.
Зокрема, в ПСП «Пісківське» (Ніжинський район) встановлено млин турецького виробництва, потужністю з переробки зерна 60 тонн на добу. Створено 25 нових робочих місць. На ПБП «Вимал» (Чернігів) модернізовано декстринову лінію з виробництва модифікованого крохмалю. Створено 10 робочих місць.
На ТОВ «Агроконтракт» (Новгород-Сіверський район) встановлено автоматичну лінію для пакування насіння. З відкриттям нової лінії прийнято на роботу 8 людей.
На ТОВ «Аграрна Компанія «Екопарк» (Чернігівський район) встановлено обладнання для переробки ягід. Створено 15 додаткових робочих місць.
На ТОВ «Бахмацький комбікормовий завод» (Ніжинський район) встановлені та працюють дві нові лінії: одна – для переробки сої (потужність 15 тонн на добу) та виробництва соєвої макухи та олії, друга – для виробництва комбікорму для свиней в асортименті (потужністю 10 тонн на добу). Створено 25 робочих місць.
На СФГ «Колос» (Чернігівський район) придбано та у липні поточного року встановлено обладнання для нового ковбасного цеху. Підприємство в процесі встановлення обладнання для виробництва соєвої макухи.
У минулому році ФГ «Зелена Ложка» Новгород-Сіверського району стало переможцем у грантовому конкурсі Програми PEARL (пілотний проект для раннього відновлення та добробуту), що фінансувалася міжнародною організацією Global Communities (Глобал Ком'юнітіз) в Україні. Завдяки отриманому гранту відремонтовано виробниче приміщення та придбано промислову сушильну камеру і олійний прес. Завдяки встановленому сушильному обладнанню у господарстві розпочали переробку на сухі продукти овочів, фруктів, м’яса, зелені. Олійний прес здатний виробляти 20 літрів олії на годину, зокрема олії з соняшнику, кунжута, гарбуза, льону, ріпаку тощо.
Два харчові підприємства Чернігівської області стали переможцями конкурсу грантів на закупівлю енергоефективного обладнання у межах проєкту «Power Up!». Так, ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат №2» отримав дві ротаційно-конвекційної печі. У зв’язку зі збільшенням потужності виробництва на підприємстві створено додатково близько 20 робочих місць. А на ПрАТ «Куликівське молоко» встановили сонячні електростанції для забезпечення роботи адміністративних та складських приміщень.
У поточному році заплановано також введення деяких потужностей. Зокрема, у Парафіївці, що на Прилуччині, ПрАТ «Кремінь» на території приймального пункту Парафіївського цукрового заводу будує цех з переробки молока. Переробні потужності на початку становитимуть 5-7 тонн молока на зміну. Заплановано виробництво близько 30 видів молочної продукції.
У липні поточного року ТОВ «Ніжин-хліб» отримало грант для придбання ротаційної печі та обладнання для кондитерського цеху. ТОВ «Чернігівський хлібокомбінат №2» – для придбання розстійної шафи для батонів. У серпні поточного року ТОВ «Варин агропродукт» (Прилуцький район) отримало грантові кошти на придбання обладнання для переробки овочів (миття, очистки, шинкування тощо). Планують виробництво солінь, салатів, моркви по-корейськи.
– На півночі області не вщухають бойові дії. Звісно, вони не такі активні, як на Сході України, однак частина земель випала з обігу. Чи є преференції для тих аграріїв, що втратили землю та потужності?
– В результаті повномасштабного вторгнення російської федерації обсяги сільськогосподарських земель області, потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами, склали близько 60 тисяч гектарів, з яких більше 17 тисяч гектарів знаходяться на лінії до 20 кілометрів від кордону з рф та наразі не підлягають розмінуванню через об’єктивні ризики для операторів протимінної діяльності. Проте війна триває, ракетні та артилерійські обстріли тривають, атаки ворога безпілотними системами продовжуються і на території області, а відповідно і ділянки, що були розміновані, в будь-який момент знову можуть стати забрудненими, тому робота триває.
Стосовно преференцій землевласникам та землекористувачам, що не мають змоги обробляти землі через їх забруднення, то відповідно до Податкового Кодексу України пільги для платників місцевих податків і зборів можуть бути встановлені на загальнодержавному або на місцевому рівні залежно від підстав.
– Незважаючи на війну, ринок землі все ж відкритий. Чи маєте статистику продажів земельних наділів: хто продає, де продають, за якою ціною? Яка середня вартість гектара землі на Чернігівщині?
– З дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» власники земельних часток/паїв набули права на їх відчуження. За даними Держгеокадастру та Мінагрополітики з липня 2021 року, коли стартував ринок землі, по листопад 2024 року в Чернігівській області було зареєстровано 16529 правочинів (4,28% від загальної кількості по Україні) стосовно земель сільськогосподарського призначення (купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання) на загальну площу 33728 гектарів. Середня вартість одного гектару складає 31,3 тисяч гривень (при середній вартості по Україні 42550 гривень.)
– Олегу Вікторовичу, нинішній агросектор – це переважно рослинництво. А от хотілося б почути щось про наше тваринництво. Свинарство, як ми розуміємо, – це вельми ризикована річ, зважаючи на те, що африканська чума – це біологічна зброя. Але все ж… Воно є. А що ще працює з тваринницьких комплексів?
– Станом на 1 січня 2024 року по всіх категоріях господарств поголів’я великої рогатої худоби становило 124,5 тисяч голів (мінус 3,7% до відповідної дати 2023 року), корів 67,4 тисяч голів (на шість відсотків менше за минулорічний період), свиней 182,8 тисяч голів (мінус 3,8%).
До речі, хочу зауважити, що Чернігівська область по виробництву молока в сільськогосподарських підприємствах є однією з кращих серед регіонів України (займаємо третє місце після Полтавської та Черкаської областей). Поголів’я ВРХ молочного напрямку продуктивності становить 81,9 тисяч голів, в тому числі корів – 33,4 тисячі голів.
Найбільше молока виробляють в господарствах Прилуцького та Ніжинського районів, їх частка становить 63% від загальних обсягів виробництва в області.
На Чернігівщині реалізують п’ять інвестиційних проектів у тваринницькій галузі. У галузі молочного скотарства будують два об’єкти на загальне поголів’я 3800 голів, загальна сума інвестицій складає 316 мільйонів гривень (передбачено створення 40 робочих місць).
– Чи є можливість отримання дотацій для ферм і підсобних господарств?
– Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року № 918 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції» (зі змінами) фермерські господарства, фізичні особи-підприємці, сімейні фермерські господарства та фізичні особи мають право на отримання спеціальної бюджетної дотації для утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності у розмірі 7000 гривень на одну корову. Також є дотація на спеціальну бюджетну дотацію для утримання маточного поголів’я кіз та/або овець на кожну голову у розмірі 2000 гривень на одну голову.
– До речі, про дотації: які можливості дає держава і закордонні партнери? Чи варто, скажімо, невеликому одноосібнику з 10-20 гектарами реєструватись як фермер, чи може він очікувати на якусь допомогу?
– На сьогодні ми маємо найбільшу кількість програм підтримки аграріїв за всю історію незалежності України. І в її основі є саме підтримка фермерів та інших малих та середніх виробників сільгосппродукції, а також розвиток переробної промисловості.
У цьому році фермери мали змогу скористатись такими видами підтримки:
– бюджетна субсидія на один гектар аграріям, які обробляють до 120 гектарів земель сільськогосподарського призначення. Розмір підтримки – 4 тисячі гривень на один гектар;
– окрема бюджетна субсидія на один гектар для аграріїв, які обробляють до 120 га земель сільськогосподарського призначення з деокупованих територій та тих територій, на яких завершені бойові дії. Розмір підтримки – 8 тисяч гривень на один гектар;
– спеціальна бюджетна дотація для утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності. Фермери, що утримують від трьох до ста корів, можуть отримати 7 тисяч гривень на одну голову;
– спеціальна бюджетна дотація для утримання маточного поголів’я кіз та/або овець. Розмір підтримки – 2 тисячі гривень на одну голову для тих, хто утримує від 5 до 500 голів кіз та овець.
В рамках урядової програми «єРобота» аграрії мають змогу отримати грант на створення або розвиток тепличного господарства (до 7 мільйонів гривень). Також можна отримати грант на створення або розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства (до 10 мільйонів гривень). Є мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу (до 250 тисяч гривень). До одного мільйона гривень можна отримати як грант на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей. Грант на створення або розвиток виробництв переробної промисловості передбачає допомогу до 8 мільйонів гривень.
Задля підтримки дрібних, малих та середніх фермерів було створено Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві. Фонд надає гарантію обсягом до 50 відсотків непогашеної суми основного боргу та приймає на себе зобов’язання сплатити банку грошову суму у разі невиплати основного кредиту сільгосппідприємством. Максимальна сума кредиту на одного позичальника складає 30 мільйонів гривень.
Для аграріїв, чиї землі було забруднено вибухонебезпечними предметами, діє програма компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення. Держава компенсує 100% понесених на розмінування витрат.
Ще у 2024 році відновила свою дію програма з відшкодування державою 25% вартості закупленої сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.
Скажу одразу, що це не вичерпний перелік програм державної підтримки для аграріїв.
Щодо міжнародної підтримки, то на теренах області працюють такі міжнародні організації як: USAID, DRC, ZOA, ACTED, FAO, IOM, UNHCR, MERCY CORPS, CORE. Вони надають фермерам підтримку як у вигляді добрив, насіння, засобів для зберігання зерна, так і у грошовому вигляді.
Тож однозначно реєструватись потрібно, адже у більшості випадків офіційна реєстрація є обов’язковою вимогою для отримання підтримки.
Спілкувався Віталій НАЗАРЕНКО
