«Озерянські бджілки» працюють не покладаючи рук
У селі Озеряни Варвинської громади місцеві жінки згуртувалися, щоб допомагати нашим воїнам на фронті. Вже майже рік «озерянські бджілки», не дивлячись на погоду і домашні клопоти, яких у селі вистачає завжди, збирають декілька разів на тиждень і готують військовим на відправку великі продуктові збори. А окрім цього виготовляють окопні свічки, роблять енергетичні батончики, а зараз ще й заготовляють квашені огірки. Словом, роботи вистачає завжди.
Ще задовго до початку повномасштабного вторгнення жителька Озерян Олена Місько займалася миловарінням. І коли після 24 лютого 2022 року всі люди згуртувалися і почали допомагати військовим, – Олена не стояла осторонь.
«Озерянські бджілки». Олена Місько в центрі
Жінка почала виставляти свої «мильні» роботи на аукціонах у соціальних мережах, а всі виручені кошти переказувала до ГО «Волонтерський Щит 4.5.0», яка активно допомагає військовим.
Таку активну діяльність Олени запримітили волонтери зі «Щита» і запропонували їй приєднатися до них. Олена без вагань погодилася і взялася згуртовувати небайдужих у своєму рідному селі Озеряни.
«Ми працюємо як допоміжний підрозділ волонтерської організації “Волонтерський щит 4.5.0”, – розповідає Олена. – Почали співпрацювати з ними ще минулої осені. Загалом ми починали свою роботу з виготовлення окопних свічок. Спершу люди давали бджолиний віск, зносили нам баночки з-під консерви, в магазинах віддавали коробки картонні. Місцеві чоловіки обрізали жерстяні банки під потрібну висоту і приносили нам. І вже ми з дівчатами крутили картон, топили віск і заливали ці свічки. Спершу віск давали пасічники, але його не вистачало. Тоді ми вирішили виставляти збір і збирати гроші на парафін. Ми не рахували, скільки за ввесь цей час зробили свічок, але це досить велика кількість. За один раз, бувало, заливали понад 100 штук».
Приміщення знайшли відразу
Перше, що потрібно було, – знайти приміщення, де озерянські волонтерки могли б збиратися. І з цим допомогло господарство, яке працює на території громади. Віддавши старе приміщення колишнього магазину, яке дівчата швидко облаштували під свої потреби. Щоправда, в ньому немає світла, а для підключення потрібно 15 тисяч гривень. Та, незважаючи на такий суттєвий недолік, дівчата вдячні за те, що мають де готувати для військових. З меблями, продуктами, мінімальним обладнанням і грошима допомагають небайдужі односельчани.
Подушки шиють і продають на ярмарку
«Нам надали невелике приміщення в центрі села. І ми там облаштували собі робоче місце, але тут немає світла. Тож працюємо в основному у світлий час доби, – розповідає Олена Місько. – Я дуже вдячна і за нього, до того ж дуже багато людей нам допомагають. Нам взимку поставили буржуйку, то місцеві чоловіки заготовили дрова. Одна родина передала робочу газову плиту, інша – балон, і навіть заправлений, ще хтось – кухонні шафки».
Невтомні озерянські господині приходять волонтерити по декілька годин двічі, а то й тричі на тиждень – коли в кого виходить.
«Хто працює, то ходимо після обід чи після роботи, а загалом двічі на тиждень ходимо по можливості», – говорить Олена.
Готують багато і смачно
Шинкують салати, печуть пиріжки, готують овочеві маринади та вітамінні суміші. Виготовляють енергетичні батончики із сухофруктів і горішків, які мають у військових особливий попит. Робили борщову заправку, а зараз квасять огірки.
«Ще минулого року ми з дівчатами захотіли спробувати робити енергетичні батончики з сухофруктів, вівсянки та горіхів. Пробували різні рецепти з інтернету, поки не знайшли свій, – розповідає про свою роботу Олена Місько. – Ми беремо курагу, імбир, чорнослив, вівсяні пластівці, сушену журавлину, горіхи, насіння гарбузове і додаємо мед. Всі інгредієнти перемелюємо на м’ясорубці, так як немає електрики в приміщенні, то мелемо на звичайних м’ясорубках, що забирає чимало часу. Методом проб і помилок винайшли свій рецепт і спосіб їх виготовлення.
Батончики на відправку готові
Батончики закручуємо в харчову плівку і наклеюємо на них роздрукований папірець, де вказуємо склад і дату виробництва. Хлопцям дуже подобаються ці батончики. Адже вони досить ситні і зручні в переносці. Поклав в кишеню – і їж, коли зручно. Зараз досить великий попит саме на батончики».
І чайок роблять
Літо – пора домашньої консервації. Коли всі господині намагаються заготовити на зиму компоти, варення та квашенину. Озерянські бджілки не лише вдома готують зимові запаси, але й про хлопців не забувають.
Закваска у розпалі
«Також був час, коли ми варили борщову заправку і закатували в півлітрові банки. Просили людей, вони приносили овочі і баночки. Ми тут вже все мили, шинкували і катали. Це дуже зручно: коли варять борщ, просто відкрили баночку і вкинули заправку. Зараз хлопці знову просять такої заправки. Будемо робити, але спробуємо відразу з квасолею, – розповідає Олена. – Також зараз сезон огірків, то ми кинули клич, і люди, в кого є, приносять нам банки, пляшки пластикові п’ятилітрові, спеції, огірки. І ми тут з дівчатами вже їх миємо і накладаємо. Десь уже до ста банок наклали квашених огірків. Вже пішли помідори, то може, трохи згодом, якщо будуть, то й помідорів трохи заквасимо».
Ярмарки не пропускають
Невід’ємною діяльністю «озерянських бджілок» є благодійні ярмарки. До них дівчата завжди готуються заздалегідь. Адже це неабияка нагода для них заробити коштів для закупівлі сухофруктів на батончики. Ціни на які досить високі.
«Ми постійно беремо участь у благодійних ярмарках, які проходять у нашій громаді і загалом в нашому Прилуцькому районі, – говорить Олена Місько. – Печемо смаколики, робимо різні вироби – хто що вміє. Таким чином маємо змогу зібрати трохи грошей на необхідні речі для хлопців. Адже зараз все стало дуже дороге, а в людей грошей на донати не так багато. Візьміть лишень сухофрукти. У свої батончики ми додаємо багато чого, і плюс горіхи з медом робимо. Все це коштує грошей, і немалих. Якщо мед нам місцеві пасічники надають безкоштовно, то все інше дорого».
Зупинятися не можна
В озерянському волонтерському вулику вже сформувався свій невеликий, але дружній рій невтомних бджілок.
«Спершу нас було більше, зараз залишилося не так багато, – говорить Олена. – Просто не кожен може прийти, бо на все це потрібний час. Зараз же гаряча пора в селі: городи, сінокіс, заготівля на зиму. Та я вдячна нашим людям за те, що вони постійно допомагають нам продуктами і грошима. Ми ж раз, а інколи і два рази на тиждень відправляємо хлопцям їжу, то все потрібно з чогось готувати. Окрім їжі, закуповуємо різні предмети гігієни. І на все це потрібні кошти. Раніше люди більш охоче допомагали, зараз збирати гроші стає все важче, але ж війна не скінчилася. Нам важко тут, але потрібно пам’ятати про хлопців і дівчат, яким там набагато важче. І ми не маємо права зупинятися, бо для їх перемоги має бути сильний тил, який ми маємо забезпечити».
Так як і увесь український народ, так і «озерянські бджілки» об’єднані, незламні і непереможні. Вони не втомлюються у своїй роботі і кажуть, що допомагатимуть нашим воїнам до самої перемоги.
Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото Олени Місько
