Хай живе суд присяжних
Верховна Рада 5 грудня схвалила у першому читанні законопроєкт про суд присяжних № 3843. Також прийнято законопроект № 3844, що його супроводжує, про внесення змін до закону про судоустрій.
Пройде чи не пройде – ось у чому питання.
Уперше – півтора десятиліття тому! – такий же законопроект подали до парламенту тодішні народні депутати нині покійний Геннадій Москаль і Сергій Власенко. Та не судилося! А раз не судилося, значить, це комусь було вигідно.
Проголосований на початку грудня законопроект № 3843 був поданий до Верховної Ради чотири роки тому – 14 липня 2020 року. Проте люди «з депутатськими нашивками» ні обговорювати, ні ухвалювати його не квапились: присяжних нам ще не вистачало! Хоча решта народу полегшено зітхнула: «Нарешті!»
Чому ж така байдужість і такий спротив до вкрай важливого закону?
Просту і зрозумілу відповідь на те, чому дорогу майбутнім присяжним до храму Феміди перекрили дорогі іномарки, виданню ЮРЛІГА дав тоді ж, у 2020 році, адвокат, колишній член Вищої ради правосуддя Ігор Фомін: «Не існує у демократичному суспільстві іншої інституції для захисту прав людини, окрім суду. Не працює суд – ми отримуємо революції. Народ, не маючи можливості поновити порушені права, поновлює їх зі зброєю на вулиці. Декілька поколінь українців жили у Радянському Союзі – державі, де права людини були виключно теорією. Певний проміжок часу суду взагалі не існувало, він був знищений, а працювали так звані трійки. Вранці людину привозили, били, змушували підписати зізнання, а вже ввечері розстрілювали у підвалі. Мільйони заплатили кров’ю у страшній системі суспільного життя. Залишки цієї хвороби досі існують: і у нас, і поряд з нашими кордонами».
Противники запровадження суду присяжних в Україні знай своє торочать: присяжних можна підкуповувати та залякувати; присяжні прийматимуть свої рішення під впливом емоцій; присяжні будуть виносити справжнім злочинцям виправдувальні вироки...
У прихильників суду присяжних свої аргументи, серед яких такі: присяжні, насамперед, керуються совістю; підкупити та залякати 12, дев’ять чи шість присяжних набагато важче, ніж одного суддю; професійний рівень багатьох суддів в Україні низький...
Основними чинниками, які позначаються на недовірі до судової системи, є поширеність корупції серед суддів, їхня безкарність, кругова порука в системі правосуддя (45%), недостатня доброчесність суддів (42%) і їхня залежність від політиків та олігархів (41%).
Недовіру до судів і суддів, до храму Феміди посіяли заздрісники і недоброзичливці? Чи, може, закордонні вороги вітчизняної судової системи?..
Цікаво було б почути коментарі від самих «героїв нашого часу» – затриманих у різні роки суддів-хабарників.
Від популярного колись львівського «колядника» Ігоря Зварича (затриманий за хабар у сумі 100 тисяч доларів).
Від колишнього судді Дніпровського суду Києва Миколи Чауса (хабар у розмірі 150 тисяч доларів).
Від суддів Кіровського суду Дніпра Наталії Овчаренко й Олега Ходасевича (вимагали 30 тисяч доларів за ухвалення «потрібного рішення» у карній справі).
Від голови Господарського суду Сумської області Олександра Коваленка (вимагав від місцевого бізнесмена неправомірну вигоду в сумі 26,6 тисячі доларів за «розв’язання» земельної суперечки у господарській справі).
Зрештою, від рекордсмена на ниві судочинства колишнього голови Верховного Суду України (!) Всеволода Князева (за даними слідства, цей рекордсмен через посередника-адвоката отримав 2,7 млн доларів в обмін на рішення на користь власника фінансової групи «Фінанси та кредит»).
Чи потрібен таким колишнім, та й чинним служителям Феміди суд присяжних? Чи не вставлятимуть вони і на цей раз палиці в колеса парламентської колісниці? Прогнозувати не беруся.
Кількома словами про те, що і як воно буде (якщо, повторююсь, буде).
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту 3843, суд присяжних складається з двох основних частин: лава присяжних – група з восьми громадян, які ухвалюють рішення про винуватість або невинуватість обвинуваченого; професійний суддя – виносить вирок на основі вердикту присяжних і призначає покарання.
Присяжні вирішують ключове питання: чи винен обвинувачений у скоєнні злочину. Їхній вердикт є остаточним, і суддя не може його змінити. Якщо рішення виправдувальне, то його можна оскаржити тільки в разі порушення процедури формування складу присяжних.
Згідно із законопроектом 3843, присяжних обиратимуть випадковим чином серед громадян, що проживають у відповідному окрузі й дали згоду бути присяжними.
Депутатам – совісті й відваги присяжним – дорогу!
Довідка
Суд присяжних – форма здійснення державної влади, зокрема судової, безпосередньо громадянами шляхом їхньої участі у відправленні правосуддя. Як самостійний соціально-політичний інститут складається з окремої колегії присяжних засідателів та професійного судді чи суддів. Колегія присяжних засідателів виокремлена та наділена повноваженнями ухвалювати вирішальні рішення без участі професійного судді (суддів), що убезпечує народ від свавілля держави. Суд присяжних, як соціально-політичний інститут, існує в Англії, США, Канаді, Швеції, Бельгії, Данії, Норвегії, Австрії.
Довідка
Абсолютна більшість опитаних українців – 60% – не довіряє Верховному Суду. Довіру до Верховного Суду поділяє 22% респондентів. При цьому недовіра до Верховного Суду поширена однаково незалежно від регіону та фінансового становища респондентів.
Григорій РУДЬ («Сільські вісті» № 52-53 від 26 грудня 2024 р.)
