Екстремал, природолюб і прикордонник:
«Найстрашніший звір приходить з Півночі»
До війни – відомий чернігівський екстремал, засновник клубу екстремального відпочинку «Семаргл», а нині прикордонник Олександр Михайлов поруч із виконанням особливих завдань із забезпечення охорони північних рубежів Чернігівщини та Сумщини, виконує ще одну цікаву місію – спостереження за тваринним світом. Завдяки фотопасткам, які Олександр завбачливо розставив на тваринячих стежках, йому вдається фактично онлайн фіксувати тваринний світ. Прикордонник каже, що з забороною полювання та відвідування лісів, звіра побільшало. З’явились навіть вовки та рисі. Але разом із спостереженням за фауною лісів північних, чернігівський прикордонник стереже державний кордоном, звідки може прийти найстрашніший звір – двоногий, дикий і озвірілий – кацап болотний.
Пастка для фіксації
Від 24 лютого засновник чернігівського клубу екстремального відпочинку «Семаргл» Олександр Михайлов активно займався волонтерством, використовував власні зв’язки та репутацію, аби допомогти чернігівцям: розвозив їжу та корисні речі по блокпостах для військових, які захищали Чернігів, допомагав цивільним, що потрапили у складні життєві обставини, пізніше на волонтерських засадах викладав тактичну медицину для військових. Віднедавна Олександр – прикордонник у спецгрупі. Багато ходить пересічною місцевістю, долаючи за день десятки кілометрів шляху. Тут стали в нагоді його досвід та витривалість. І доки колишній турист та екстремал стереже кордон від двоногого звіра, його фотопастки фіксують тваринний світ і допомагають розуміти, наскільки війна вплинула на стан фауни.
Улюблена тварина Олександра - лось, тому гріх не зробити з нею фото
«Ідея встановити фото пастки виникла ще до війни, – пояснює Олександр Михайлов. – Я дуже люблю походи болотами. Раніше ми багато ходили, бачили сліди звірів, але оскільки людина видає багато шуму, то побачити, а тим більше зафіксувати дику тварину майже нереально. Тож і виникла така цікава ідея купити та встановити фотопастки. Раніше тими місцями я багато ходив, тому розумів, де є тваринячі стежки і де саме потрібно встановити фотопастки, – продовжує екстремал-прикордонник. – Працюють вони від сім-карток, – каже він. – Єдине – на них треба вчасно поповнювати Інтернет. Працюють фотопастки ідеально: якщо є якийсь рух навколо них, то він фіксується, і картинка та відео передаються на електронну адресу».
Уночі бобру не спиться
Догляд за апаратурою не потребує особливих турбот. За словами природолюба, потрібно раз на місяць їздити на місце встановлення пасток, «зливати» на ноутбук всі фото та відео та ставити камери на підзарядку.
Руда лисиця
«Камери стоять на болотах, уточнювати, де саме, я не буду, бо браконьєри нікуди не поділись, і хоча зараз заборона на полювання та відвідування лісів, але, чого гріха таїти, вистачає любителів дичини і серед нашого військового брата, – каже Олександр. – Скажу лише те, що фотопастки стоять неподалік північного кордону».
Через заборону полювання популяція тварин зросла
З власних спостережень прикордонник робить висновок, що війна, як не дивно, пішла на користь тваринам, принаймні на Чернігівщині. За його словами, тваринний світ значно збільшився.
«Ніхто не «шариться» по лісу і не відстрілює популяцію. За рахунок цього звірів побільшало», – каже Олександр Михайлов.
З найцікавішого, що нещодавно вдалося зафіксувати фотопасткам, це – вовки.
«Вони зазвичай обережні, але ці пройшли прямісінько під камерами. Це була пара вовків. Один вовк пройшов десь о сьомій п'ятнадцять, менша вовчиця пройшла із здобиччю в зубах о сьомій тридцять, і о сьомій сорок п’ять тією ж стежкою повернувся перший вовк», – тлумачить прикордонник.
Фіксують камери Олександра і червонокнижних тварин.
Каюк обідає
За його словами, він бачив як прилітали червонокнижні тетері, а такі птахи, як каюк, крук, сорока чи сойка – регулярні клієнти. Серед постійних гостей – косулі (сарни європейські).
Однак найчастіші відвідувачі – це мої улюблені лосі, – хвалиться прикордонник. – Нещодавно от приходила лосиха з лосеням, був великий лось зі скинутими рогами. Взагалі я нарахував близько семи різних лосів. Одного разу вдалося навіть зняти на мобільний телефон диких свиней. З надзвичайно рідкісного – єнотовидний собака».
Сіль приваблює травоїдних
На думку природолюба, болота є важливим елементом збереження популяції тварин. Все через те, що там достатньо рослинної їжі.
«На болота приходять травоїдні, а вслід за ними – хижаки: вовки, єноти, куниці. Я особисто бачив неодноразово сліди рисі, але саму рись не вдалося зафіксувати. Їх тут чимало. На тій самій території й зубри ходили, бо тут не так далеко російський кордон», – пояснює Олександр Михайлов.
Він пригадує один цікавий момент: «Ще до війни, під час походу, коли ми йшли групою нашими безкраїми болотами, вийшло так, що трохи розтягнулися, обходячи болотяні купини, бо йшли по звірячій стежці, і ненароком оточили козулю. Ми її навіть не бачили спочатку. Сарна вирішила прорватися через людський ланцюг і побігла прямо на нас, але не просто побігла, а перестрибнула через туриста на висоті метрів два з половиною. Сказати, що ми очманіли від побаченого, – це нічого не сказати».
Куниця
Загалом же чернігівець радіє відновленню тваринного світу і не розуміє людей, які під час війни відстрілюють дичину.
«Якщо хочуть постріляти, то нехай стріляють у тих, хто прийшов до нас зі зброєю, – каже Олександр. – Ми ж із побратимами стережемо кордон від двоногого звіра з півночі, найстрашнішого і найшкідливішого – кацапа болотного. До речі, полювання на нього дозволено без будь-яких дозволів. Тож, як кажуть, ласкаво просимо!».
ДОВІДКА
Тваринний світ мовою цифр
Чисельність більшості видів диких тварин на Чернігівщині залишається стабільною. Це підтверджують підсумки зимового обліку мисливських і червонокнижних видів звірів та птахів, проведеного в січні-лютому на територіях мисливських угідь області.
Так, на Чернігівщині чисельність облікованих тварин за видами така: 1291 лось, 991 олень європейський, 62 олені плямисті, 13 277 козуль, 2 173 дикі кабани, 47 748 зайців-русаків і 25 211 сірих куріпок. Аналіз динаміки результатів обліку показав, що протягом останніх років чисельність основних видів диких тварин по області залишається стабільною, за окремими видами навіть зросла. Утім, через збройну агресію рф, через збільшення кількості хижих тварин та інші фактори дещо зменшилася популяція дикого кабана.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото з архіву Олександра Михайлова
