День пам’яті Якова Рощепія
У Щаснівському будинку культури вшанували пам'ять видатного в Україні і світі творця автоматичної зброї Якова Устимовича Рощепія з нагоди його 145-річчя з дня народження (10.11.1879 р.). Свого часу відомі дослідники історії вітчизняної зброї В.В. Мавродін і Вал. В. Мавродін так написали про нашого винахідника-самородка (в оригіналі): «По сути дела создателем первой русской автоматической винтовки является Я.У.Рощепей, черниговский крестьянин, солдат-оружейник крепостного полка крепости Зегрж».
У цій дослідницькій книзі викладена історія світового винаходу, уривки якої цитую: у 1905 році командир полка прислав на завод-полігон Офіцерської стрілецької школи в Ораниєнбаумі сконструйовану Я.У.Рощепієм гвинтівку. Це була трьохлінійка С.І. Мосіна, перероблена Рощепієм в десятизарядну автоматичну. Начальник полігона Н.М.Філатов добився переведення Рощепія в Ораниєнбаум на воєнний полігон, де він був до звільнення в запас, а потім став служити по вільному найму. Тут Рощепій створив перший зразок своєї гвинтівки, з якої можна стріляти автоматично. Відділ Головного артилерійського управління визнав гвинтівку Рощепія такою, що заслуговує уваги, тож необхідно направити її для подальшої роботи на Сестрорецькому заводі.
Про тернистий шлях талановитого винахідника розповідала ведуча Дня пам’яті Якова Рощепія, начальниця відділу культури й туризму Бобровицької міськради Людмила Луценко. А шлях винахідника був дійсно диким і зрадницьким не лише щодо винахідника, а й існуючої тоді імперії. Начальник заводу генерал Байдуров не захотів осквернити «священну» зброю мужицьким іменем, тож «виїв» принципового винахідника із заводу, а його розробки продав зарубіжним військово-промисловим фірмам. Пізніше генерала викрили на великих аферах, але це не допомогло врятувати винахід світового значення. Ним скористалися інші зброярі.
Ознайомлення присутніх на дні пам’яті винахідника з його тернистою біографією супроводжувалося художніми номерами у виконанні місцевих самодіяльних співаків і учасників художньої самодіяльності Бобровицького будинку культури. Концерт був благодійним – правда, глядачів було небагато. Може, й тому, що земляки Якова Устимовича вже непогано обізнані з біографією самородка, з обіцянками навіть столичних посадовців гідно увіковічнити пам'ять винахідника світового рівня, але далі гарних обіцянок нічого не робиться. Стосовно України, ото як 17 березня 1990 році центральна партійна газета «Радянська Україна» надрукувала на першій шпальті статтю «Ще не пізно гідно увічнити пам'ять видатного винахідника-самородка», з тих пір і застряло в головах чиновників оте «увічнення». А ще воно перетворилося у сам опір організаторів гучних ювілеїв винахідника. Йому навіть ще один день народження через суд встановили. Хоча є офіційне свідоцтво про народження: 10.11.1879 року.
Та на вечорі пам’яті говорили здебільшого про цинічне обкрадання винаходів самородка як за царизму, так і за радянської влади. У Якова Рощепія вкрали не лише першу в світі розробку принципу автоматичної зброї, а й винахід самохідного зернового комбайна, що підтверджено довідкою на присудження персональної пенсії республіканського значення у розмірі 400 рублів в 1957 році, хоча відповідна постанова була прийнята у березні 1954 року. Як бачите, й тут добре помітна радянська тягучка на чиюсь користь. Без офіційного підтвердження Яків Рощепій сконструював і бурякозбирального комбайна, але про цей винахід знали лише кілька бобровичан, які допомагали винахіднику в сільгосптехніці.
Приємно, що в рідному селі Осовець Щаснівського старостату, і в Бобровицькій громаді час від часу проводяться вечорі пам’яті винахідника Якова Рощепія. Стосовно ж «гідного увічнення» й досі не виконані обіцянки.
І в Чернігівському обласному музеї нарешті витягли з шухляди деякі історичні документи про винахідника-самородка, зробили презентацію спеціальної програми в соцмережі: «Яков Рощепій, винахідник, народний умілець (до 145-річчя з дня народження». Це підтверджує, що пам'ять про видатного конструктора живе, але поки що не на державному рівні.
Григорій ВОЙТОК
