Де поділись Упирі?


 

Історія багатьох хуторів Чернігово-Сіверщини зазвичай залишилась тільки на старих мапах. Звідки пішли їх назви, хто населяв ці невеликі поселення і яка, зрештою, їх спіткала доля?

 

На старих мапах Подесення впадає в око назва населеного пункту Упирі. Згідно з «Списком населённых мест Российской империи по сведениям 1859-1873 годов», станом середину ХІХ століття в Упирях, селі біля річки Остер, було 5 дворів і трохи більше 50 душ люду – 24 чоловіків і 28 жінок.

Вже у 1924 році на хуторі Упирі Остерської сільради статисти фіксують 15 господарств і 72 мешканців.

Самі Упирі згадуються в документах щонайменше з 18 століття.

Краєзнавець з Броварщини, чий рід тісно пов'язаний з Чернігівщиною, Олександр Бобко припускає, що назва хутора, очевидно, пов'язана з прізвищем Упир, яке існувало в цій місцевості.

«Наприклад, «козачка Варвара Упириха» була хрещеною матір'ю однією з дочок мого предка Данила Печури», – пояснює Бобко.

У виданні «Неурядова старшина Гетьманщини» поруч із Упирями згадується прізвище Осипа Лук’яновича Закревського – бунчукового товариша, київського полкового осавулу (18 січня 1743-1754), відставного генерального обозного (березень 1763 року). На той час Упирі вже згадуються як повноцінне село: «18 квітня 1761 купив у остерського козака Андрія Галушки хутір біля села Упирі».

 

Де ж подівся цей колоротий ойконім?

 

Виявляється, в 1945 році хутір Упирі рішенням Президії Верховної ради УРСР було перейменовано на «хутір Вільний». Під цією ж назвою він і значиться в довідку адміністративного поділу УРСР за 1946 рік, але вже в межах Старгородської сільради Остерського району.

Зараз такої сільської ради не існує, адже вся Старогородська сільрада і Упирі (Вільний) перебувають в складі самого міста Остер. Отож Упирі поглинув Остер.

«На місці мешканців цього райського закутка я б відновив би прадавню назву «Упирі» зі встановленням відповідних вказівників. Місцеві підприємці могли б це використати як туристичну принаду з продажем відповідної сувенірної продукції», – ділиться ідеєю дослідник.

 

Віталій НАЗАРЕНКО

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"