Блауш відправив листи американським конгресменам:
«Те, що ми чули на молитовному сніданку, і те, що є зараз – це кардинально різні речі»
Заступник голови Чернігівської обласної ради Дмитро Блауш – один із п’яти політиків від Чернігівщини, які брали участь в цьогорічному Національному молитовному сніданку у Вашингтоні. Блауш – вже другий рік поспіль. За його словами, американські конгресмени, серед яких були здебільшого республіканці, обіцяли продовження підтримки України, натомість після перепалки в Овальному кабінеті відбуваються речі, прямо протилежні заявленому. Тому представник Чернігівської обласної ради звернувся до конгресменів з листами про підтримку України.
«Все, що сьогодні відбувається, – це шок для тих, хто був на національному молитовному сніданку і взагалі в Сполучених Штатах Америки, бо ті заяви, які ми чули там, – на 180 градусів протилежні тому, що ми чуємо зараз, – каже Дмитро Блауш. – Що стало причиною цього – мені невідомо. Коли ми були там, то всі – і республіканці, і демократи – засвідчили підтримку України: говорили про те, що треба продовжувати військову допомогу, натомість ми бачимо станом на зараз інформацію про припинення військової допомоги від США».
Представник обласної ради мав зустріч у Вашингтоні з нашою землячкою Вікторією Спартц. Каже, домовлявся з нею про зустріч електронною поштою, мав на меті переконати Вікторію більше підтримувати нашу державу. Втім, на жаль, останні заяви Спартц звучать в негативному руслі щодо України.
Вікторія Спартц також запевняла у своїй підтримці України
«Дивуватись тому, що Вікторія Спартц робить такі заяви, а конгресмени, які обіцяли підтримку, цього не роблять, не варто. Це – не унікальність американської політики, це така політика загалом – вона, на жаль, цинічна. Коли лідер робить певну різку заяву, то всі, хто навіть мають іншу думку, підтримують лідера. Це мінус і величезний цинізм політики. Зараз важко щось коментувати, але, відверто, це зовсім відрізняється від того, що було ще місяць тому в Сполучених Штатах. Причинно-наслідковий зв'язок мені важко пояснити. Можу сказати впевнено, що від цього точно виграє лише наш ворог», – коментує Блауш.
Під стінами Капітолію сенатори обіцяли підтримувати Україну
На його думку, з цього приводу не варто сіяти паніку, а більше зосередитись на підтримці ЗСУ, які є найнадійнішим і єдиним справжнім гарантом незалежності України.
«Я тільки повернувся з фронту, де ми з латвійськими партнерами передавали чергові 28 автівок. Тож коли мене питають: «що ми маємо робити», я відповідаю: «ми повинні згуртуватись та більше допомагати нашим збройним силам». Кожен має робити все, щоб бути корисним для армії. Це єдине, що стримує ворога. Чи треба боятися зараз? В лютому 2022 року було точно страшніше і гірше, аніж зараз. Тому головне – не сіяти паніку і підтримувати тих, на чиїх плечах все тримається. Бо дипломатія є сильною, коли сильною є армія».
Дмитро Блауш та Делл Лой Хансен – американський бізнесмен, благодійник та філантроп, який відбудовує село Слобода Іванівської громади
– Скільки загалом авто за час війни Ви разом із латвійцями передали?
– Близько двох сотень!
На переконання Дмитра Блауша, політикам, впливовим журналістам і громадськості варто також зосередитись на можливостях прямого впливу й діалогу з американськими політками.
«Я написав кожному з конгресменів листи на електронну пошту, тому що спілкування з американськими політиками відбувається через пошту, – каже Блауш. – Я написав про те, що ми дякуємо за підтримку, розуміємо, що без США наш супротив був би неможливий – про це треба говорити відверто, бо, на жаль, у нас сильний ворог, хто б там що не казав. Ворог із сильними союзниками, принциповими – не такими як зараз у нас, які торгують не тільки нашими інтересами, не тільки нашими територіями, а фактично людськими життями. Там все інакше, тому я пишу листи про те, що зараз дуже важливий голос кожного конгресмена, який підтримує Україну, важлива підтримка, важливо впливати на Президента та його адміністрацію. До цього часу отримував від них відповіді. Сподіваюсь, отримати і зараз».
– А чи з лише американцями, на Вашу думку, варто розмовляти?
– Не тільки з американцями, а й з європейцями. Це важливо. На жаль, в тій ситуації, в якій ми опинилися, кожен союзник для нас важливий. І коли сьогодні є непорозуміння зі США, а я не відкидаю, що ми все одно налагодимо відносини, ми маємо боротися за кожного нашого партнера. Але, безумовно, очікуємо рішучих дій від Європи – не щоб вони зібрались в Лондоні і просто поговорили. Спочатку вони всій країні і Президенту говорять, що ми збираємось, готуємо вам підтримку і миротворців, але після історії в Білому Домі нас зустрічають і кажуть, що з Америкою все одно треба миритись. Я впевнений, що на цій зустрічі представники цих країн робили дзвінки до США і «ламали» Зеленського. Мені здається, що замість мобілізації й усвідомлення своєї ролі Європа зараз виторговує свої інтереси. Вони стають прокладкою. Більше того – країни Балтії не запросили на цей лондонський саміт. Чому? Бо вони, як ніхто, розуміють небезпеку росії і вони будуть більш радикальні в своїх заявах.
– Тобто зараз ідуть торги?
– Так. Ідуть торги. Європейці не готові боротися. І, на жаль, ціна цих торгів – це життя українців. Щодня, щохвилини, щосекунди…
– Яка Ваша думка щодо угоди про надра: це нова кабала і перетворення України в колонію США чи це все-таки більш позитивні моменти?
– Щодо колонії, то, відверто, я так не вважаю. Поясню чому: це угода про наміри. Я не бачу там якихось підводних каменів для нас. Я навпаки бачу в ній вихід для США як аргумент для росії чому вони будуть стояти на боці України, чому в моментах переговорів будуть відстоювати наші території, бо сьогодні мова йде не лише про підписання мирної угоди, але й про те, що нам треба якомога більше повернути окупованих ворогом територій. Ми розуміємо, що від певних територій ми не відмовляємось, але вони залишаться окупованими якийсь час і ми дипломатичним шляхом будемо за них боротись. В угоді про надра я бачу тільки можливості, а не навпаки. Якщо ж говорити з практичної точки зору, то сотні тисяч українців навіть правом на виділення 2 гектарів не скористались. Про які надра може йти мова? Чи знає проста людина в селі, який олігарх і де видобуває в нас корисні копалини? Ні! А якщо це робитиме американська компанія, яка сплачуватиме податки в наш бюджет, в стабілізаційний фонд для відбудови країні і США будуть гарантом наших територій, то Україна від цього тільки виграє.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото з особистого архіву Дмитра Блауша
