Бактерії – дешеві, а прибавки – суттєві!
Попри складнощі й відсутність підтримки з боку держави, вітчизняна наука видає на ринок препарати, якими користуються навіть агрохолдинги і які здатні конкурувати з іноземними аналогами не лише за ціною, але й за ефективністю. Науковець Інституту мікробіології та агропромислового виробництва, кандидат біологічних наук Дмитро Крутило знає про штами бульбочкових бактерій все. Саме на невеликих демополях під Черніговом, на застарілому радянському обладнанні, наша наука робить дива, створюючи такі чудові препарати, як «Ризогумін», де бактерії та мікроелементи закладають в сої потрібний потенціал, водночас насичуючи рослину і ґрунт життєво необхідним азотом.
На невеликому демополі під Черніговом кандидат біологічних наук Дмитро Крутило проводить надважливі дослідження, які забезпечать суттєвий результат аграріям. Культура, з якою працює співробітник Інституту мікробіології та агропромислового виробництва, – це соя. Ця культура вирізняється тим, що має у своєму корінні бульбочки, вони відповідають за фіксацію азоту, важливого для розвитку рослини.
Дослідник бульбочкових бактерій, кандидат біологічних наук Дмитро Крутило
«Це – сорт “Титан” селекції Інституту кормів, – демонструє один із сортів сої науковець. – На цьому полі ми досліджуємо селекцію штамів бульбочкових бактерій».
Результат багаторічних досліджень проявився у створенні препарату для сої «Ризогумін». «Це препарат спочатку був на одному штамі, потім ми удосконалили його, шляхом поєднання двох штамів, – пояснює особливості створення Дмитро Крутило. – Селекційна робота зі штамами бульбочкових бактерій є постійною, ми також активно досліджуємо генетичний потенціал штамів. Крім того, вивчаємо таку властивість, як конкурентоздатність».
Сою чомусь полюбили зайці, тому демополе рятують, обгородивши сіткою
У результаті досліджень Дмитро Крутило виявив: генетично різні штами бактерій при поєднанні дають кращий ефект.
«Достовірно кращий, – підкреслює мікробіолог. – На основі дослідів було створено бінарну композицію штамів, і «Ризогумін» випускається зараз із цим поєднанням. Окрім штамів бактерій, цей препарат містить ще й біологічно активні речовини природного походження – мікро- та мікроелементи, фітогормони».
За словами науковця, компонент із біологічно активними речовинами до препарату додали задля того, щоб знівелювати негативний вплив середовища та інших факторів на бактерії й так чи інакше отримати прибавки. А вони дійсно можуть бути суттєвими.
«Якщо цей препарат використовувати в технології, то він дає 10-15 відсотків прибавки до врожаю, а якщо на «чистих» дослідах без хімії та гербіцидів, то до 30 відсотків», – пояснює переваги «Ризогуміну» його розробник.
Бульбочки фіксують потрібний азот, а «Ризогумін» забезпечує їх утворення та прибавку врожайності культури
Селекційна робота – це важкий труд, і через стан у вітчизняній науці, на жаль, низько оплачуваний. Задля того, щоб довести штами бактерій для препарату, потрібно три роки польових досліджень. Оскільки під сою з’являється все більше іноземних препаратів, то нашим науковцям треба проводити постійну селекцію.
«Досліджуючи бульбочки, ми досліджуємо різноманіття та конкурентоспроможність, – каже Дмитро Крутило. – Основна мета – знайти конкурентоспроможний штам, який би домінував у бульбочках. Проте не завжди важливою є конкурентоспроможність, важливі також кількість бактерій та їх різноманіття».
Вже за 40 днів сою з дослідної ділянки науковці збиратимуть вручну. Кожну квасолину лущитимуть руками, зважуватимуть і підраховуватимуть врожайність, визначаючи вплив препарату з біологічно активними речовинами та бактеріями на врожайність культури.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
