Змагалися досвід і завзяття
Адже саме звалювальник лісу ніби увінчує самовіддану і шляхетну лісогосподарську працю представників інших лісівничих професій, котрі доклали і рук, і серця, щоб посадити, доглянути і вберегти для людських потреб кінцевий продукт своїх багаторічних клопотів – ось оці стрункі та високі красуні нашого рідного лісу – величні у своїй красі сіверянські сосни. І цей час приспів. Увінчати всі лісівничі багаторічні турботи лісова галузь області уповноважила саме звалювальників лісу на їхньому щорічному конкурсі-змаганні.
До учасників змагання з привітанням звернувся начальник Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Демченко. Він, зокрема, сказав: «Професія звалювальника лісу за всіма світовими стандартами вважається однією з шанованих і найнебезпечніших. А людське життя, – наголосив Олександр Демченко, – найвища цінність у нашій державі і в нашій галузі. Ніякі кубометри деревини і ніякі гроші не варті того, щоб звалювальник лісу ризикував життям і здоров’ям. Отож кожне таке змагання, я переконаний, 
Він побажав учасникам конкурсу-змагання, трудовим колективам, які вони представляють, успішного старту і перемог.
Лунає команда головного судді змагання – заступника начальника обласного управління лісового і мисливського господарства – вишикуватись для урочистого підняття Державного прапора. До цієї почесної місії запрошується переможець минулорічних змагань, звалювальник лісу з ДП «Холминське лісове господарство» Сергій Щуліпенко.
І ось над стародавніми лісовими масивами Узруївського лісництва підіймається полотнище Державного прапора України як символ державницької позиції всіх лісівників Сіверянського краю.
А головний суддя змагань – заступник начальника ЧОУЛМГ Олександр Жук запрошує представників колективів до жеребкування і подає команду приготувати інструменти та підготуватися до змагання самим його учасникам.
Минають напружені секунди – заторохтіли пускачі й загули від натуги бензинові пили…
Слід відзначити, що всі члени команд у п’яти видах суперництва, а саме у звалюванні дерева, заміні ланцюга бензопили, розкряжуванні комбінованим різом і розкряжуванні точним різом та обрізуванні гілок стовбура продемонстрували високу професійну підготовку, вправність і наполегливість.
Нестерпна спека і свіжі зрізи сосон враз насичують лісове повітря терпким духом живиці й різнотрав’я. Та учасникам трудового суперництва не до запахів, бо краплі поту рясно котяться з-під захисних шоломів і застять очі. Але треба якнайшвидше і якнайточніше звалити своє дерево. Причому звалити зі снайперською точністю, щоб воно впало на ледь встромлений неподалік кілочок і своєю вагою увігнало його в землю...
Хіба ось такий професійний хист звалювальника лісу не назвеш мистецтвом? Адже щоб сосна впала саме на таку малу «ціль» і увігнала її в ґрунт, звалювальнику потрібно не лише, як кажуть, набити руку для точного і швидкого спилювання дерева, але й врахувати багато інших чинників – напрям і силу вітру, природний нахил сосни, особливості гіллястості її крони. Зрештою, куди крутнеться дерево після того, як розлучать його з власною кореневою системою, яка також має свої особливості – все це обов’язково враховує досвідчений майстер-звалювальник.
Треба відверто сказати: снайперською точністю під час звалювання дерева володіють далеко не всі. Та все ж такі «снайпери» є в кожному лісгоспі. Між тим суддями змагань фіксується точний час, витрачений на один із найголовніших видів змагань конкурсу. Ретельно перевіряється якість виконаної роботи, аналізується дотримання кожним вимог з охорони праці. Усі ці дані заносяться до протоколу конкурсу, щоб підведення підсумків змагання, визначення його переможців було об’єктивним.
Після завершення першого виду змагань його учасники за командою членів суддівської комісії приступають до наступного – заміни ланцюга бензопили за найкоротший термін. І так само головним суддею фіксується точний час, витрачений на цю операцію.
Третій і четвертий види змагання – розкряжування спиляного дерева комбінованим різом і розкряжування дерева на точність різу – вимагають від учасників конкурсу справді хірургічного окоміру і твердої руки. Бо контрольні заміри суддя і його асистенти, так само фіксуючи витрачений час, проводять із точністю до міліметра. А бензопила – це ж не хірургічний скальпель, вона куди норовливіша. Та команди звалювальників лісу з усіх одинадцяти лісгоспів успішно справляються і з цими видами змагання.
І ось нарешті останній вид цього захоплюючого трудового суперництва – обрізування гілок. Він, либонь, найлегший, але й тут є свої тонкощі й секрети, володіючи якими звалювальники лісу зачищають стовбури буквально за лічені секунди, дотримуючись заданої технології з економії сировини.
Нарешті й останній вид змагання завершено. Місце, де відбувалося це дійство, як поле бою – лежать всуціль один за одним звалені і розкряжовані стовбури сосон, пахне зеленою хвоєю зрізане гілля. На цьому «полі бою», яке нещодавно аж дзвеніло від гудіння бензопил, гупання дерев і вигуків вболівальників з лісогосподарських підприємств області, нарешті настає тиша.
Конкурсанти полегшено зітхають, складають шоломи, рукавиці, спецодяг, приводять до ладу свої натруджені бензопили, раз-по-раз поглядаючи у той бік, де зібралися на свою експрес-нараду з визначення лідерів змагання головний суддя зі своїми асистентами, а також громадськість із числа представників і головних спеціалістів лісгоспів та спонсорів захоплюючого дійства, що контролювала цей процес.
Після нетривалої дискусії і обміну думками суддівський колектив нарешті приходить до консенсусу з визначення першого, другого і третього місць у цьогорічному, двадцять першому конкурсі звалювальників лісу. Настає урочиста хвилина оголошення переможців.
Перше місце і визнане лідерство вже вкотре виборов звалювальник лісу Сергій Щуліпенко з ДП «Холминське лісове господарство». Цей непереможений переможець і представлятиме команду чернігівських звалювальників лісу на Всеукраїнському конкурсі.
А от третє місце – за гостинними господарями проведення конкурсу. Його виборов Василь Васильцов з ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство».
Від головного спонсора змагань – фірми «ТТТ» цінні подарунки переможцям вручив її директор Павло Товстиженко.
Завершився конкурс вже в надвечір’я обміном вражень всіх його учасників та щирими побажаннями переможцям удачі й перемог на Всеукраїнському конкурсі.
Коли вечірня прохолода трохи послабила денну спеку, команди учасників вирушили до рідних лісгоспів, щоб здобутий в захоплюючому змаганні досвід застосувати в сумлінній праці на щедрих лісових нивах Поліського краю.
Микола ТИЩЕНКО, фото автора
