Земельна афера: в чиїх руках опиняться тисячі гектарів земель ОТГ?

24 із 37 об’єднаних територіальних громад Чернігівщини отримали землю. Понад 70 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення, що раніше належали державі і числились як землі запасу, опинилися у власності ОТГ. Інвентаризацію земель проводили спеціалісти Головного управління держгеокадастру в Чернігівській області, а по її завершенню передали наділи в комунальну власність громадам. Мета – світла! Передбачалося, що завдяки передачі землі саме громадяни, а не чиновники, вирішуватимуть її долю, громади залучатимуть інвестиції і за рахунок ставок земельного податку отримають додаткові надходження до бюджетів. Утім, як виявилось, існують законодавчі лазівки, за допомогою яких довгоочікувані комунальні гектари можна запросто розбазарити і прибрати до рук. Першими таку схему спробували освоїти на території найбільшої громади в Чернігівській області – Менської ОТГ.

Плюс 30 мільйонів у бюджет?

7800 гектарів земельних угідь (11 відсотків з усіх земель, переданих ОТГ) – саме стільки після проведення інвентаризації отримала Менська об’єднана територіальна громада. Раніше це були землі запасу і розпоряджалася ними держава, а конкретно – держгеокадастр. Про те, як виграють земельні аукціони потрібні люди і фірми – марно розповідати. Та, окрім земель, що офіційно перебувають в оренді, є і така земля, яка, згідно з документами, не обробляється, а фактично там роками господарюють ті, хто «порішав» з ким треба. У Менській громаді це – більшість із переданих у комунальну власність земель запасу. У міській раді порахували: якщо змусити орендарів платити за ці земельні наділи, то бюджет отримає додатково щонайменше 30 мільйонів гривень (четверту частину існуючого бюджету), якщо ж землю виставити аукціон – і того більше! Проте на шляху до світлого майбутнього з’явилися дві перешкоди: перша – недоладна інвентаризація державних землевпорядників, друга – юридичні лазівки в законодавстві, з допомогою яких земельні наділи можна без проблем порозпихати в приватні кишені.

 

Заяви приносили пачками

12 грудня на розгляд земельної комісії Менської міської ради надійшли перші 600 заяв від громадян, які вирішили скористатися своїм правом на отримання земельного наділу для ведення особистого селянського господарства.

Заяви були написані мешканцями села Куковичі, де, як запевняють очевидці, ходили спеціально навчені люди із готовими бланками та конкретними кадастровими номерами. І люди підписували! Хто ж не хоче халяви? Заяви на отримання землі написані переважно на землі віддаленого Стольного – саме там, згідно з даними кадастрової інвентаризації, числиться значний масив земель запасу, переданих у власність громади.

Ситуація із масовим поданням заяв на землю неабияк стурбувала керівництво ОТГ, але в законодавчому руслі вирішити це питання виявилося надзвичайно складно.

«Згідно статті 121 Земельного Кодексу України громадяни України мають право на безкоштовну передачу їм земельних ділянок із фондів державної та комунальної власності для ведення власного селянського господарства, розміром до 2 гектарів землі, – пояснює заступник Менського міського голови із земельних питань Максим Гайдукевич. – Я як посадова особа зобов’язаний розглянути документи і подати їх на сесію для голосування депутатами у 30-денний термін. Якщо я цього не зроблю, заява автоматично буде вважатися задоволеною і громадянин може спокійно замовляти виготовлення технічної документації».

Вихід знайшли, скликавши позачергову сесію, яку частина депутатів проігнорувала. Як виявилося, недарма. Доки збирали сесію, в міськраду на розгляд довезли ще півтори тисячі заяв.

«У нас вже таких заяв більше трьох тисяч, – коментує Менський міський голова Геннадій Примаков. – У місячний термін розглянути і перевірити всі заяви ми фізично не в змозі, тим паче, що треба розглядати і голосувати кожну з них на сесії. А заяви і далі підвозять. Організатори ажіотажу знахабніли вже до такої міри, що землю ще не виділили, а з людьми вони вже укладають договори оренди на 49 років, – обурюється він. – Цей процес сколихнув певне коло депутатів міськради з «Нашого краю», – розкриває карти Примаков. – На сесію, звісно, ніхто з них не з’явився».

За словами профільного заступника міського голови Максима Гайдукевича, працівники земельного відділу, переглянувши першу тисячу заяв, знайшли серед заявників 100 чоловік, які не принесли повного комплекту документів, і 35 чоловік, які вже скористалися правом на отримання земельної частки.

 

Хто стоїть за спинами заявників?

Керівник Менської ОТГ розповідає про те, що земельну карту розігрує певне коло депутатів, які займаються сільськогосподарським товарним виробництвом. Головний серед них – відомий за нашою публікацією «Розорана Московщина» депутат Менської міської ради Олександр Булавка. Нагадаємо, восени минулого року селяни з Ушні звинуватили депутата в тому, що він самозахватом розорав сотні гектарів унікальних за ботанічним складом придеснянських лугів. Ситуація набула розголосу, але так нічим і не закінчилася, оскільки люди, які проводили перевірку і підписувались під порушеннями, до суду не з’явилися.

«Перша спроба отримати землю здійснювалась за допомогою учасників АТО, – каже Геннадій Примаков. – Наскільки мені відомо, Булавка підписав контракт і займається ремонтом військових складів на Одещині. Звідти він привіз до Мени цілий батальйон «атошників», які всі різко захотіли взяти землю, причому в тих селах, де Булавка орендує паї, – продовжує керівник ОТГ. – Ну, давайте тоді всім одеситам віддамо менську землю, а меняни хай в Одесу по землю поїдуть, чи як?».

Отже, три тисячі заяв лежать в міській раді – це понад 6 тисяч гектарів на роздачу! Зрозуміло, що в такому випадкові говорити про аукціон і додаткові надходження до бюджету не доводиться. Як вже зазначалося, більшість цих земель давно обробляють землевласники, не сплачуючи за це ні орендної плати, ні податків. Коли ж випала така нагода, укладати договори оренди вони не захотіли і вирішили піти іншим шляхом – узаконеної схеми!

Керівництву ОТГ вдалося на деякий час зупинити дерибан, що наближався. Так, у січні було зібрано ще одну позачергову сесію Менської міської ради, яку традиційно проігнорувала вище згадана команда депутатів. Депутати ухвалили рішення – не розглядати заяв до остаточного закінчення проведення інвентаризації комунальних земель.

 

Чия земля?

Коли мешканці громади дізналися про те, що відбувається з їхніми землями, то підняли бучу.

У Феськівці на схід села прийшло близько сотні людей. Основне питання порядку денного – земля! На зборах присутні представники Менської ОТГ: її керівник, заступник та депутати, а також представники райдержадміністрації.

Виконувачка обов’язків старости Світлана Козел першим питанням підняла проблему громадського пасовища.

«Питання із пасовищем площею 70 гектарів вже вирішене, – каже вона. – Але є проблема. Колись ми роздавали людям по 30 соток наділів для обробітку. Станом на сьогодні жодна людина не зробила правовстановлюючих документів на цю землю. Якщо у людей виникне таке бажання, то зробити документи не буде проблеми».

Про те, які землі держгеокадастр порахував і передав громаді, розповідає начальник відділу земельних ресурсів Менської міськради Павло Терентьєв.

«Нам передали землі запасів і резерву – всього 7 ділянок загальною площею близько 300 гектарів, – говорить землевпорядник. – Як з’ясувалося, на частині цих земель працюють фермери. Коли ми розмовляли з людьми, то з’ясувалось, що на деяких ділянках фермери ніколи не працювали. Землю просто здають у суборенду, – продовжує Павло Іванович. – Тому рішення міського голови не підписувати заяв було логічним. Треба дати можливість людям самим визначитись, що вони хочуть бачити на своїй землі. Я просив би людей не піддаватись на ажіотаж і не відкладати на великий проміжок часу оформлення документів на земельні ділянки, які їм надавались. Якщо цього не зробити, то у 2025 році вони перейдуть у державну власність».

За словами головного землевпорядника Менської ОТГ наразі ніхто точно не знає, скільки у Феськівці вільних земельних ділянок, хто власник і які з них треба узаконювати.

Слова Павла Терентьєва підхоплює депутат Менської міськради Володимир Гнип.

«Там 10 гектарів Дорошенку, там 20 гектарів Міщенку, якого ніхто ніколи в селі не бачив, – виступає депутат. – Податків ніхто не платить. На моє особисте переконання, треба провести інвентаризацію, розібратись і прийти до спільної думки, чи є сенс ділити землю по 50 соток, чи запропонувати зайти в громаду людям, які платять по 15-18 відсотків. Цей варіант буду виносити проектом рішення на сесію і ми тоді побачимо, як ці землевласники, що платять людям по три відсотки, будуть розмовляти із людьми».

Ніхто не має права згадувати про громадське пасовище, – переконаний колишній сільський голова Микола Хареба. За його словами, воно було створене за рахунок земельних часток-паїв селян.

«Яке має право Булавка претендувати на наші пасовиська? – обурюється Микола Васильович. – Це люди виділили! Те, що ці землі числяться в держгеокадастрі, – все вирішували в кабінеті. Але ж про це знала і сільський голова, і депутат Володимир Гнип. Треба було узаконити пасовище і ніяких заяв не приймати, – продовжує Микола Хареба. – Я нагадаю про те, що землі резерву ми створювали в першу чергу для роздачі соціально-культурній сфері та тим, хто переїде на постійне місце проживання. У зв’язку з цим сільською радою було ухвалене рішення роздати по 30 соток землі. Це рішення і досі має юридичну силу, воно не скасоване. Люди користуються землею і сплачують за неї податок. Чому виникають питання землі – я не розумію, – дивується колишній сільський голова. – Вільної землі у Феськівці немає!».

«Я пропоную залишити в спокої землі у Феськівці і дати можливість людям самим вирішувати, що робити зі своєю землею», – виступає Валерій Собакар.

 

Після інвентаризації гектарів поменшає

«Мені по барабану що Булавка, що Гайдукевич, – виліз на сцену клубу, де відбувалися збори, депутат Менської міськради Віктор Петрушанко. – Ви всі знаєте мою позицію по лугах! Я пропоную першим пунктом оголосити недовіру заступнику Менського міського голови Максиму Гайдукевичу».

«Бачиш, який він, за справедливість», – іронічно закидає жіночка осторонь.

Це – Валентина Драгун. Виявляється, Віктор Петрушанко ось вже впродовж п’яти років поспіль безоплатно користується її паєм у 3,5 гектара.

«Чоловік починав оформлювати державний акт на землю, але так і не зробив. Де він дівся – я не знаю, але сертифікат на землю в мене є, – каже Валентина Веніамінівна. – Спочатку за землю він (Віктор Петрушанко, – Авт.) платив, а коли помер чоловік, то ще років три поплатив і перестав. Вже років п’ять мені ніхто не дав ні копійки».

Три роки чекає свої законні два гектари і дружина учасника АТО Діана Храпач.

«Наша заява лежить у держгеокадастрі, – каже вона. Мій чоловік – учасник бойових дій, але ми і досі не можемо собі землі ніде знайти».

Після півгодинного балагану селяни проголосували за рішення узгодити зі старостами питання відведення земельних ділянок та винести на сесію узгоджений проект рішення. Також було вирішено призупинити виділення земельних ділянок до повного проведення інвентаризації та приведення у відповідність земельних ділянок, які були надані людям.

Підсумував збори керівник ОТГ Геннадій Примаков.

«Землю-то нам передали, але на папері у нас одна цифра, а на ділі – інша, – каже він. – У цьому вина держгеокадастру. Як виявилося, люди справно, чесно впродовж двадцяти і більше років сплачують за ці земельні ділянки податки, мають на руках рішення відповідних сесій, тобто будь-якого невиконання зобов’язань по цих землях від людей немає, а нам держгеокадастр передає землі і каже: «нате, розпоряджайтесь», – продовжує міський голова. – А там людські городи, там фермери працюють, там земля на працівників соціальної сфери, там сіножаті».

На переконання Геннадія Примакова, після остаточного проведення інвентаризації земель може виявитись значно менше. Але до того часу жодна заява не буде розглянута, жодного рішення не буде ухвалено, інше діло – якщо це заяви учасників АТО.

«Нещодавно у нас був прецедент, коли на погоджувальній комісії з земельних питань, на якій були присутні матері двох загиблих захисників, – розповідає Геннадій Анатолійович. – Вони сказали, що з березня 2017 року мають рішення про видачу наділу на руки, а землі не бачили і близько. З’ясувалося, що технічну документацію їм виготовляло господарство в Куковичах, керівник якого є депутатом міськради. Це – Сергій Нужняк. Ми дізнались у держгеокадастрі, що документи лежать у них. Після дзвінка туди документи принесли одразу ж. Виходить, що впродовж двох років господарство використовувало землю батьків загиблих учасників АТО, не сплачувало їм оренду і відповідно не сплачувало податки. Отакі бувають благодійники».

 

Навіщо «хитають» зама?

Присутній за сході села перший заступник голови Менської райдержадміністрації Сергій Мурований від виступу і подальших коментарів відмовився. Він поспішно покинув залу. Мету візиту чиновника в село Феськівка вдалося з’ясувати телефоном.

«Ми робимо об’їзд сіл згідно з графіками роботи. Відповідаємо на питання людей. Це так звана виїзна приймальня. У Феськівці я не виступив через те, що люди були обурені земельними питаннями, не було сенсу розповідати про ті заходи райдержадміністрації, які ми провели», – прокоментував він.

Торкнувся чиновник і питання землі. Йому закидали те, що його син та дружина, не будучи мешканцями громади, написали заяви на отримання землі.

«І я, і мій син – учасники АТО. Хоча ми і прописані в Чернігові, але хіба ми не маємо права на земельну ділянку в Мені? Так само як і моя дружина, –каже Сергій Мурований. – Коли я вийшов із відпустки 29-го числа і запитав, чи розглядалися заяви про виділення землі, то мені відповіли, що не розглядалися, бо не проведено інвентаризації земель. Хоча на той час було написано вже близько 800 заяв. Заяв від учасників АТО також ніхто не розглядав, всім було глибоко по…ер. Наразі на розгляді у міській раді лежить орієнтовно 40-50 таких заяв. Я не дивився, чи це люди з Менщини, але хіба учасники бойових дій не мають права на земельний наділ на території України? Немає значення, звідки учасник АТО – Чернігів це чи Київ. Сьогодні був схід села в Киселівці. Там одноголосно прийняли рішення про недовіру заступнику Менського міського голови».

Які юридичні наслідки від такого голосування – незрозуміло. Сергій Григорович не зміг докладно пояснити, чому підіймають питання недовіри заступнику з земельних питань Максиму Гайдукевичу і в чому його вина.

«За неякісну підготовку земельних документів», – пояснив заступник голови РДА.

Виходить якась оказія – недовіру заму Примакова виносять за те, що він не підготовив документи і не пропустив більше 3-ох тисяч заяв на розгляд сесії, разом із тим на сходах села підіймається протилежне питання – заборонити їх розглядати до завершення повної інвентаризації. Навіщо це робиться – важко зрозуміти. Адже відповідне рішення вже прийняте Менською міською радою. Наразі ж одну із можливих схем дерибану землі вдалося зупинити. Та чи надовго?

Віталій НАЗАРЕНКО, фото Миколи Олексієнка

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"