Як дуб міцна, як сонце – неспалима
Так заявити про себе публічно і на весь голос, напевно, далеко не кожна жінка наважиться. Адже така її природа – почуватися слабкішою за чоловіка, опертою на його міцне плече, часом схованою за широкою спиною.
Такому чоловічому захисту радіє й авторка високої самооцінки, слова якої взяті для заголовку даної публікації, - поетеса Тетяна Череп-Пероганич. Водночас вона твердо переконана, що належить до тих представниць «слабкої статі», про яких кажуть – Сильна Жінка. Бо кожного разу, коли життя припирало її до стінки, користувалася своїм життєвим «рецептом», яким й з читачами поділилася, - «… вперто грюкнувши дверима, лишаю біль – і пташкою у літо».
Свою сміливу відвертість талановита поетеса виклала у вірші «Сильна жінка», що увійшов до її нової книги «Осінь дорослої жінки», віддрукованої видавництвом «Український письменник». Та таке Тетянине признання належить як їй особисто, так і чи не кожній дорослій жінці, що десь глибоко в душі приховує своє тільки їй одній утаємничене. А щоб воно вирвалося на поверхню, дало привід вголос сказати «Я сильна Жінка!», без сумніву, треба зустріти Його - і вимріяного, і неочікуваного, але такого необхідного. Тоді де й сила візьметься!.. Й по-іншому небесне Сонце засяє, й не одне воно її грітиме, тіло наново молодітиме, філософію життя переписуватиме. Виявиться, що «І не в літах справа! Ти жінку, мов дівчину, звабив», - призналась Йому і своїм читачам закохана поетеса. Й доповнила:
Ти, як сонце, засліпив мене вмить.
Я нічого не бачу, нічого…
Лише відчуваю страх
Від дотику дужих рук
До грудей,
Що тріпочуть пташатами,
Перед ні з чим незрівняною силою Любові.
Ти – моє сонце!!!
Для вибуху таких почуттів теж треба бути, беззаперечно, сильною жінкою. Адже шлях до того блаженного стану не буває простим, це й авторка підтвердила у своєму поетичному творінні: про «невдалу пару» та «топтання по її почуттях»; про людей, які приносили їй біду; про «часи спокуси без гроша» та як «від самотності і нелюбові вовком вила біда чорна». Але…
«Недарма, відпустивши тебе, я себе відпустила», - йдеться у вірші «А тебе не впізнати»:
Відірвалася від невезінь і печалей гірких.
Як же добре, що ми розійтися спокійно зуміли.
Лиш поплакали трохи, а потім набравшись десь сил,
Я любові у Долі – насмілилась і попросила.
Ну чого ж ти собі так нічого і не попросив?!..
До нової збірки нашої талановитої землячки увійшли поезії, п’єси, твори в перекладі польською і болгарською мовами. Червоною словесною ниткою там витворений Гімн жінці, в якої вистачає сил «не схибити на схилах долі, завжди із совістю в двобої, але не опустила крил».
Навіть тоді, коли у одній з поезії матері сказали, що син загинув у АТО. «Та тіла ж нема ніде… І мати єдину дитину картоплю копати жде».
Тема війни на Сході теж перепущена через жіноче серце – міцне і водночас найбільш вразливе, що не перестає терзатись, пекучою кров’ю обливатись: «Тільки ж доки ще будуть вбивати? Тільки ж доки ще будуть вмирати?».
Відповіді на ці запитання мали б дати ті, хто привласнив собі Ліцензію на людське життя, на яку має право лише Господь. Самозванці по обидві сторони фронту неоголошеної війни не усвідомлюють і тієї господньої мудрості, що кров ніколи не змиєш кров’ю. Тож … «Кров, як водиця, все тече й тече, вбивають тих, кому б ще жити й жити».
Господь неодмінно покарає тих, хто затіяв і підтримує криваву бійню, та чи зрадіють від того «Згорьовані навіки матері, і вдови молоді, й осиротілі діти…»?..
Напевно, авторка нової літературної збірки, мати двох дітей, не випадково саме зараз звернулася до теми Сильної Жінки. Своїм майстерним словом «доросла жінка» вдихає надію на повноцінне життя і тим жінкам, які самі називають себе осінніми жінками. Обнадіює й тих, кому найбільше потрібна надія:
Листям додолу осінні печалі
Я тебе цілих півроку чекаю.
Син вчора вперше
Сказав слово «тато».
Правда ж, для щастя
Не треба багато?!
Я тебе, рідний, весною зігрію,
Я в твою душу зорі посію.
Буде над нами мирне ще небо.
Тільки живим повертайся. Так треба!!!
Нова книга Тетяни Череп-Пероганич «Осінь дорослої жінки» вже знайшла свого масового читача. Бо неї написала Сильна і ЩАС-ЛИ-ВА Жінка! Чого й іншим бажає, ще й підказує, як того досягти. Самі в цьому переконаєтесь, коли візьмете до рук цю захоплюючу поетичну збірку.
Григорій Войток
