Водогін у Мохнатині чекає спонсорів

У селі Мохнатин Чернігівського району проблеми з водою. У жодному колодязі немає якісної питної води, навіть зі свердловини 50 метрів завглибшки вода «рижіє», тільки-но занесеш до хати. Виною тому високий вміст заліза. Тому люди вважають, що необхідно провести в селі водогін. От тільки де взяти грошей - не знають.

Мохнатин – невелике село в Чернігівському районі, в 15 кілометрах від обласного центру. Місцеве керівництво теж вважає: якби в селі створити комфортніші умови, провести водогін, то, можливо, до них приїздила б жити молодь. Газ в селі є, проводили його декілька років тому, також майже своїми силами. Люди скидалися, брали кредити. Готові селяни і з водою так зробити, ось тільки потрібно почати.

«Вода нам дуже потрібна, – розповідає голова Мохнатинської сільської ради Любов Юрченко. – У нашому селі немає жодного колодязя з хорошою водою. Навіть з 50-метрової глибини - прозора, а в хаті постоїть декілька годин – і стає рудою. Це через те, що заліза в ній дуже багато, тому і свердловини потрібно бити значно глибші. Два роки тому, наприклад, був такий період, коли у колодязях води не було ніякої, вона просто зникла. Скільки довелося нам мучитися... Це ж не тільки собі пити, а ще й худобу напувати. Ті, у кого є гроші та сили, попробивали свердловини в дворах».

У сільській раді є план, немає тільки головного – спонсора. Адже всі роботи обійдуться не менше 10 мільйонів гривень, а де їх взяти такій небагатій сільській раді?

«План-проект водогону ми зробили влітку, – розповідає пані Люба. – Я навіть виставила його на платформу Мінрегіонбуду. Їздила на представлення проектів, але поки що спонсорів не знайшлося. Нам потрібно не багато не мало – цілих 10 мільйонів гривень. Звичайно, ці роботи можна б було здешевити, якщо не пробивати нову свердловину, а прочистити нашу стару. Колись у колгоспі була свердловина на 360 метрів углиб. Це так звана вода стратегічного значення. На такій глибині мала б бути чиста вода. Та нею ніхто не користувався. Декілька років тому я знайшла спеціалістів, які опускали в свердловину камеру і дивилися, придатна вона чи ні. На той час вона була затампонована. Але хтось відірвав ту залізку, і тепер ця свердловина засипана всіляким сміттям. Я зверталася до спеціальних організацій, які займаються чисткою. Сказали, що можна спробувати вичистити, та чи буде там вода тепер, чи працюють ті фільтри? Вже більше 20 років минуло. І вже навіть не знаю, як краще діяти. Щоб зробити діагностику і вичистити свердловину, потрібно також чимало коштів. А якщо я викину стільки громадських грошей, а свердловина виявиться непридатною? Брати на себе таку відповідальність боюсь. Якби знайшлися фахівці, які зробили б діагностику і сказали - буде там вода чи ні. тоді б вже сільська громада починала щось робити. Люди згодні скинутися грішми, створювати кооператив, аби провести водогін. Тим паче, досвід у нас є».

Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото автора

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"