20 листопада – День працівників сільського господарства України
Дорогі співвітчизники! Шановні працівники сільгоспвиробництва славного Сіверянського краю! Незламні воїни Збройних Сил України!
У цей лихий і жертовний для України і її терплячої української спільноти всього світу час прагну своїми зболеними серцем і душею звернутися до незабутніх, вкарбованих у віки, слів великого Кобзаря, якими він стверджує, що «встане правда, встане воля». Хоча нині по всій Україні – «кривавії ріки». І греблею для оцих рік, шановні мої однодумці, я переконаний, стане Хліб. Хліб з великої літери. Бо він таки – усьому голова! Він, хліб, є головою і для нашого шановного Головнокомандувача, і для Прем’єра, і для захисника нашої спільної матері у вишиванці – рідної України. Хліб на столі генерала і в бліндажах мужніх гармашів, танкістів та піхотинців, ще донедавна хліборобів і синів хліборобських.
Хліб і тільки хліб – ось ключове слово нашої безумовної перемоги над знавіснілим ворогом! І це добре усвідомлюють ті, хто навіть на ще не повністю розмінованих полях не боїться ні збирати урожай, ні засівати новий. І ворог це добре усвідомлює: у нього ні ракет, ні шахедів не вистачить, якщо у нього від Владивостока до Брянська хліба не стане.
Так невже золоту і переможну вагу Хліба не усвідомлюють наші урядовці? Переконаний: розуміють і усвідомлюють. Чому ж тоді на шию і так страдницького від незгод хлібодара бездумно накидають газовий зашморг? Адже перестане битися його поки що палке від любові до землі серце і не стане життя на страдницькій землі від Зачепилівки до Тегерана. І не допоможуть тоді ні Коран, ні Біблія.
Наш Отець небесний і Матір Божа оберігали від безхлібного безчестя найродючіші українські землі. Вірю, що так і далі буде! Як твердо вірю в нашу Перемогу. Як хочу вірити і в те, що талановитий, чесний до останку молодий наш Президент таки збагне, що коли настає загроза цілій державі, можна діяти так, як у свій час діяли залізна леді Маргарет Тетчер, канцлер Федеративної Німеччини Конрад Аденауер, прем’єр Великобританії Уїнстон Черчиль, котрі вдалися до націоналізації, рятуючи свої держави від занепаду і поневолення.
Отож не буду повторювати про ті здобутки, про які доповів Вам, шановний Володимире Олександровичу, у своєму листі, а з Божим благословенням закликаю Вас націоналізувати всі джерела енергоресурсів, які, вважаю, майстерно приховали і Ваш попередник, і «газова принцеса», та й той, хто на Закарпатті і в Угорщині ллє воду на рашистський млин. Ви про них добре знаєте. А якщо ні – суворо спитайте з тих, хто несе державну відповідальність за виявлення корупції і корупціонерів. Переможемо ворога – знайдемо можливість, як цивілізовано компенсувати забране в ім’я збереження нашого найціннішого скарбу – держави Україна.
За шість десятків років кермування хлібодарами я ще ніколи не ніс у своєму зболеному серці стільки тепла і ніжності до тих, кого Віктор Ющенко чомусь назвав «маленькими українцями». Ні, вони всі – від комбайнера до водія КАМАЗу, від доярки до шанованого ветерана, хто свій селянський пай довірив «Землі і волі» – зовсім не маленькі українці, а самовіддані і до останнього поруху свого серця справжні Патріоти, вірні громадяни своєї матері-України! Доземно схиляю саме перед ними свою сиву голову за їхній праведний і страдницький труд! Бо вони, саме вони найкраще і щиросердно виконують найперше прохання до Господа «Хліб наш щоденний дай нам сьогодні». Втілюють його в своєму повсякденному житті щодня заради України оті «маленькі українці».
Слава отаким Героям! Бо саме для них Україна – понад усе! І слава нації, котра зі своїх людських надр народила і виховала таких людей. А до ворогів прийде неодмінно ота, що з косою. Бо перемагає не тільки зброя. Перемагає і завжди перемагав його Величність Хліб.
Зі святом хліборобським, любі побратими!
Вірте, не в силі Бог, а в правді! А правда за нами, українськими хліборобами, котрі і в найтяжчу для Вітчизни годину знають: від хлібної зернин життя на землі починалося. І не дозволимо оцю золоту зернину втоптати російським чоботом в багно окупації навіть ціною непопулярної для ринкової цивілізації всіх європейських країн націоналізації енергетичних ресурсів. Бо лише в цьому бачу спасіння України, і святий Спаситель благословить нас на цей крок!
Зі святом працівників сільського господарства, дорогі однодумці з берегів зачарованої Десни, зі всієї рідної України.
Леонід ЯКОВИШИН, Герой України, народний депутат Верховної Ради України першого скликання, публіцист, кандидат економічних наук
