«Він  був одним із нас»

Під таким гаслом в обласному Палаці дітей та юнацтва відбувся 15-й звітний концерт вихованців гуртка «Гра на гітарі». Один за одним виступали юні гітаристи. Для когось це був перший публічний дебют. Були й музиканти, які вже досягли певних успіхів. І разом з учасниками концерту, їхніми батьками та друзями в просторій аудиторії незримо був присутній колишній гуртківець Євген БУШНІН, який, на жаль, два роки тому загинув в АТО на Сході України. Фото героя з розповіддю про нього – на спеціальному стенді. Пам’яті Євгена і був присвячений цей концерт.

Його мама не приховувала хвилювання і почуття вдячності за те, що її сина не забувають.

Згадуючи його дитячі роки, вона зазначила, що Женя зростав дуже веселим і товариським. І майже всі його шкільні роки пройшли у цьому Палаці. З 1-го класу займався спортивною гімнастикою в Олександра Івановича ТЕРЕЩЕНКА. А ще дуже любив музику, вчився грати на гітарі. Сімнадцятирічним юнаком став членом гуртка «Дискоклуб», який тоді очолював другокурсник Чернігівського педагогічного університету Андрій ТЕРЕЩЕНКО (нині він керівник гуртка «Гра на гітарі»). «Отже, мій син був одним із вас»,- сказала перед початком концерту Наталія Миколаївна БУШНІНА.

Вихованці дитячої інформаційної агенції «Крила» скористались можливістю поспілкуватися з мамою героя.

– Наталіє Миколаївно, Ваш син закінчив історичний факультет Чернігівського педагогічного університету. Він був учителем?

– Ні, він захопився археологією і працював в археологічних експедиціях.

Євген брав участь у Революції Гідності?

– Безпосередньо у тих подіях він участі не брав, але надавав посильну допомогу. На роботі вони виготовляли щити, якісь знаряддя... Він підтримував Майдан всією душею.

А як Ви сприйняли його рішення піти в зону проведення АТО?

– Це був шок. В армії він не служив. Військового квитка у нього не було. Згодом я дізналася, що він добровільно з другом пішов до військкомату. Друга не взяли, а Євген 5-го вересня 2014-го року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

– Чи відомо Вам, за яких обставин він загинув?

– Це сталося 10 лютого 2015-го року. Ми з ним розмовляли по телефону об одинадцятій тридцять, а орієнтовно о 12 годині бойовики почали обстрілювати Краматорськ. Саме тоді під час виконання військового обов’язку Женя був смертельно поранений у груди – осколком йому розірвало легені.

– А через півроку Указом Президента України Євген БУШНІН був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Тобто Ваш син загинув як герой?

Про його героїчні вчинки нічого не можу сказати. Тільки те, що він піднявся з дивану і добровільно пішов до війська, на мою думку, вже є героїзмом. Деякі ухиляються, декого «відкуповують»... Бойові побратими Євгена казали, що сама служба у загоні спецпризначення має певну специфіку: мовляв, чим менше нас бачать і чують, тим краще, тим більшого успіху ми досягаємо. Розповіли і про те, як одного разу кілька наших бійців потрапили в засідку. Потрібні були добровольці, щоб іти їх виручати, і мій Женя відгукнувся одним із перших…

З дня загибелі Жені минуло більше двох років. Змиритися з горем допомагає підтримка друзів мого сина. І з університету, і зі служби. Хлопці приїжджали 10 лютого на другу річницю його загибелі. Скільки прекрасних слів від них почула! Знаєте, як це підтримує! Ніякі пам'ятники, ніякі меморіальні дошки не замінять живої пам'яті про сина. І я тішусь, що про нього не забувають. У педуніверситеті була організована виставка, присвячена йому, взимку відбувся футбольний турнір (хлопці-атовці проводили) і одна з восьми команд була названа його ім'ям. І ось сьогоднішній концерт… Адже Женя дуже любив музику, гітару. І я наче повернулася у дитинство та юність свого сина. У нас вдома постійно відбувалися репетиції.

І які Ваші враження від концерту?

– Приємні. Такі красиві і талановиті діти! На фоні тих жахливих подій, що не так давно відбулися у нашому місті, це чудо.

Ви маєте на увазі жорстоке побиття дівчинки однолітками?

Так. Якщо діти не зайняті чимось цікавим, ясна річ, підуть «на вулицю». А тут, у Палаці, ганебних вчинків не буде. Бо діти - в музиці. А музика - це життя, культура.

 До речі, двоє вихованців гуртка «Гра на гітарі» наприкінці квітня представлятимуть обласний Палац дітей та юнацтва на конкурсах і фестивалях: Аліна ГАЙ – у Львові у конкурсі «Світ талантів», а Андрій ЧОРНИЙ - у конкурсі української патріотичної пісні та поезії «Янголи світла» у Чернігові.

 І керівникові гуртка «Гра на гітарі» Андрію ТЕРЕЩЕНКУ було дуже приємно, що мама його колишнього вихованця, а згодом і друга Євгена БУШНІНА, яка спочатку мала намір послухати тільки дві чи три композиції, залишилася до кінця концерту. Перше ж знайомство Андрія Терещенка з Євгеном відбулося 24 роки тому, коли Женя прийшов у гурток «Дискоклуб». А згодом вони грали в одному гурті «Кущі». Мали виступати разом і на Зеленій сцені у 2014 році у спеціальному проекті, присвяченому легендарному гурту БІТЛЗ. Готувалися... Навіть залишилися фотографії. Це останні фотографії Євгена у Чернігові. Та у день концерту він мав уже бути на призовному пункті. Тож зі сцени оголосили, що музиканти будуть грати для Євгена і сподіваються, що вони ще виступлять разом. Та не судилося…

«Євген був дуже світлою людиною і гарним музикантом. Так вважаю не лише я, а і його друзі, – додає Андрій Терещенко. – Восени на базі обласного Палацу дітей та юнацтва плануємо провести Фестиваль гітарної музики пам’яті патріота та музиканта Євгена Бушніна. Це свято не тільки додасть юним музикантам снаги та майстерності, а й сприятиме їхній популярності серед однолітків. Адже музика несе добро та радість».

 

Віра ЛИСИЦЯ, дитяча інформаційна агенція « Крила» обласного Палацу дітей та юнацтва

 

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"