Важливий крок у проведенні судової реформи
5 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя», ініційований Президентом України. Це важливий крок у контексті проведення судової реформи. Роз’яснення з цього приводу надав начальник Головного територіального управління юстиції в області Олег Трейтяк.
– Чим же займатиметься Вища рада правосуддя?
– Вища рада правосуддя буде опікуватися формуванням доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержанням норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів. Новий закон значно розширює повноваження Вищої ради правосуддя у порівнянні з повноваженнями попереднього органу – Вищої ради юстиції. Тепер Вища рада правосуддя вносить подання про призначення судді на посаду; ухвалює рішення про звільнення судді з посади, про порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; надає згоду на тримання судді під вартою чи арештом; розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді; бере участь у визначенні видатків Держбюджету на утримання судів, органів та установ системи правосуддя. Раніше деякі з цих повноважень належали Парламенту.
– Яким чином Рада здійснюватиме свої повноваження?
– Як правило, Вища рада правосуддя діє у пленарному складі, якщо інше не встановлено цим Законом. Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати з числа своїх членів. Кількість Дисциплінарних палат та кількісний склад кожної палати визначаються рішенням Вищої ради правосуддя. Інформація про дату, час і місце проведення засідання Вищої ради правосуддя, а також проект порядку денного засідання, крім випадків, передбачених регламентом Вищої ради правосуддя, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя. Особа, питання щодо якої має розглядатися Вищою радою правосуддя, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за 10 календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом. Важливо зазначити, що Вища рада правосуддя, її органи, член Вищої ради правосуддя для здійснення своїх повноважень мають право витребовувати та одержувати на їх запит необхідну інформацію та документи від суддів, судів, органів суддівського самоврядування, інших органів та установ у системі правосуддя; органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб; юридичних осіб. Право робити запити від імені Вищої ради правосуддя має Голова Вищої ради правосуддя або його заступник. Член Вищої ради правосуддя має право робити запити у справі, по якій такий член є доповідачем. Особа, яка отримала запит Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя, зобов’язана протягом десяти календарних днів з дня його отримання надати необхідну інформацію та/або відповідні документи (їх копії). У разі отримання запиту щодо надання інформації щодо подання про надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арешту судді інформація та документи надаються невідкладно, однак не пізніше 3 днів з дня отримання запиту.
– А хто може ініціювати розгляд питань, віднесених до компетенції Ради?
– Дисциплінарна скарга щодо судді або заява про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад може бути подана будь-якою особою, якій відомі відповідні факти. Заява чи скарга подається у письмовій формі та повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові (найменування) заявника, адресу його місця проживання (перебування) або місцезнаходження, номери засобів зв’язку; прізвище, ім’я, по батькові та посаду судді (суддів), прокурора (прокурорів), щодо якого (яких) подано заяву (скаргу); конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку (порушення вимог щодо несумісності); посилання на фактичні дані (свідчення, пояснення, інші докази), що підтверджують зазначені заявником відомості. Дисциплінарне провадження щодо судді може ініціюватись також Дисциплінарною палатою чи Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у випадках, визначених законом. Стосовно ж розгляду питання про надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арешт судді, то відповідне подання до Вищої ради правосуддя подає Генеральний прокурор або його заступник. Таке Подання повинне бути вмотивованим, містити конкретні факти і докази, що підтверджують вчинення суддею суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, обґрунтування необхідності такого затримання (утримання).
– В якому складі працює Вища рада правосуддя?
– Рада складається з 21 члена, з яких: 10 обирає з'їзд суддів України, по 2 призначають Президент, Верховна Рада, з'їзд адвокатів, всеукраїнська конференція прокурорів і з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ. Голова Верховного Суду входить до складу ради за посадою. Строк обрання членів ради – 4 роки, одна й та сама особа не може обіймати посаду два строки поспіль. Склад Ради затверджується Указом Президента України. Членом Вищої ради правосуддя може бути обраний чи призначений громадянин України, не молодший 35 років, який володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше 15 років, належить до правничої професії, відповідає критерію політичної нейтральності. НЕ МОЖЕ бути членом Вищої ради правосуддя особа, яка є:
- членом або обіймає посаду в політичній партії, іншій організації, яка має політичні цілі або бере участь у політичній діяльності;
- бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності.
Член Вищої ради правосуддя не має права суміщати свою посаду з будь-якою посадою, зокрема, в органі державної влади або місцевого самоврядування; зі статусом народного депутата України або з підприємницькою діяльністю.
– Варто згадати й інші суттєві новації, введені цим законом…
– Згідно зі змінами до Кримінального процесуального кодексу України, Міністерство юстиції набуло повноважень органу слідства. Надання функцій правоохоронного органу є логічним. Державна кримінально-виконавча служба, що входить до складу Мін'юсту, стала органом досудового розслідування і її слідчі мають право здійснювати досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби. Уповноважений працівник системи виконання покарань у найкоротші строки зможе розпочати та здійснити відповідні процесуальні дії з метою: оперативного, повного та своєчасного огляду місця події, фіксації доказів, внесення відомостей в ЄРДР, розслідування по гарячих слідах, особливо у випадку нанесення тілесних ушкоджень чи вбивства. Законом також внесено ряд змін до категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Насамперед це внутрішньо переміщені особи та особи, які претендують на отримання такого статусу, а також особи, які претендують на отримання статусу ветерана війни, у тому числі учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було раніше, а й з будь-яких питань. Також суттєво підвищується поріг малозабезпеченості для отримання доступу до безоплатної вторинної правової допомоги: по-перше, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї; по-друге, особа матиме право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів.
Інтерв’ю вів Ігор ЮХРИМЕНКО
