Українець старіє... у 40 років
На думку вчених, процеси старіння в людському організмі запускаються з 25 років – з моменту, коли припиняється ріст людини. Але цей процес непомітний – молода енергійна людина у розквіті сил не скаржиться на болі у суглобах та серці, не лічить зморшок і не шукає місця на цвинтарі.
Процеси старіння стартують... у момент зачаття, але їх до певного часу пригнічують процеси розвитку. Людина починає швидко старіти, коли перестає розвиватися – фізично, духовно, розумово.
Європейці та американці у 60 років тільки починають жити для себе: їздять по закордонах, відвідують салони краси, вранці ходять на каву, ввечері – на танці. “Українець “старіє” у віці 40-45 років. На роботу його вже не візьмуть. Сфера дозвілля розрахована на молодь. У Європі люди і у 70, і у 90 років мають чим зайнятися – відвідують клуби за інтересами, багато подорожують. Люди 40-60 років ще сповнені сил, енергії, мають великий життєвий і професійний досвід, а їх, фактично, викидають за борт. І якщо у великих містах ще можуть якось реалізувати свій потенціал, то у містечках та селах – приречені на ізоляцію. Бути “старим” в Україні означає бути “нікому не потрібним”.
Жінки в Україні почуваються гірше, але живуть на 12 років довше за чоловіків, бо частіше звертаються до лікарів і не відмовляють собі у відпочинку. Хоча представники обох статей списують себе уже в 40 років. В Україні звикли представлятися хворим, немічним, бідним та постійно скаржитися на життя. У суспільстві пропагується думка, що далі буде тільки гірше. Люди впадають у депресію. А стан пригніченості кепсько впливає на імунітет, від якого залежить, будемо хворіти чи ні.
Україна різко перейшла від соціалізму (колективних відносин) до капіталізму (конкуренції). Люди втратили почуття захищеності. Колись усе ділили порівну. Тепер одні отримують багато, інші – мало. Ті, що отримують мало, заздрять тим, хто отримує багато. Людина, яка програє конкурентам за усіма параметрами, перебуває у постійному стресі. Розради шукає у випивці, тютюні, солодощах. Західний світ століттями був запрограмований на конкуренцію. Релігійні течії, які там панували (зокрема протестантизм), виключали таке поняття, як заздрість. Людина була орієнтована на аскетизм. Люди у Європі живуть заможно, але поводяться скромно – не будують маєтків, не їздять на дорогих авто. Українці ж не відмовляють собі у задоволенні “помахати червоною ганчіркою” перед менш успішними співвітчизниками, провокуючи їх тим самим на злобу й агресію”.
