Трутні суспільства вміють лише готове споживати і піаритись на людському горі
Минулого понеділка в Бобровиці трапилася надзвичайна транспортна пригода за участі трактора «Джон Дір» нашого господарства «Земля і воля»: на ходу розірвалося колесо, і відірваною з нього металевою частиною поранено в ногу хлопчика, який був за тридцять метрів від дороги. Це перший випадок такого характеру з такими наслідками. Звісно, господарство все зробить, щоб травмовану дитину якнайшвидше вилікувати. І батьки хлопця нам вірять.
Втім, на цьому горі наввипередки побігли піаритися так звані бобровицькі активісти: кількома автівками перекрили проїзд нашого транспорту, зупинивши на кілька годин збирання врожаю кукурудзи. Наголошу, збирання того урожаю, від продажу якого одержують зарплату майже півтори тисячі жителів Бобровицького району і гідну оплату за оренду землі більше семи тисяч пайовиків. Зупинили збирання врожаю, завдяки якому бюджет і пенсійний фонд поповнюються не однією сотнею мільйонів гривень наших відрахувань, ремонтуються дороги, надається допомога соціальній сфері і сотням немічних людей.
Скажіть, якщо ми зупинимо комбайни й транспортні засоби, не зберемо врожай, хто дасть зарплату нашим працівникам і оплату пайовикам, хто замість нас поповнить бюджет і пенсійний фонд? Бобровицькі активісти?
Один з них Олександр Приходько. Це той активіст, який вигідно продав корпоративні права на оренду землі в Травкиному, а по суті – продав півтори тисячі гектарів людських паїв, слід виручених ним майже півмільйона доларів «засвітився» аж у Прибалтиці. Звісно, йому не треба ні зарплата від «Землі і волі», ні оплата за паї. Він живе на зароблене за чужу землю.
До речі, свого часу Олександр Приходько рвався очолити Бобровицю, і не один раз рвався, та люди не захотіли такого хазяїна. Можливо, побоялися, що може продати й Бобровицю, як продав господарство, звісно, лише на свою користь.
Друга відома активістка – Тетяна Кобизька, начальниця цеху Укртелекому і лідер партії «Наш край» в районі, активна піарниця банкіра Бориса Приходька на минулих виборах. Як ця команда зуміла за три тижні купити виборчий округ – вже описано переписано у ЗМІ, є й кримінальні провадження. Тепер вирішила попіаритися й на людському горі, хоч ні травмований хлопець, ні його батьки цього не просили.
Забула, видно, активістка й те, як не так давно вибухнула її газова автозаправка, що всю Бобровиці сколихнуло. Тільки за щасливим збігом обставин, і що трапилося те вночі, коли там не було автотранспорту з людьми, обійшлося без людських жертв. Так-то вона дбає за безпеку бобровичан. І раптом проявила таке «піклування» за дітей!
Серед «сердобольних» активістів, які заблокували на кілька годин роботу тих, хто своєю працею годує родини і забезпечує роботу соціальних установ, – здебільшого суспільні трутні. Вони палець об палець не вдарять для розвитку району, підвищення добробуту його жителів. Холуї здатні лише на паскудство заради свого піару, а ще – на задніх лапках виконувати всю гидоту, яку їм замовляють хазяї.
Яка в них політична доля – добре знає про це Олександр Приходько, що вже яким тільки хазяям не служив, яким тільки партіям не молився, до якого берега тільки не приставав, як ото пристає смердючий непотріб. А піар на людській біді – бумерангом вертається – Небеса про це попереджають.
Втім, це усвідомити може тільки та людина, яка має совість. Чи мають людську совість піарщики на людському горі? Недоречно навіть ставити таке запитання. Бо совісна людина співчуває горю, а не зловтішається, ще й вигоду для себе гребе – як ото задрипані активісти. Це вже не люди, а лише людиноподібні із дико звіриною злістю замість моралі, совісті й простої людяності.
Леонід ЯКОВИШИН, генеральний директор ТОВ «Земля і воля»
