Товариство «Земля і воля» пройшло «екватор» збирання кукурудзи
За півмісяця обмолотили качанисту на понад 15-ти тисячах гектарів. Найбільший намолот зерна в досвідченого комбайнера Віктора Андрущенка – більше шести тисяч тонн. В межах 50 тонн відстає від нього молодий комбайнер Володимир Оніщенко.
Родом він із Озерян, там закінчив середню школу, навички професії механізатора одержав від батька Віталія Миколайовича, тракториста ТОВ «Земля і воля». Потім учився на спеціальних курсах, і уже на сьомих жнивах збирає врожай кукурудзи, за світловий день намолочує за 350 тонн янтарного зерна.
Високу продуктивність забезпечують інші комбайнери, цьогорічний урожай вагоміший, ніж був торік, допомогла й погода – забезпечила дозрівання зерна в оптимальних кліматичних умовах і досушування його в качанах до нормативної вологості. Чого не скажеш про державне піклування про аграрників. Про якісь європейські дотації й мови немає, навпаки – ціну на газ для хліборобів підняли до майже 32 гривень за кубічний метр. За першу десятиденку незначного досушування зерна кукурудзи господарство одержало платіжну квитанцію за газ на 27 мільйона гривень – більше, ніж, бувало, платили за досушування всього валу зерна.
Така ціна на газ для аграрного виробництва неодмінно «накрутить» собівартість сільськогосподарської продукції, зробить її неконкурентною на вітчизняних і світових ринках. А зокрема від продажу зерна за кордон держава одержує значні валютні надходження. До того ж, така державна «допомога» хліборобам може знищити багатьох аграрників середнього й малого бізнесу, про яких дуже вже «турбуються» з телеекранів постійні в студіях політики, депутати, державники.
Втім, товариство «Земля і воля», як сказав його генеральний директор, Герой України Леонід Яковишин, витримає й цей черговий «сюрприз» від національного уряду. Шкода тільки, що додаткові десятки мільйонів гривень вимушені віддавати на подальше збагачення газових монополістів, а могли б ці кошти піти на подальший розвиток виробництва й підняття добробуту сільських трудівників та ветеранів, допомогу місцевій соціальній сфері, – це давно стало пріоритетним для цього господарства.
Григорій ОСОВСЬКИЙ
