«Суничне село» пустіє
У селі Глузди Куликівського району сьогодні зустріти на вулиці людей досить складно. Це колись тут вирувало життя, вулицями бігали діти, працювала школа та клуб. Зараз у селі – тиша, бо живе тут небагато люду, переважно приїжджі дачники. По суті, Глузди є хутором, але так було не завжди.
До Глуздів від Горбового кілометрів зо п’ять, що ближче ми до нього під’їжджали – тим частіше пропадав мобільний зв'язок. Сама дорога була оповита яскравим весняним сонцем і жодних вказівних знаків. Нарешті в’їжджаємо в село і бачимо непримітну табличку «Глузди». Попереду всього одна вулиця, що тягнеться й тягнеться... Праворуч – старенькі хатини, здебільшого пусті, а зліва – руїни магазину та школи, з яких вже поросли дерева та кущі.
Село Глузди відноситься до Горбівської сільради і входить до Куликівської ОТГ. Наразі тут постійно проживає декілька десятків людей, хоча офіційно зареєстрований 81 чоловік. більшість населення – пенсійного віку, молоді майже немає. Та й що їй тут робити? Окрім гарної місцевості, в селі нічого не залишилося. Немає ні школи, ні магазину, ні клубу, ні ФАПу, ні пошти, ні роботи. Всі ці блага цивілізації знаходяться в сусідньому селі Горбове. Дітей, які тут ще є, також туди до школи возять – кожного дня автобус приїздить.
Колись тут вирувало життя
А колись було все…
Люди вже звикли до такого тихого і розміреного життя. Садять городи, тримають господарство. Та так було не завжди. Був час, коли життя тут вирувало. Місцева жителька бабуся Марина каже, що добре тут жилося, згадуючи свої молоді роки. Проте й зараз вона не скаржиться, мовляв, звикла, і нікуди б звідси не поїхала. Хліб та інші продукти їй привозять діти. І вже не хочеться бабі Марині їхати зі своєї домівки, каже звикла вже до такого тихого життя.
«Я все життя в колгоспі пропрацювала, – говорить бабуся. – Колись у нас село було ого-го! Всі хати були заселені людьми. Школа працювала, магазин… Зараз вже з тих приміщень залишилися одні руїни. Без магазину поганенько, та я вже звикла. Коли щось треба, зять привозить із Куликівки чи Горбового».
Колишній ФАП
Сьогодні в Глуздах чимало хат купили так звані «дачники» з Києва та Чернігова, і це не дивно. Адже місця тут дійсно гарні. Є й ліс, й річка, а вулиця тиха-претиха! Ідеальне місце для того, аби відпочити від міської метушні. Адже немає тут шуму міста, а іноді – й мобільного зв’язку.
Суниця була знатна
Ще декілька років тому славились Глузди своїми суничними полями. На галявинах під річкою і лісом було її тут вдосталь. Місцеві розповідають, що кожного року приїздили набрати цієї запашної ягоди зі всього району і навіть з Києва люди. Та декілька років тому ці землі, де росла запашна суниця, розорали сільгосппідприємці…
Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото Олексія Миколаєнка
