Стукайте і вас… зачинять?

Доноси знову стають «секретною» зброєю наклепників. Розрахунок примітивний: в умовах війни слідчі глибоко не копають…

Свої офіцерські звання майор Олешко отримував не в окопах. До передової служивий так і не дійшов, із причин її тодішньої відсутності.

Нагору по щаблях службової драбини колишній начальник І-го відділу Ніжинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки вибрався за вислугою. До генерала не дослужився, бо, кажуть, і без майора Олешка із генералами у нас явний перебір.

Та навіть без генеральських лампасів такі майори на велелюдних дорогах не валяються.

Ще з шкільних років запали майорові у пам'ять напутні слова героїні оповідання пролетарського письменника Максима Горького «Стара Ізергіль»: «У житті, знаєш ти, завжди є місце для подвигів». Не про нього сказано, однак…

Може і були по армійській службі подвиги, тільки кому про це знати? А може це військова таємниця?

Так чи інак, але заповіт горьківської старої Ізергіль майор Олешко пам’ятає навіть тоді, коли нічого, може, не пам’ятає. Святе, як той казав!

Маючи багатий досвід справжнього військового тиловика, майор запасу Олешко обрав місцем для свого чергового подвигу не передові і смертельно небезпечні рубежі на Донбасі, на Запоріжжі чи Херсонщині, а на географічно ближчому прикордонні Чернігівщини. Тут у майора якраз співпадали місце для подвигу і останнє місце армійської служби.

Не всякому служивому так везе. Фартовому Олешку – повезло: на фронт їхати не довелося.

Майор, озброївшись пером, як бійці – автоматами, заповзявся строчити. По кому? По тому, на кого давно свій майорський зуб точив – по Герою України, засновникові компанії «‎Земля і Воля»‎ Леоніду Яковишину. Давно між цим зубом і шанованим у державі господарником чорна кицька пробігла.

За вікном стояла темна торішня груднева ніч.

Хекнувши на квашеного ніжинського огірка, даруйте, на затерпле від холоду перо, Олег Олешко став писати заяву до СБУ. У цій заяві «народний месник» звинуватив Леоніда Яковишина… Так-так, у колабораціонізмі!

Мовляв, це він, Яковишин Л.Г., заправляв соляркою «Землі і Волі» техніку окупантів. А раз так, то це що? Це частина 7 ст. 111-1 КК України (колабораційна діяльність, надання допомоги збройним формуванням держави-агресора).

Ну-ну! Не кожному майорові вдавалося досі «підвести під статтю» Героя України, а заодно обляпати екскрементами очолюваний Героєм півторатисячний трудовий колектив.

Тут і стара Ізергіль присвиснула б від вчинку майора, відкинувши віко домовини!

- А що тут коментувати? – каже Леонід Яковишин. – Думаю, що правоохоронці, втягнуті майором у слідство, доведуть, що те «колаборантство» те – не що інше, як вигадки людей, котрі кимось зурочені, або, може, не встигли похмелитися. А якщо казати так, як воно є, то «правда», вигадана та поширена Олешком О.А. не що інше, як типовий донос…

- Що ж спонукало майора із Ніжина на творчість, особливо популярну у сталінські часи?

- Мотиви помсти, от що. Будучи при зброї і під мухою, кілька місяців тому ця наволоч (не побоюся такого визначення!) на території складу паливно-мастильних матеріалів ТОВ «Земля і Воля», влаштував стрілянину. Камери відеоспостереження зафіксували це «геройство» Олешка, вчинене ним торік, 3-го березня. Зброя, що була надана Олешку, мала б використовуватись для знищення ворога, а не для терору політичних опонентів та мирних людей у своїх особистих цілях.

 А ось що розповів журналістам свідок самоуправства, заступник генерального директора ТОВ «Земля і Воля» по автотранспорту Олександр Бушура:

«Подія трапилася в селі Мирне біля складу паливно-мастильних матеріалів, – каже Олександр Васильович. – Мені зателефонував генеральний директор Леонід Яковишин і повідомив: у нас насильно, із застосуванням зброї, вилучають техніку. Після цих слів я сів у авто і поїхав в Мирне. Там я побачив, як Олешко справді стріляв із бойового автомата біля вуха Леоніда Григоровича. При цьому він погрожував фізичною розправою і генеральному директору, і мені, пересмикуючи перед нашими обличчями автоматний затвор. Я пояснив: так техніку навіть для потреб ЗСУ забирати не можна! Треба робити все по закону, складаючи акти відчуження майна».

За словами заступника генерального директора ТОВ «Земля і Воля», представники військкомату силоміць, без суду і слідства, як мовиться таки вилучили техніку товариства – три зерновози «МАЗ» і два паливозаправники «КамАЗ».

Перший заступник генерального директора ТОВ «Земля і Воля» Василь Нестерук називає поведінку представників військкомату і особисто пана-майора не гідною українського воїнства: «Коли в Бобровицю зайшли російські танки, то всі служиві просто повтікали! Військкомат був відкритий, списки учасників АТО лежали на столі, а коли росіяни вийшли, свої ж взялись «віджимати» наш транспорт…

 Про таких у народі зазвичай кажуть: коли Бог роздавав розум, вони були на навчаннях. Може й так…

- Після того розбою я подав відповідні скарги до Президента України, до Міністерства оборони України, до командувача військ ОК «Північ» Ніколюка В.Д., - каже засновник компанії «‎Земля і Воля», Герой України‎ Леонід Яковишин. – Люди розібралися і в підсумку Олешка законно витурили з посади начальника І-го відділу Ніжинського військкомату.

Витурений майор, залігши у засідці закусив вудила. Позбавившись від дембельського стресу у відомий не лише йому спосіб, і настрочив на Яковишина донос.

Дізнавшись про черговий «подвиг» майора, Леонід Григорович надіслав Генеральному прокурору України Андрію Костіну заяву про вчинення відставним майором кримінального правопорушення.

 Ось витяг із цієї заяви:

«Своєю неправдивою заявою про вчинення мною особливо тяжкого злочину Олешко О.А. протиправно та безпідставно намагається паплюжити мою честь та гідність, підриває мою ділову репутацію, інструментами, ресурсами та діями працівників органу досудового розслідування намагається створити для мене якнайбільше проблем, підштовхнути мене до відкликання моєї заяви в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42022271320000057 від 19.04.2022 року.

Олешко мав сидіти у в’язниці за отримання хабара ще два роки тому. Як так сталось, що особа, котра мала передати хабар Олешку в розмірі 1200$, рішенням Бобровицького районного суду від 02.02.2022 року була визнана винною, а його самого кримінальна відповідальність дивним чином оминула!? Хто добився уникнення ним відповідальності?

Відповідь проста. Маючи дружні зв’язки з Чернігівським обласним воєнкомом, з головним військовим прокурором області та з народним депутатом Борисом Приходьком ця наволоч відчуває абсолютну безкарність! Покладаючись на своїх високих покровителів, Олешко не боявся брати хабарі за «відмазування від призову» у 2021 році, не боїться влаштовувати п’яну стрілянину з автомата посеред білого дня, не є для нього і проблемою своїми брехливими заявами про вчинення особливо тяжкого злочину вводити в оману слідство та тероризувати руками СБУ мене та мій колектив трудівників.

Зараз близько пів сотні працівників очолюваного мною підприємства ТОВ «Земля і Воля» зі зброєю в руках захищають нашу державу в лавах ЗСУ, декого ми уже , на жаль, поховали, десятки одиниць важкої техніки передали Збройним силам України, на мільйони гривень здійснили допомогу підрозділам Нацгвардії та Збройних сил України заради перемоги, а негідник Олешко в цей час спромігся лише на брехливі наклепи та цькування мене та мого колективу руками органу досудового розслідування».

Герой України, генеральний директор ТОВ "Земля і воля" Леонід Яковишин звернув увагу Генерального прокурора України Андрія Костіна на те, що «таке неправомірне повідомлення про вчинення мною особливо тяжкого злочину спрямоване на обмеження моїх законних прав, на створення морально-емоційного тиску на мене та шантажу за моє законне право добитися справедливого покарання для покидька Олешка.

З огляду на вищевикладене вважаю, що в діях Олешка О.А. вбачаються ознаки діяння, передбаченого ч. 2. ст. 383 Кримінального кодексу України, тобто завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу досудового розслідування про вчинення злочину, поєднане з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині.

Керуючись ст. 214 КПК України прошу за цим фактом внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в найкоротші можливі строки провести незалежне, повне та об’єктивне розслідування, притягнути Олешка О.А. до кримінальної відповідальності за неправдиве повідомлення про вчинення мною особливо тяжкого злочину. Також прошу направити на вказану мною адресу витяг з ЄРДР про відкриття кримінального провадження за цим фактом».

…«Стукайте - і буде вам відчинено», - сказано у Євангелії від Матфея.

Цю мудру настанову (стукати!) колишній начальник І-го відділу Ніжинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки майор Олешко, схоже, втямив по-своєму – з позиції сексотства. Але ця позиція навряд чи звільнить його від відповідальності.

Відповідальності не перед Матфеєм. Перед Законом!

 

Василь ПІДДУБНЯК

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"