Стольне приступом не взяти
Під стінами Стольненської сільської ради зібралося з півтори сотні селян – усі в очікуванні рішення позачергової сесії сільради. Під тиском громади депутати змушені ініціювати позачергове зібрання та розглянути питання про скасування ухваленого ними ж таки рішення від 29 грудня 2016 року «Про добровільне об’єднання територіальних громад».
«Це рішення стосувалося входження Стольного в Менську об’єднану територіальну громаду, – пояснює одна з найактивніших противників об’єднання педагог Людмила Бучик. – На наших депутатів натиснув район і вони, піднявши лапки, мусили проголосувати. Але шила в мішку не сховаєш, ми дізналися про об’єднання вже з газет. Думки громади ніхто й не спитав».
«Менським чиновникам затісно стало в районі, вони хочуть нас бачити біля себе, інакше ж залишаться без роботи, – обурюється стольненець Володимир Городицький. – Ми тільки починаємо оживати, а тут нас знову гальмують. До себе все тягнуть стольненців, тільки не нагріються вони тим одіялом. Не хочемо до Мени!».
Протест людей схиляється до скасування рішення сільської ради, за яким Стольне стає частиною Менської ОТГ. 31 березня селяни організували схід села, на якому постановили провести позачергову сесію сільської ради та скасувати ухвалене 29 грудня минулого року рішення. На підтвердження власних вимог люди надали сільському голові понад 900 підписів стольненців. Виходячи з того, що в Стольному всього 1300 виборців, така кількість противників об’єднання з Меною є доволі переконливою.
Ще одним активним противником такого об’єднання виступає власник місцевого сільського підприємства ТОВ «Праця-Стольне» Андрій Пасічник. Його підприємство обробляє тут близько 4 тисяч гектарів і є головним наповнювачем сільського бюджету.
«Бюджет Стольного на 90 відсотків наповнюється за рахунок нашого господарства, – говорить Андрій Пасічник. – Сільський бюджет є самодостатнім: його дохідна частина складає один мільйон 350 тисяч гривень, а витратна – близько одного мільйона гривень. Наприкінці року район у села постійно позичає гроші на виплату зарплат бюджетникам, – продовжує сільгоспвиробник. – Ми плануємо збільшення дохідної частини бюджету за рахунок відрахувань від створених нових робочих місць. Не розумію, з якого дива ми повинні віддавати свої гроші Мені? Ми хочемо, щоб податки ішли на розвиток Стольного, а не розподілялися районними чиновниками за залишковим принципом».
На переконання Андрія Пасічника, при добровільному об’єднанні в ОТГ було порушено головну умову – добровільність. Адже думкою громади ніхто не цікавився, селян лишень поставили перед доконаним фактом.
«Ніхто не обраховував економіку, – обурюється Андрій Пасічник. – По факту, ці об’єднання створюють під себе окремі політики та латифундисти, бо села мають бюджети, райони ж хочуть їх забрати і розподіляти в ручному режимі, тримати старост на гачку».
Після годинного бурхливого обговорення сільські депутати таки проголосували за те, про що їх просили їхні виборці. Сільський голова Стольного Сергій Андрейченко урочисто зачитав протокол підсумків голосування депутатів, відповідно до якого 11 голосами «за» рішення таки прийняли, «проти» проголосував один депутат, ще один «утримався».
В тому, що відповідне рішення має юридичну силу, сумніваються деякі юристи, адже з 29 грудня 2016 року минуло багато часу. Ба, більше – стартували вибори в Менську ОТГ, на які зі Стольного дехто навіть кандидатом висувався.
Педагог Людмила Бучик, не сподіваючись на скасування рішення, подала судовий позов до Менського районного суду і… програла.
«Ми навіть в тому не сумнівалися – все було прогнозовано. На суддю, без сумнівів, натиснули», – переконана Людмила Вікторівна.
Здаватися жінка не збирається. Вона готує аналогічний позов до Вищого адміністративного суду України. Разом з тим, йдуть вибори. Як бути в цьому випадку? Ситуація і справді неоднозначна та юридично складна. Навіть якщо Стольному все-таки вдасться добитися свого, чи не залишаться його жителі самі? Адже навколишні села подібним чином «загнали» в Менську ОТГ. Після виборів їх звідти вже не випустять.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
