21 ЛИСТОПАДА – ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Слово до хліборобів
Шановні аграрії Придесення!
Дорогі побратими і колеги рідної «Землі і волі»!
Звертаюся до вас з привітанням із нашим спільним професійним святом, мабуть, у найважчий для України час, породжений недолугістю, корупцією і ненаситною жадібністю владного чиновництва як у центрі, так і на місцях.
Усвідомлюю до болю в серці, як важко виживати нині і старому, і молодому, і навіть малій дитині: у селах і містах «викошує» людей пандемія вірусу; як бліді поганки, отруюють життя кожному житлово-комунальні тарифи, щоб натрамбувати більше мільярдів на офшорних рахунках вже не лише п’ятого, а й шостого очільника країни. А на його ж добру волю в ім’я інтересів української спільноти сподівалося понад сімдесят відсотків виборців!
Та маємо те, що маємо, як казав іще один із титулованих мудрагелів – лишень «кравчучку» нині замінив повальний виїзд на закордонні заробітки всіх, хто має роботящі руки і світлий розум. Вигнані злиднями з Батьківщини, вони рятують тих, хто не в змозі виїхати за віком або за сімейними обставинами.
Неймовірно тяжко висловлювати в святковий день для вас, аграрії, таку тяжку правду. Але мушу! Бо ніколи не замовчував її перед жодним із негідників, хоч би який пост той не займав. Бо не в силі Бог, а в правді!
От тільки саме цього за тридцять років незалежності України так і не збагнув жодний із керманичів держави: брехали різне, але все одно брехали.
Про святу правду я не змовчав і на Урочистому засіданні на честь тридцятиріччя Незалежності у Верховній Раді. Бо вважаю великим гріхом на дев’ятому десятку років життя і за пів сторіччя керівництва нашою агрофірмою відводити свій вимогливий погляд від щирої правди і Божої справедливості. Та ще більшим гріхом вважаю, що брехнею замулені очі в молодих та дужих, та ще й навчених керівників!
Хіба їм не відомо, скажімо, як успішно й високопродуктивно господарює рідна мені «Земля і воля»! Яких здобутків європейського рівня життя можна досягнути роботящими селянськими руками і в нашому колективі, і в десятках інших сільськогосподарських колективів на Чернігівщині, по всій Україні, коли не красти, а добросовісно трудитися на полі і фермі!
У нас шановний ветеран-орендодавець отримує чи не найвищу в Україні оплату за орендований пай, а молода селянська родина – комфортне житло, села – заасфальтовані шляхи, хворі – вчасну допомогу коштами для кваліфікованого медичного обслуговування, суттєву підтримку – багатодітні родини, сім’ї захисників України на Сході і ті, хто приніс нам усім велику Перемогу.
Скажу відверто: ще гріє душу село, в котрому господарюють справжні селяни-патріоти! Вони вміють і, безумовно, будуть захищати і свою землю, і своє господарство і від державного, і від бандитського рекету, який теж запанував у нашій країні.
Хай згадають при цьому владоможці – і колишні, і нинішні – справедливу лють шевченківського Яреми, коли «доборолась Україна до самого краю». Хай згадають і затямлять: нема такої сили, щоб зупинити праведний селянський гнів! Про це навіть більшовики добре знали.
А я згадаю з приємністю і радістю на згорьованому серці, як «Земля і воля» сільськогосподарський рік завершує. Хвалити Бога і роботящі руки працівників та професійність спеціалістів – успішно! Навіть недешевими зрошувальними установками страшенну спеку на полях подолали.
Отак, як живе нині «Земля і воля» та її роботящі люди і посивілі ветерани, наші шановні орендодавці, їхні діти й онуки, могла б жити і не тужити вся наша ненька-Україна. Принаймні, більшість її регіонів.
Бо не старцюємо, кредити вимолюючи, а за свої кревні надбали наймогутніший і найсучасніший машинно-тракторний парк новітньої техніки, сповна використовуємо найпрогресивніші агротехнології виробництва зерна кукурудзи. Через це за лічені дні навесні завершили сівбу соняха і кукурудзи, а восени перші зернові жнива закінчили практично за тиждень з урожайністю вищою, ніж торік. На кожному з тисячі гектарів отримали понад 50 центнерів зерна пшениці і ячменю.
Без перебільшення скажу: могли б і ми багатіти більш динамічно, коли б не «палиці в колеса» з боку корупційних владоможців. Ось один із таких прикладів. Для підвищення ефективності виробництва ми поставили за мету провести на території діючого зерносушильного комплексу реконструкцію напільних складів для зберігання зерна в Бобровиці. Повний пакет документів, необхідний для отримання дозволу на виконання будівельних робіт з дотриманням усіх вимог законодавства подали ще 17 липня минулого року.
І все ж таки! Радію і пишаюся зболеним серцем селянською вірністю землі-матінці сотень і сотень побратимів з рідної нам «Землі і волі», тисяч українських сільгоспколективів на Придесенні та й по всій Україні!
Ще не звели ні на що селянську праведну силу невігласи й корупціонери разом зі своїми зарубіжними покровителями. І оця селянська праведна сила таки зів’ється в єдине і нерозривне перевесло, щоб перев’язати ним щедрий і багатий сніп оновленої селянською правдою України. І тоді, як наш великий Тарас передрікав, «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі». Переконаний: щасливі і заможні люди! Нехай уже, можливо, не всі цього часу зможуть діждатися, але він, цей час, не за горами. Твердо в це вірю!
Із селянським нашим святом, Днем працівників сільського господарства, шановні аграрії Чернігівщини та дорогі побратими і колеги «Землі і волі»! Добра, щастя, злагоди, миру і хліба на столі бажаю кожній українській родині! І погоджусь із першим рядком Гімну: «Ще не вмерла України і слава, і воля…».
А таки не вмерли і слава, і воля селянські! Буде Україна жити і хліб родити доти, доки живе український селянський рід! А селянському роду нема переводу!
Леонід ЯКОВИШИН, Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля», кандидат економічних наук, публіцист
