ПОСЛАННЯ ДО СПІВВІТЧИЗНИКІВ
І ці заведуть нас туди, куди потім їх посилатимемо
Ще одним застерігаю: не впустіть у свої голови цинічну віру анцихриста Порошенка і не купуйтеся на подачки нових виборчих благодійників. Результати їхньої «турботи про народ» пожинаємо впродовж двадцяти останніх років. Вони надто гіркі й трагічні, ті результати. Як для пересічного громадянина, так і для країни в цілому: найбідніші й найкорумпованіші в Європі, втратили 20 відсотків території, втягнулися в кривавий збройний конфлікт із співвітчизниками східних областей і агресивним сусідом. Фактично йде війна, офіційно не оголошена, а лише безкістковими язиками визнана.
Звернутися до вас, читачів газети «Чернігівщина», з цим посланням примусили мене події, що кояться на передвиборчому полі. Повірте, після виборів нового президента і в страшному сні не приходило те, що зараз бачу.
Один з останніх проявів «нової демократії» – блокування опозиційного телеканалу групою так званих «патріотичних націоналістів» і диктаторські заяви низки депутатів і «нових облич» найновішої влади.
По правді, я теж не в захваті від телешоу на цьому каналі, де про головні державні проблеми язиколяпають ті, в чиїх головах відсутні відповідні знання, але вони роблять вигляд знавців. Проте нерідко чую й суттєві аналізи подій, що відбуваються в нашому суспільстві і за його межами. Тож блокувати опозиційний канал, у студії якого відбувається запекла ідеологічна боротьба з корупціонерами і казнокрадами, де звучать думки представників різних політичних сил, – це чистої води прояв більшовицько-нацистської диктатури. Ще й причину знайшли – спробу телеканалу встановити телеміст з тележурналістами російського каналу.
Свого часу компартійна влада до дурисвітства захищала радянський народ від капіталістичних голосів. І до чого дозахищалася? Тепер так огороджуватись практично неможливо – російські голоси чуємо з безлічі інформаційних джерел. Але чуємо здебільшого однобоку інформацію. Втім, найбільш рейтингові канали Москви не бояться надавати на телешоу слово й українським політикам, які в прямому ефірі закликають владу Путіна забратися з Донбасу і Криму, лунають й більш різкі нападки на Москву.
Зрозуміло, що це постановочні телешоу, але проукраїнських слів з прямого ефіру не викинеш. Чому ж українська «найдемократичніша» влада боїться діалогу з російськими політиками і журналістами? Щоб нічого зайвого не почути про себе?
Та найбільше мене тривожить позиція «патріотичних націоналістів». Вони навіть президенту Зеленському поставили ультиматум, щоб розібрався з опозиційним телеканалом, інакше вони…
Розібратися протягом п’яти років з агресором, видно, не вистачає ні сил, ні бажання. Бо й голову можна покласти, й ніхто не заплатить належно за таку боротьбу. Інша справа – продемонструвати свій героїзм у боротьбі з Росією, борючись з українським опозиційним телеканалом. Тут тобі і політичні бонуси, і, може, хтось якусь копійку кине – треба ж на якісь гроші показувати на телекамеру свою боротьбу за Україну.
Дивує й те, чому націоналісти не блокують, скажімо, Порошенкові, Ахметовські, Коломойського телеканали, з яких річкою ллється брехня, безперестанку пудряться мізки людям, щоб не думали про наслідки п’ятирічного правління казнокрадної влади? Не раз чув, як і провідники націоналістів на опозиційному телеканалі говорили про ці злочинні наслідки. Але на громадську масову боротьбу з мільярдними корупціонерами і казнокрадами, повійними політиками у них чи то руки короткі, чи елементарного бажання немає? Чи, швидше за все, це «патріотам» просто не вигідно. Хоча і європейці, і американці в один голос заявляють, що головний ворог України – її «національна» корупція.
А що коїться зараз на мажоритарних округах! Такого масового і поспішного «засівання» виборчих округів наша Незалежна не пам’ятає. Чув, поліція виявила такі факти і в Бобровицькому районі, складені відповідні протоколи, в тому числі стосовно і працівників культури, просто виборців.
Якщо покласти руку на серце, то можна б і не звертати увагу на те, як збіднілий народ бере ті подачки. Враховуючи ще й те, що виборча готівка – то з недоплачених податків у державну казну, взагалі з «чорного» бізнесу.
Прозвучала інформація й про те, як Петро Порошенко вже тривалий час знімає щоденно мільйонну доларову готівку із свого рахунку у своєму ж банку. Для яких потреб використовуються ті величезні гроші?
А за яку зарплату прем’єр Гройсман обставив усю Україну своїми бігмордами, агітаційними палатками з його «новим обличчям»? І цього не помічають «патріотичні націоналісти» та інші горлаті борці з Путіним і Москвою.
До слова, у Бобровиці свято Івана Купала проходило на кошти колишнього банкіра Бориса Приходька. Замість роздавання іменної благодійності влаштували концерт і благодійну іменну лотерею, на яку виборці одержували недешеві виграші. Ні правоохоронці, ні борці з корупцією цього не помічали. Лише невеличка група молодих людей побігала поміж людьми і роздала листівки проти «корупціонера Приходька».
Інший кандидат у депутати Сергій Коровченко, що залетів до нас аж з Криму, надумав перевірити у виборців зір. Мабуть, щоб дізнатися, чи бачать люди його благодійні подачки. До речі, це не нове на нашому окрузі – свого часу Олександр Волков роздавав виборцям окуляри.
Та що там наш 210 виборчий округ – уся Україна розквітла благодійними акціями, що влаштовують здебільшого багаті мажоритарники. Це помітно було й раніше, але не з такою навалою, як у цей короткий передвиборчий період. Він небезпечний не лише передвиборчою корупцією і продажністю самих виборців, а й поспішним, безвідповідальним підбором кандидатів у депутати. Велика чехарда твориться і в таборі «слуг народу», передусім у висуванні кандидатів на мажоритарні округи.
Бачу ще одну небезпеку від мажоритарних депутатів: у Верховній Раді, принаймні перші рік-два, вони займатимуться не проблемами народу, а поверненням своїх мільйонів, витрачених на передвиборчу покупку округу. Тобто, будуть з головою втягнуті у парламентську корупцію.
Після виборів нового президента мав якусь надію на те, що він встигне поламати виборчі корупційні схеми, а тепер бачу, що Володимир Зеленський із своєю молодою командою дуже швидко «вписався» в ті старі схеми, навіть необачно (чи й обачно) стимулює їх розвиток. І мало того, що не бореться з ними, так ще постійно озирається, що скажуть йому партнери-хазяї і вітчизняні «патріотичні активісти». Видно, все-таки недаремно назвав себе слугою, бо перше значення цього слова – «людина для особистих послуг у домі».
Проаналізувавши дочасну виборчу кампанію, відчув небувале розчарування. Як на рентгені висвітлилося, що головні гравці у ній – здебільшого старі, політично збанкрутілі казнокради і хабарники, до яких плавом поплили молоді обличчя з вулиці, багато з яких взагалі ніде толком не працювали. Вміють лише мітингувати і партійними прапорами розмахувати. Таких немало є і в нинішньому скликанні парламенту, але ще більше буде в новому.
Тож вперше за своє довге життя не зробив вибору серед 19 кандидатів у депутати по 210 округу. Стосовно ж партії – викликаю вогонь на себе: голосуватиму за «Опозиційну платформу – За життя». Я не агітую за цю партію, а лише обґрунтовую свій неочікуваний, навіть для себе, вибір. Бо лише там побачив політиків, які не бояться ні владних мужів, ні язиколяпних «патріотів», відстоюючи свої позиції. Вони не починали війну, але конкретно прагнуть до її завершення. Вони не піднімали до небес комунальні тарифи, а тепер пробивають шлях до їх зниження. У досягненні миру і розквіту країни вони не бояться підставляти свого лоба, навіть бути арештованими недоколиханою владою.
Скажіть, а яка користь від патріотичних горлопанів, які постійно заявляють, що з Путіним треба говорити з позиції сили? Хизуються на телекамери, а силу нехай хтось проявляє? Здали ганебно Крим і Донбас, а повертають території нехай американські чи європейські солдати? Такі «герої» не проти будуть, коли і українських воїнів, чиїхось синів і батьків, кидатиме євровлада у нові котли.
Такі «патріоти» в пошані, а політики з «Опозиційної платформи – За життя» – промосковські? Я ж переконаний, що для путінської пропаганди передусім служать саме наші безмозкі «патріоти», через пустопорожній лемент яких Україна на очах втрачає імідж цивілізованої країни.
Думаєте, у Трампа чи європейських лідерів менше сили, ніж в України. Але вони чомусь з іншої позиції ведуть діалог з Путіним. Ми гордимось тим, що десь зменшили економічні зв’язки з Росією, а вони ці зв’язки нарощують, навіть при посиленні санкцій проти Росії.
Так, вони розуміють, що означає режим Путіна, але протистоять йому виважено, й на користь своїм державам. А в нас – гавкнув на Росію, і ти вже герой! От тільки яка користь українському вимираючому народу від такого «геройства»?
Як, мабуть, пам’ятаєте, донедавна я покладав певну надію на Аграрну партію. Але після того, як її лідер Скоцик, по суті, прокрався, а на цих виборах партійний список очолили співаки, – це вже не партія, а виборчий проект. На додачу ще й під чиюсь диктовку лідери Аграрної партії звернулися до суду, що той своїм рішенням зобов’язав ЦВК провести нове жеребкування партій для виборчих бюлетенів. Це – завуальована спроба зірвати вибори. З такою партією мені не по дорозі.
До речі, після заборони Комуністичної партії я в жодну нову ніколи не вступав, не вступатиму і в «Опозиційну платформу – За життя». Але боротьбу цієї політичної сили за мир і добробут українського народу підтримую. Ви ж, шановні співвітчизники, самі робіть свій вибір. Головне – в черговий раз не наступайте на одні й ті ж граблі, добряче заяложені благодійниками і прикрашеними нашими синцями.
Леонід ЯКОВИШИН,
Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля», публіцист
