Реформатори вперто нав’язують селянам пересувні «шапіто»
У будь-якій незрозумілій ситуації створюй комісії! Незважаючи на тотальне несприйняття більшістю селян, поштарів, депутатського корпусу та влади, соціальний експеримент над мешканцями Чернігівщини, який «Укрпошта» називає пілотним проектом «Сільське відділення», таки збираються впровадити. Депутати обласної ради, керівники районів та громад краю після більш ніж двогодинної дискусії так і не почули від кризового менеджера «Укрпошти» Ігоря Смілянського бажаних слів. Єдиний компроміс, на який погодилися в «Укрпошті» – це графік, як слушно зауважили деякі депутати, пересувних «шапіто». Представники обласної виконавчої гілки влади заявили, що не проти реформ, але тільки не за рахунок людей. Представницьке зібрання в стінах обласної ради закінчилося нічим – для більш детального вивчення питання вирішили створити багатосторонню робочу групу.
На килим до депутатів!
У зв’язку з резонансністю з одного боку та тотальним несприйняттям з іншого, представляти пілотний проект «Сільське відділення» до Чернігова приїхав особисто керівник «Укрпошти» Ігор Смілянський. Зустріч з управлінським активом Чернігівщини кризовому менеджеру з місячною зарплатою в 333 тисячі 
Понад годину Ігор Смілянський розпинався перед головами районів, об’єднаних територіальних громад, депутатами та представниками преси, так і не відповівши на головне питання: а що ж буде з людьми?
Очевидно, людині з кількома західними освітами важко зрозуміти специфіку українського села, бо ж яка бабця впустить до хати незнайомого поштаря? Смілянський каже, що підвищить зарплати працівникам пошти, але за рахунок чого? За рахунок скорочення! Куди підуть люди, які все життя віддали поштовій справі і які насправді замінюють одиноким стареньким соціального працівника та психолога? Мабуть, на Заході так прийнято – «оптимізувати», але ми – не Захід, ми – Україна, де перш за все цінують людяність!
Юлія Свириденко: «Ми занепокоєні впровадженням пілотного проекту на території Чернігівщини»
Проблема поштового експерименту давно вийшла за межі нашої області. Позицію жителів Придесення, які протестують проти проведення експерименту під назвою «Сільське відділення», активно відстоювали заступник голови обласної ради Арсен Дідур, голова обласної державної адміністрації Валерій Куліч та народний депутат України Олександр Кодола. Завдяки їм парламентський Комітет з питань інформатизації та зв'язку прийняв рішення звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням більш детально опрацювати це питання. Категорично проти впровадження пілотного проекту виступила Чернігівська обласна рада, яка направила відповідне звернення до вищих органів влади під час останньої сесії.
Втім, це аж ніяк не посприяло справі. Вочевидь, в уряді вже давно все погоджено і наш край стане першим, де силою проведуть поштову реформу. Щоправда, чи вийде в урядових чиновників це зробити без підтримки місцевої влади та громад? Навряд чи!
Виконуючий обов’язки генерального директора «Укрпошти» Ігор Смілянський так і не переконав жодного з присутніх у доцільності проведення експерименту
з реформування підприємств поштового зв’язку саме на Чернігівщині.
На переконання заступниці голови облдержадміністрації Юлії Свириденко, запропонована модель реформи не враховує територіальні та демографічні особливості області, а також потреби її жителів, особливо тих, які проживають у віддалених селах.
«Ми занепокоєні впровадженням пілотного проекту на території Чернігівщини. Наша область дійсно унікальна своїм розташуванням та щільністю населення, яка є найнижчою в Україні: 85 відсотків сіл з населенням менше 2 тисяч чоловік. – Все це потрібно враховувати, - наголошує заступниця керівника області. – Ми не проти реформування в цілому, ми лідери децентралізації. Але будь-яка реформа має бути спрямована на покращення послуг. На минулій сесії ухвалили перспективний план Чернігівської області, план без так званих «білих плям», тому «Укрпошті» треба шукати порозуміння з представниками об’єднаних громад, кожна з яких також по-своєму унікальна».
Відтак, у результаті реорганізації «Укрпошти» відбудеться значне скорочення її працівників. А ряд населених пунктів, де налічується менше двох тисяч мешканців (саме таку мінімальну норму визначила Укрпошта для роботи стаціонарного комп’ютеризованого відділення), втратять традиційне поштове та інше побутово-соціальне обслуговування населення.
Занепокоєння висловили й очільники громад. Вони стурбовані тим, що запропонований пілотний проект практично не був обговорений безпосередньо на місцях, і переконані – для його реалізації має бути враховано низку факторів, у першу чергу – фактор людський. А люди обурені, адже цей «експеримент» не тільки загрожує скороченням робочих місць, але й позбавляє сотні тисяч людей в селах можливості вчасно отримувати пенсію, кореспонденцію, пресу.
Керівники громад справедливо обурюються: запропонованим проектом не враховано фактор зміни адміністративно-територіального устрою області. Бо ж коли розпочинали процес децентралізації, то обіцяли людям, що усі інфраструктурні питання в територіальних громадах будуть вирішуватися на краще. Як бути маленьким громадам, де немає і двох тисяч мешканців? На Чернігівщині такі громади є. Наприклад, Макіївська – вона найменша в Україні.
«Пілот» опрацюють в робочій групі
Загалом же в реалізації пілотного проекту існують ризики не лише в соціальній та економічній сферах, але й в інформаційній. Адже листоноша для багатьох людей у віддалених селах, особливо для пенсіонерів, – це ще один канал зв’язку з великою Україною.
Сьогодні на півночі Чернігівщини на кордоні з державою-агресором, а це понад 100 кілометрів, та Білорусією мешкає понад 100 тисяч людей, які не мають змоги дивитися вітчизняні телеканали. Тому роль працівників пошти тут вкрай важлива.
«Очевидно, що зміни у роботі «Укрпошти» потрібні, – зауважує нардеп Олександр Кодола. – Але «Укрпошта» перш за все – державне підприємство, і тому проекти, які там пропонують, повинні бути спрямовані не лише на економію та отримання прибутку, але й відповідати державним інтересам, соціальним, інформаційним, безпековим».
В результаті тривалої та досить емоційної дискусії вдалося досягнути певного конструктиву.
«Я впевнено можу сказати, що ми були почуті, – зауважує заступник голови облради Арсен Дідур. – Подальше спілкування відбуватиметься в рамках роботи робочої групи, яку найближчим часом буде створено при облдержадміністрації за участю усіх зацікавлених осіб. Наша мета – не реформа заради реформи, а суттєве покращення надання населенню Чернігівщини послуг на селі підприємствами поштового зв’язку».
Створений при Чернігівській ОДА дорадчий орган має чітко відпрацювати специфіку і потреби кожного населеного пункту, аби адаптувати запропоновану модель реформування до реалій громад. Посадовець сподівається, що все ж таки «Укрпошта» дослухається до конструктивних зауважень. В іншому випадку ця реформа може викликати абсолютний супротив на теренах Чернігівщини.
Поки що ж кризовий менеджмент одного з найпотужніших держпідприємств погоджується на мінімум – на узгодження графіку роботи поштових пересувних «шапіто».
У зв’язку з цим напрошується запитання: чи не вибрали Чернігівщину як пілотний регіон для ліквідації більшості територіальних відділень? Очевидно, що у випадку вдалого завершення експерименту подібна доля чекає й решту областей України. Такі реформи, на думку представників профспілок, тягнуть за собою необґрунтоване скорочення робочих місць, системне порушення засад державного управління та бажання зацікавлених осіб при владі «приватизувати» одне з найбільш розгалужених держпідприємств країни.
Чи мають хоча б елементарне уявлення горе-реформатори, яке воно, українське село? Бо сьогодні вони економлять на сірниках, а завтра викидатимуть на вітер мільярди! Декларації наших можновладців – тому яскраве підтвердження.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото Наталії Купрієнко
