RAB-регулювання на Чернігівщині. Хто в зоні ризику?
Чернігівська область вчергове потрапила до когорти «щасливчиків». Цього разу населення найдепресивнішої області випробовуватимуть новими тарифами на доставку електроенергії. Це неабияк вдарить по бізнесу, а відтак і по побутових споживачах, адже зростуть ціни на готові продукти.
Звідки ноги ростуть та на що це вплине
У січні набрала чинності постанова НКРЕКП №972 від 27 липня 2017 року. Документ запроваджує нову методику тарифоутворення для розподільчих компаній (обленерго). Тобто держава створила нормативну базу для переведення українських енергокомпаній
на так зване RAB-регулювання (Regulatory Asset Base – регуляторна база активів). НКРЕКП зможе запровадити його з наступного кварталу.
Регулятор запевняє, що нові тарифи на доставку енергетики дозволить власникам обленерго модернізувати інфраструктуру, тож споживач отримає якіснішу послугу. Незалежні експерти у свою чергу бачать у цьому виключно спосіб отримання надприбутків для власників енергетичного бізнесу.
Обленерго – за, бізнес – проти
Громадські організації шукають #зраду
У «Чернігівобленерго» запевняють, що RAB-тарифи, за умови правильного впровадження, стимулюють обленерго до скорочення витрат і модернізації мереж. Принаймні так це спрацювало в інших країнах. Наприклад, Великобританії вдалося вдвічі скоротити витрати розподільчих компаній і тарифи на передавання електроенергії за 15 років. У Румунії зношеність активів зменшилася із 75% до 48% протягом 2004–2011 років. Крім того, у розвинених країнах RAB-тарифи надаються з метою покращення якості послуг: зменшення кількості відключень споживачів, покращення якості електроенергії.
Та українці давно знають, що те, що добре європейцям, може не спрацювати в Україні. «Чернігівобленерго» начебто вже переоцінив власні фонди і може отримати RAB-регулювання. Це означає, що їхній споживач після квітня 2018 року отримає рахунки, які будуть більшими за суми в квитанціях споживачів інших областей, де обленерго ще не «підтягнуло хвости».
Як це працює
Регулятор пропонує єдину ставку на залучений капітал та всю базу активів обленерго.
Виходить, що приватизовані за безцінь у держави обленерго на паперах переоцінені у десятки разів дорожче. На ці суми вони й отримують інвестиції.
– Треба врешті зрозуміти: приватизували за безцінь, розвивалися коштом споживачів, тарифно-інвестиційних програм та завдяки коштам за приєднання, а от власний капітал керманичі обленерго не залучали. Тепер же ці активи ми перераховуємо на папірцях у десятки разів та шукаємо під них інвестиції. При цьому інвестиційні програми виконуються на ріні 50–75%. Це означає, що обленерго хоч і кажуть, що грошей бракує, але не можуть їх повністю освоїти. Якщо ми дамо їм у 10 разів більше грошей, то вони просто завтра оновлять всю інфраструктру? – має сумніви керівник сектору «Енергетика» Офісу ефективного регулювання BRDO
Експерт запевняє, що громадськість має побачити активи обленерго. Питання два: чи є ці активи взагалі та чи потрібно їх оновлювати? Важливо, щоб це не була, наприклад, мережа, яка веде до заводу, що багато років не працює, бо споживача там апріорі немає.
На переконання Оржеля, RAB-регулювання призведе до підвищення тарифів. І навіть якщо вони зростуть лише для бізнесу, то відчують їх і звичайні споживачі, які вимушені будуть купувати хліб та молоко, у вартість яких закладені підвищені енерговитрати. При цьому тарифи в різних областях відрізнятимуться, що є вкрай необ’єктивним.
«Чернігівобленерго» провело фейкове обговорення?
Згідно із законом України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», такі регуляторні рішення мають прийматися на місцях через залучення облдержадміністрацій, представників бізнесу та громадськості. Однак громадські активісти побачили у цьому процесі #зраду.
– Якщо аналізувати інформацію, яку ми здобули, то такого обговорення не відбулося. На сайті обленерго спочатку була інформація, що обговорення відбудеться 1 лютого, а потім з’явилося повідомлення, що обговорення відбулося 31 січня. Серед представників реального бізнесу в протоколі засідання комісії з питань організації проведення відкритого обговорення проектів обленерго був заявлений лише інженер з процесів САН ІнБев Україна. Терещенко, який представляв Поліський виробничо-експериментальний завод, не підписав. Інші – депутати. Зауважимо, що це не протокол громадського обговорення, а протокол комісії, яка організовує обговорення. Тому ми вважаємо, що обговорення не було, – каже голова громадської спілки «Совість» Володимир Демиденко.
Чернігівський хліб стане дорожчим за київський?
Володимир Демиденко дійшов висновку, що допоки мережі не належатимуть громадам, запроваджувати нові тарифи не можна, бо держава не зможе забезпечити виконання умов.
– Двадцять чотири людини, які знаходяться в Міненергетики в профільному департаменті, не спроможні контролювати 511 тисяч об’єктів енергетики, які знаходяться в держвласності і зареєстровані у Фонді держмайна. При введені цих тарифів у різних областях ми отримаємо ситуацію, коли чернігівських хліб буде на 30% дорожчим за київський. Це вб’є економіку окремих регіонів, – додав він.
RAB-тарифи – це не раб-тарифи у РАБському розумінні. Це англійська абревіатура від Regulatory Asset Base (регуляторна база активів). Однак залишається невідомим, якого сенсу набуде ця абревіатура для Чернігівщини: раб-тарифи для місцевого споживача чи дійсно регуляторна база активів? Про це ми розкажемо надалі у циклі статей про RAB-регулювання.
Джерело: Час Чернігівський
