В 2009 році від Миколи з Ярославки (Бобровицький район на Чернігівщині) пішла дружина в черговий «загул». Згодом односельці якось бачили її в Києві на залізничному вокзалі, але додому так і не з’явилась. Чоловік звернувся у міліцію, де йому сказали, що коли не повернеться протягом року, то оголосять її в розшук. Жінка не прийшла додому ні через рік після зникнення, ні через три роки. Столична транспортна міліція відкрила якусь там справу, взяла пояснення в Миколи. Недавно вияснилось, що ту справу вже й закрили та відправили в архів, бо десь було знайдене мертве тіло жінки, схоже на Миколину дружину. Проте чоловік ніяк не може одержати офіційне підтвердження про смерть дружини, і він позбавлений права на матеріальну допомогу для двох неповнолітніх дітей. Микола, на відміну від дружини, не гультяй, він працює механізатором, і дітки в нього доглянуті. Проте на одну зарплату ростити двох діток, всі односельці бачать, - важкувато йому. Розуміють це і в сільській раді, тому активно допомагають одинокому чоловіку в оформленні відповідних документів, телефонують у транспортну міліцію, і лише після того, як додзвонились до вищого керівництва, дещо «заворушились» відповідальні працівники. В сільраду зателефонував навіть той, хто часто буває «на лікарняному». Як і коли закінчиться ця бюрократична тяганина з трагічної історії – розповімо пізніше.
